25 серпня 2020 року Чернігів Справа № 620/2686/20
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Державної служби України з надзвичайних ситуацій (відповідач-1), Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській (відповідач-2) в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача у здійсненні виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту та зобов'язати відповідача здійснити виплату одноразової грошової допомогу у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту у сумі 303 750,00 грн.
Позов мотивовано тим, що відповідачі тривалий час не вчиняють жодних дій, спрямованих на виплату одноразової грошової допомоги, чим безпосередньо порушують право позивача на отримання належних йому грошових коштів.
Ухвалою суду від 23.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Ухвалою суду від 10.08.2020 у якості співвідповідача залучено Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській та встановлено строк для подачі відзиву на позов.
Представником відповідача-1, в межах встановленого судом строку, подано відзив на позов, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог та зазначає, що рішення про виплату позивачу одноразової грошової допомоги прийнято, проте видання наказу про виплату такої повинно здійснюватися підрозділом - Управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області. При цьому, вказує, що виплата належних позивачу коштів залежить від надходження від ПАТ «Укрнафта» асигнувань на виплату одноразової грошової допомоги згідно укладеного договору від 24.01.2020 №11/06/03/4-р.
Відповідач-2 відзив на позов не надав.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.
Згідно постанови, винесеної на підставі протоколу засідання Центральної лікарсько-експертної комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 10.07.2019 №1094, встановлено, що захворювання позивача пов'язане з виконанням службових обов'язків з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та з проходженням служби.
16.07.2019 Чернігівською обласною медико-соціальною експертною комісією позивачу встановлено ІІ групу інвалідності у зв'язку з захворюванням, пов'язаним з виконанням службових обов'язків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується довідкою МСЕК серії ААБ №498016.
На підставі вищевикладеного, позивач подав заяву про виплату йому одноразової грошової допомоги.
Протоколом №5 засідання комісії ДСНС України з призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту від 12ю12ю2019 позивачу призначено одноразову грошову допомогу у розмірі 303 750,00 грн, про що повідомлено листом від 11.06.2020. Одночасно вказано, що у зв'язку з тим, що позивач проходив службу у 5 ДПРЗ УДСНС України в Чернігівській області з охорони об'єктів, утримання якого здійснюється за рахунок коштів, які надходять до спеціального фонду державного бюджету від ПАТ «Укранафта», виплата одноразової грошової допомоги можлива лише після надходження відповідних платежів від ПАТ «Укрнафта» у серпні поточного року.
Оскільки остаточність вказаної дати позивачем не доводилась, а вказаний ним строк виплати суперечить положенням ст..118 Кодексу цивільного захисту, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Згідно ст.118 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI (у редакції чинній на момент прийняття рішення про виплату позивачу одноразової грошової допомоги) у разі травми або поранення, заподіяного особі рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту під час виконання службових обов'язків, а також інвалідності, що настала у період проходження служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що стався у період проходження служби, пов'язаного з виконанням службових обов'язків, залежно від ступеня втрати працездатності такій особі виплачується одноразова грошова допомога у розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою у порядку та на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності особою рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту у період проходження служби у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
У всіх випадках розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) особи рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту не може бути меншим за стократний розмір прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на час виплати допомоги.
У відповідності до ст.188 Кодексу цивільного захисту України Кабінетом Міністрів України прийнято постанову Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту.
Підпунктом 2 п.2 Порядку передбачено, зокрема, що особам рядового і начальницького складу у разі настання інвалідності в період проходження служби та особам, звільненим із служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення, а якщо інвалідність настала внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, незалежно від строку, який минув після звільнення із служби.
Розмір одноразової грошової допомоги визначається виходячи з окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років, посадового окладу за останньою посадою, яку займала особа рядового або начальницького складу на день загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання, установлення інвалідності, а особа, звільнена із служби, - на день звільнення (п.3 Порядку).
Для виплати одноразової грошової допомоги у разі травми або поранення, захворювання чи інвалідності особи, зазначені у пункті 2 цього Порядку, подають до підрозділу або його правонаступника такі документи:
заяву про виплату одноразової грошової допомоги;
довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або ступінь втрати працездатності разом з рішенням відповідної військово-медичної установи про визнання травми або поранення, захворювання;
постанову центральної лікарсько-експертної комісії ДСНС про придатність до служби і причинно-наслідковий зв'язок травми або поранення, захворювання з виконанням службових обов'язків або проходженням служби;
копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я, по батькові та місце реєстрації;
довідку про те, що їм не провадилися інші передбачені законами виплати у разі травми або поранення, захворювання чи настання інвалідності;
копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (п.5 Порядку).
Згідно п.6 Порядку підрозділ подає ДСНС висновок щодо можливості виплати грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 4 і 5 цього Порядку, а також довідку про грошове забезпечення та копію документа, що свідчить про обставини загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання, захворювання чи нещасного випадку, який трапився з особою рядового або начальницького складу.
Служба приймає на підставі поданих документів рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги та надсилає його разом із зазначеними документами підрозділу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які мають право на її отримання. Одноразова грошова допомога виплачується не пізніше ніж протягом двох місяців з дня прийняття відповідного рішення у межах коштів, передбачених у державному бюджеті на такі цілі, шляхом її перерахування на рахунок в установі банку, відкритий отримувачем допомоги.
Як вбачається з листа від 15.06.2020 належно оформлені матеріали справи позивача надійшли на адресу ДСНС, їх було розглянуто та прийнято рішення щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги. В подальшому зазначені матеріали направлено до відповідача-2 для видання наказу про виплату зазначеної допомоги. Вказані обставини сторонами не заперечуються.
Відповідач-2 зазначає, що призначена позивачу одноразова грошова допомога буде виплачена йому у серпні поточного року у зв'язку з відсутністю коштів призначених на цю мету.
Так, судом встановлено, що позивач проходив службу у 5 ДПРЗ Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області з охорони об'єктів.
Механізм організації та забезпечення охорони від пожеж підприємств, установ, організацій та інших об'єктів суб'єкта господарювання незалежно від форми власності встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 №716.
Відповідно до п.9 та п.10 Порядку кошти, що сплачуються суб'єктом господарювання згідно з умовами договору про охорону від пожеж, зараховуються згідно з законом про державний бюджет на відповідний рік до доходів спеціального фонду державного бюджету та використовуються відповідно до кошторису територіального органу ДСНС за напрямами, визначеними законодавством. Утримання та матеріальне-технічне забезпечення державних пожежно-рятувальних підрозділів здійснюється за рахунок коштів суб'єктів господарювання, яким відповідно до договору надаються послуги з охорони від пожеж.
Так, згідно з договором від 24.01.2020 №11/06/03/4-р, укладеним між публічним акціонерним товариством «Укрнафта» та Управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області, серед іншого передбачено складання річного кошторису на утримання особового складу 5 ДПРЗ Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області, який є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до п.4 кошторису одноразова грошова допомога у разі інвалідності входить до витрат на утримання підрозділів та складає 1 273 625,00 грн.
Проте докази, які б підтверджували вчинення будь-яких дій спрямованих на сприяння надходження відповідних коштів для виплати позивачу одноразової грошової допомоги згідно затвердженого кошторису, відсутні, а вказаний відпвідачем-2 строк виплати допомоги суперечить положенням ст.118 Кодексу цивільного захисту та п.6 Порядку, яким встановлено виплата одноразової грошової допомоги не пізніше ніж протягом двох місяців з дня прийняття відповідного рішення у межах коштів, передбачених у державному бюджеті на такі цілі, шляхом її перерахування на рахунок в установі банку, відкритий отримувачем допомоги, що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача-2.
Відповідно до ст.1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути, позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які, на її думку, є необхідними для здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Отже, вищевказана норма гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і в оцінці дотримання «справедливого балансу» в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за яких майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.
Крім того, згідно з практикою ЄСПЛ Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних (рішення від 09.101979 в справі Ейрі (п.24). У розумінні ст.1 Першого протоколу до Конвенції «майном» визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні "законне сподівання" на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (рішення ЄСПЛ у справі «Стретч проти Сполученого Королівства» (п.32)), а також право на певні суми соціальних виплат , у тому числі , у разі їх невиплаті є втручанням у право на мирне володіння майном (п.34. рішення ЄСПЛ по справі «Суханов та Ільченко проти України» (заяви №68385/10 та №71378/10), рішення набуло статусу остаточного від 26.09.2014.
«Законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (див. рішення у справі «Копецький проти Словаччини» (Kopecky v. Slovakia) [ВП], заява №44912/98, п.52, ЄСПЛ 2004-IX). Проте не можна стверджувати про наявність законного сподівання, якщо існує спір щодо правильного тлумачення та застосування національного законодавства і вимоги заявника згодом відхиляються національними судами (див. вищенаведене рішення у справі «Копецький проти Словаччини» (Кореску v. Slovakia), п.50; «Anheuser-Busch Inc. проти Португалії» (Anheuser-Busch Inc. v. Portugal) [ВП], заява №73049/01, п.65, ЄСПЛ 2007-І).
Першим і найголовнішим правилом ст.1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі «Формер Кінг з Греції та інші проти Греції» (Former King of Greece and Others v. Greece) [ВП], заява №25701/94, пп.79 та п.82, ЄСПЛ 2000-XII).
У справі «Кечко проти України» Європейський суд з прав людини встановив, що мало місце порушення ст.1 Протоколу №1 Конвенції, про захист прав людини і основоположних свобод, зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.
Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п.23 Рішення).
Так, реалізація особою права, яке пов'язане з отриманням коштів і базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.
У зв'язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Тобто, посилання відповідачів на відсутність асигнувань до спеціального фонду судом до уваги не приймаються.
Враховуючи наведене суд вважає, що позовні вимоги мають бути задоволені.
Згідно з ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії слід задовольнити повністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно частин четвертої та п'ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
В силу частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
За приписами частини дев'ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Позивачем для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, пов'язану із розглядом у цій справі, в розмірі 2500,00 грн. надано суду акт виконаних послуг, квитанцію про сплату коштів у розмірі 2 500,00 грн.
Таким чином витрати позивача на правничу допомогу в одній справі складають 2500,00 грн.
Оскільки понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу підтверджені документально та знайшли своє відображення в матеріалах справи, документи містять інформацію про вартість години надання правової допомоги певного виду та час, витрачений на неї, , суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача-2 на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2500,00 грн.
Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області у здійсненні виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту ОСОБА_1 .
Зобов'язати Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області здійснити виплату одноразової грошової допомогу у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту ОСОБА_1 у сумі 303 750,00 грн
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати на правову допомогу в сумі 2 500,00 грн (дві тисячі п'ятсот гривень).
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення згідно пп.15.5 п.15 ч.1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ).
Відповідач -1 - Державна служба України з надзвичайних ситуацій ( вул..Олеся Гончара, 55-А, м.Київ, 01601, код ЄДРПОУ 38516849);
Відповідач -2 - Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області ( проспект Миру, 190-А, м.Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 38590042);
Повне рішення суду складено 25 серпня 2020 року.
Суддя Л.О. Житняк