25 серпня 2020 р. м. Чернівці Справа № 600/1068/20-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради, про визнання дій протиправними,-
ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся в суд з позовом до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати відмову Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради, яка оформлена листом за № Г - 4369/0-04/01 від 09.07.2020 року у видачі ОСОБА_1 будівельного паспорта на забудову земельної ділянки площею 0,1000 га кадастровий номер 7310136900:43:001:0117, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради видати ОСОБА_1 будівельний паспорт на забудову земельної ділянки площею 0,1000 га кадастровий номер 7310136900:43:001:0117, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
І. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що 06.07.2020 року з метою забудови належної йому на праві власності земельної ділянки, ним подано заяву до відповідача, про надання будівельного паспорта на будівництво індивідуального житлового будинку з відповідними додатками. Проте, відповідачем надано відповідь про відмову у видачі будівельного паспорта на будівництво індивідуального житлового будинку, у зв'язку з тим, що відповідно до містобудівної документації "Коригування генерального плану міста Чернівці", затвердженої рішенням 48 сесії Чернівецької міської ради VI скликання від 27.03.2014 року за №1171, розроблено план зонування території міста. Вищевказана земельна ділянка знаходиться в межах зони змішаної багатоквартирної житлової та громадської забудови (зона Ж-3 - зон будівництва багатоквартирних житлових будинків). В зоні Ж-3 переважний вид забудови - будівництво багатоквартирних житлових будинків 4-9 поверхів включно, допустимий вид - будівництво багатоквартирних житлових будинків без обмеження поверховості, будівництво індивідуального житлового будинку не передбачено.
Вважає спірне рішення, яке оформлене листом № Г-4369/0-04/01 від 09.07.2020 року протиправним, необґрунтованим та таким, що суперечить вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне.
Планування та забудова земельних ділянок здійснюється, у тому числі, їх власниками, виключно в межах їх цільового призначення. Генеральний план міста Чернівців затверджений через три роки після того, як земельна ділянка на якій планується будівництво була передана у власність Чернівецькою міською радою з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Цільове призначення земельної ділянки на якій планується зведення житлового будинку на АДРЕСА_2 не може не відповідати Генеральному плану м.Чернівці, оскільки останній мав би затверджуватися із зазначенням існуючої забудови та з урахуванням попередніх рішень щодо планування і забудови території, адже ця земельна ділянка первинно надавалася у приватну власність саме за рішенням Чернівецької міської ради із визначеним цільовим призначенням.
Відтак, на думку позивача, визначення відповідачем "змішаної багатоквартирної житлової та громадської забудови" в Генеральному плану міста Чернівців не може, перешкоджати отримати будівельний паспорт на забудову земельної ділянки з відповідним цільовим призначенням в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Обґрунтовуючи позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача видати будівельний паспорт на забудову земельної ділянки зазначив, що прийняття рішення про надання дозволу на видачу будівельного паспорта на думку позивача не є втручанням суду у дискреційні повноваження департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради, а є обґрунтованим способом захисту порушеного права останнього, оскільки він звертався до відповідача з питанням щодо надання видачі будівельного паспорта, проте відповідач протиправно надав формальну відмову.
2. Відповідач подав до суду відзив на адміністративний в обґрунтування якого заперечив щодо задоволення адміністративного позову, з огляду на таке.
Зазначив, що право власника на забудову на своїй земельній ділянці здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.
Згідно пункту 2.4. Порядку видачі та форми будівельного паспорта, пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з таких підстав, як невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам території планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
Наголошував на тому, що планом зонування території міста Чернівців передбачено на місцевості де знаходиться земельна ділянка, яка належить позивачеві на праві приватної власності і на якій він бажає збудувати індивідуальний житловий будинок, зведення багатоквартирних житлових будинків 4-9 поверхів включно. Відтак вважає, що у відповідача, як суб'єкта владних повноважень, відсутні підстави для видачі будівельного паспорта позивачеві.
3. Позивач подав до суду відповідь на відзив, в обґрунтуваннях якої наведенні переважно подібні аргументи позовної заяви.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ В СПРАВІ.
1. 28.07.2020 року ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
ІІІ. ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.
1. Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 31.10.2012 року, зареєстрованого в реєстрі за № 5337 та відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 28.05.2020 року, номер витягу НВ -7305535752020, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 , площею 0,10га, кадастровий номер 7310136900:43:001:0117, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. (а.с.17,18)
2. Судом встановлено, що станом на 2011 рік земельна ділянка за адресою АДРЕСА_2 , кадастровий номер 7310136900:43:001:0117 була відведена у власність площею 0,1000 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд попередньому її власнику ОСОБА_2 на підставі рішення Чернівецької міської ради за №341 від 24.11.2011 року, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 124433 від 19.01.2012 року. (а.с.21)
3. З метою будівництва житлового будинку на належній на праві власності позивачеві земельні ділянці, та на виконання Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки", затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011р. №103, позивачем замовлено у сертифікованого архітектора ескізний проект забудови власної земельної ділянки на АДРЕСА_2 (а.с. 22, 23, 24-26).
4. 3 метою забудови вищевказаної земельної ділянки 06.07.2020 року позивачем подано заяву до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради про надання будівельного паспорта на будівництво індивідуального житлового будинку за вказаною адресою з відповідними додатками.
5. 09.07.2020 року від Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради надійшов лист - відповідь за №Г- 4369/0-04/01, у якому зазначено, що відповідно до містобудівної документації "Коригування генерального плану міста Чернівці", затвердженої рішенням 48 сесії Чернівецької міської ради VI скликання від 27.03.2014р. за №1171, у складі якої розроблено план зонування території міста, вказана земельна ділянка, а саме по АДРЕСА_2 , знаходиться в межах зони змішаної багатоквартирної та громадської забудови (Ж-3 - зона).
В зоні Ж-3 переважний вид забудови - будівництво багатоквартирних житлових будинків 4-9 поверхів включно, допустимий вид - будівництво багатоквартирних житлових будинків без обмеження поверховості, будівництво індивідуального житлового будинку не передбачено.
У зв'язку із невідповідністю намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, надати позивачеві будівельний паспорт на будівництво індивідуального житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 не представляється можливим. (а.с. 32)
ІV. ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.
1. Стаття 68 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
2. Заперечуючи проти позову відповідач зводив свої аргументи фактичного до того, що планом зонування території міста Чернівців на місцевості де знаходиться земельна ділянка, яка належить позивачеві на праві приватної власності, і на якій він бажає збудувати індивідуальний житловий будинок, передбачено зведення багатоквартирних житлових будинків 4-9 поверхів включно, відтак вважає, що відсутні підстави для видачі будівельного паспорта.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
3. Спеціальним законом, який встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів є Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 року №3038.
Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них. Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.
Згідно вимог статті 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід'ємною частиною генерального плану.
Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником. У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.
Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Відповідно до приписів статті 18 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.
План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об'єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об'єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів та підлягає стратегічній екологічній оцінці.
План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.
Зонування території здійснюється з дотриманням таких вимог:
1) урахування попередніх рішень щодо планування і забудови території;
2) виділення зон обмеженої містобудівної діяльності;
3) відображення існуючої забудови територій, інженерно-транспортної інфраструктури, а також основних елементів планувальної структури територій;
4) урахування місцевих умов під час визначення функціональних зон;
5) установлення для кожної зони дозволених і допустимих видів використання територій для містобудівних потреб, умов та обмежень щодо їх забудови;
6) узгодження меж зон з межами територій природних комплексів, смугами санітарно-захисних, санітарних, охоронних та інших зон обмеженого використання земель, червоними лініями;
7) відображення меж прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об'єктів;
Параметри використання території та будівель, запропонованих для розташування у межах декількох земельних ділянок або окремої земельної ділянки, зокрема функціональне призначення, граничні поверховість та площа забудови, можливе розміщення на ділянці, є обов'язковими для врахування під час зонування відповідної території.
Перелік зазначених параметрів визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.
За таких обставин, планування та забудова земельних ділянок здійснюється, у тому числі, їх власниками, виключно в межах їх цільового призначення.
Згідно з частини 1 статті 25 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.
Відповідно до положень статті 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.
Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.
Отже, планування та забудова земельних ділянок здійснюється, у тому числі, їх власниками, виключно в межах їх цільового призначення.
Судом встановлено, що генеральний план міста Чернівців затверджений рішенням 48 сесії Чернівецької міської ради VI скликання від 27.03.2014р. №1171, тобто, через три роки після того, як земельна ділянка на якій планується будівництво житлового будинку була передана у власність Чернівецькою міською радою з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Як зазначалось вище, зазначена вище земельна ділянка була відведена попередньому власнику ОСОБА_2 на підставі рішення Чернівецької міської ради № 341 від 24.11.2011 року, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,1000 га, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 124433 від 19.01.2012 року. Позивачем набуто право власності на зазначену земельну ділянку у 2012 році, згідно договору купівлі - продажу.
Суд зазначає, що цільове призначення земельної ділянки на АДРЕСА_2 , 5-В було визначено попереднім генеральним планом міста Чернівці, який затверджений рішенням 26 сесії міської ради ІV скликання від 04.11.2004 року № 562 "Про затвердження генерального плану міста Чернівців".
Системний аналіз наведеного вище підстави дійти висновку, що позивач купуючи земельну ділянку усвідомлював, що її цільовим призначенням є будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
4. Відповідно до частини 4 статті 33 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" розміщення об'єктів будівництва на території населених пунктів та за їх межами під час комплексної забудови території здійснюється виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, районною державною адміністрацією відповідно до їх повноважень шляхом надання містобудівних умов та обмежень або видачі будівельного паспорта відповідно до містобудівної документації у порядку, передбаченому цим Законом.
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України від 05 липня 2011 року № 103 затверджено Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - Порядок № 103).
У відповідності до п.2.1 Порядку №103 видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять: заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку; засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію; ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об'єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об'єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо); проект будівництва (за наявності); засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.
Пунктом 2.3 Порядку № 103 встановлено, що уповноважений орган містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
Пунктом 2.4 Порядку № 103 передбачено, що пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з таких підстав: неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 цього розділу; невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
Аналіз норм Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" вказує на те, що генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних громадських, приватних інтересів, зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення право власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування або встановлення нового функціонального призначення територій. Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого законодавством.
Проаналізувавши вищенаведене в контексті встановлених обставин справи суд вважає, що відмовляючи у видачі будівельного паспорта на будівництво індивідуального житлового будинку на належній позивачеві земельній ділянці, відповідачем не враховано вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а відтак порушено право позивача, як власника спірної земельної ділянки, щодо будівництва індивідуального житлового будинку відповідно до її цільового призначення.
На переконання суду, відповідач приймаючи акти локальної дії (в контексті спірних правовідносинах) повинен дотримуватись вимог статті 18 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" в частині того, що зонування території повинно було б здійснюватися (окрім іншого) з урахуванням попередніх рішень щодо планування і забудови території.
Суд звертає увагу на те, що зазначена вище земельна ділянка належить на праві власності позивачеві починаючи з 2012 року на підставі договру купівлі - продажу. Водночас, згідно з витягом з Дрежавного земельного кадастру про земельну ділянку, ця земельна ділянка з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель сформована в 2011 році, тобто до корегування генерального плану м.Чернівці в 2014 році.
За таких обставин, неврахування в генеральному плані м. Чернівці, та затверджених схемах зонування території м. Чернівці тієї обставини, що цільовим призначенням сформованої земельної ділянки позивача є будівництво і обслуговування житлового будинку та господарських будівель, призвели до помилкових рішень про те, що вказана земельна ділянка розташована в зоні змішаної багатоквартирної житлової та громадської забудови (Ж-3 - зона будівництва багатоквартирних житлових будинків).
Згідно з статті 8 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до положень статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає формулювання в законі чітких, однозначних і зрозумілих правових приписів, за яких забезпечуються легкість та доступність з'ясування змісту права, і юридично закріплену можливість скористатися цим правом, передбачуваність застосування правових норм, а встановлювані законом обмеження будь-якого права повинні базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.
На думку суду, відмовляючи у видачі будівельного паспорта відповідач діяв всупереч принципу юридичної (правової) визначеності, зокрема фактично позбавив права позивача на забудову власної ділянки, вказавши, що на вказаній земельній ділянці не передбачено будівництво житлових будинків.
З огляду на відсутність обставин, які б вказували про невідповідність намірів позивача щодо забудови земельної ділянки по вул. Межирицькій, 5 -В , м. Чернівці, кадастровий номер 7310136900:43:001:017, відповідач зобов'язаний видати позивачу будівельний паспорт на будівництво індивідуального житлового будинку.
5. Оцінюючи спірні правовідносини суд також вважає за необхідне зазначити й те, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективнимта таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.
Отже, прийняття рішення про надання дозволу на видачу будівельного паспорта не є втручанням суду у дискреційні повноваження департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради, і є обґрунтованим способом захисту порушеного права позивача, оскільки останній звертався до відповідача з питанням щодо надання видачі будівельного паспорта, а відповідач протиправно надав позивачеві відмову.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019р. у справі за №522/6069/14-а, що в силу вимог частини 5 статті 242 КАС України, суд застосовую до спірних правовідносин.
6. Згідно з вимогами частини 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено суду законність підстав для відмови позивачеві у наданні містобудівних умов та обмежень, оформлене листом №Ф-1905/0-04/01 від 20.03.2019 року.
V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
1. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, а тому сплачений позивачем судовий збір слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати відмову Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради, яка оформлена листом за № Г - 4369/0-04/01 від 09.07.2020 року у видачі ОСОБА_1 будівельного паспорта на забудову земельної ділянки площею 0,1000 га кадастровий номер 7310136900:43:001:0117, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться за адресою:
АДРЕСА_3 . Зобов'язати Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради видати ОСОБА_1 будівельний паспорт на забудову земельної ділянки площею 0,1000 га кадастровий номер 7310136900:43:001:0117, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться за адресою:
АДРЕСА_4 . Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 1681, 60 грн.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , код РНОКПП: НОМЕР_1 )
Відповідач - Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради (вул.Б. Хмельницького, 64 -а, м.Чернівці, 58000, код ЄДРПОУ: 23245721)
Суддя О.В. Боднарюк