м. Черкаси
21 серпня 2020 року Справа № 580/3023/20
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Тимошенко В.П.,
розглядаючи у порядку письмового провадження в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі,
встановив:
05 серпня 2020 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, в якому просить (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 07.08.2020):
1) визнати протиправним та скасувати з моменту прийняття наказу начальника відповідача генерала поліції В. Лютого №174 від 25.07.2019 "Про особовому складу" в частині звільнення позивача, з посади начальника Золотоніського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області та призначення його в порядку переведення на іншу посаду - заступника начальника Смілянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чіеркаській області - начальником сектору кримінальної поліції;
2) поновити позивача на посаді начальника Золотоніського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області з 26.07.2019.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 10.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у вказаній справі.
19.08.2020 до суду від ОСОБА_2 надійшло клопотання, в якому відповідач просить залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача. Вказане клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_2 відповідно до наказу №182 о/с від 01.08.2019 працює на посаді начальника Золотоніського ВП НУНП в Черкаській області з 05.08.2019, то рішення у справі №580/3023/20 про поновлення позивача може вплинути на його права та інтереси. Крім того, ОСОБА_2 просить розглядати дану справу за правилами загального позовного провадження.
Вирішуючи подане відповідачем клопотання, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Згідно з ч. 5 ст. 49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Таким чином, на підставі вищевикладеного та враховуючи предмет позову, суд дійшов висновку, що судове рішення в даній справі може вплинути на права або обов'язки ОСОБА_2 , а тому вбачається за доцільне залучити його до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження суд зазначає таке.
Частиною 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Суд зазначає, що відповідачем не наведено посилань на обставини, які можливо з'ясувати, та які докази на їх підтвердження чи спростування може бути надано лише в судовому засіданні. Також не підтверджено неможливість надання пояснень та доказів в межах спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
При цьому, суд також зазначає, що практика Європейського суду з прав людини, яка в силу положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі "Ахеп v. Germany", рішення від 25.04.2002 у справі "Varela Assalino contre le Portugal"). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (ні в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд звертає увагу на те, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими Кодексом адміністративного судочинства України для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 зазначеного кодексу, з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України.
Відповідач не позбавлений права викладати свої аргументи, пояснення, міркування у відзиві на позовну заяву, додаткових поясненнях та подавати докази.
Також, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема, і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.
Згідно з частиною 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
При цьому, суд звертає увагу на те, що згідно з частиною 2 статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Водночас, відповідно до частини 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, обов'язок суду здійснити безпосереднє, всебічне, повне та об'єктивне дослідження доказів по справі не залежить ні від виду провадження, в якому розглядається адміністративна справа, ні від проведення судового засідання.
Враховуючи вищевикладене, характер спірних правовідносин, в задоволенні клопотання в частині розгляду справи за правилами загального позовного провадження слід відмовити.
Керуючись статтями 12, 48, 49, 248, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Клопотання ОСОБА_2 задовольнити частково.
Залучити ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до участі в справі №580/3023/20 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Зобов?язати позивача направити копію позовної заяви з додатками на адресу залученої третьої особи, а докази направлення надати суду.
Запропонувати третій особі надати пояснення щодо позову протягом трьох днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, докази надіслання пояснення учасникам справи надати до суду.
У задоволенні клопотання в частині розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження відмовити.
Про прийняте рішення повідомити учасників справи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя В.П. Тимошенко