Справа №500/576/19
25 серпня 2020 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши в письмовому провадженні заяву Головного управління ДФС у Тернопільській області про заміну сторони виконавчого провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації,
13 серпня 2020 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла заява Головного управління ДФС у Тернопільській області про заміну сторони виконавчого провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації.
В обґрунтування поданої заяви зазначено, що додаткове рішення Верховного Суду в справі №500/576/19 про стягнення на користь ОСОБА_1 сплаченого ним судового збору в розмірі 3457,80 грн. підлягає виконанню Головним управлінням ДПС у Тернопільській області, як правонаступником Головного управління ДФС у Тернопільській області.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 14.08.2020 призначено судове засідання з розгляду заяви Головного управління ДФС у Тернопільській області про заміну сторони виконавчого провадження на 25.08.2020.
25.08.2020 від позивача в даній справі ОСОБА_1 через відділ документального забезпечення Тернопільського окружного адміністративного суду поступило письмове клопотання про розгляд заяви про заміну сторони виконавчого провадження без його участі.
Учасники справи в судове засідання 25.08.2020 не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового розгляду відповідно до статей 124, 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Частина друга статті 379 КАС України визначає, що суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, які звернулися з поданням (заявою), та учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Враховуючи положення частини третьої статті 194, частини дев'ятої статті 205, частини четвертої статті 229, частини другої статті 379 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про заміну сторони виконавчого провадження підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
В даній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації постановою Верховного Суду від 27.05.2020 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, скасовано рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.04.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.06.2019, прийнято нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправною та скасовано індивідуальну податкову консультацію Головного управління ДФС у Тернопільській області №5263/6/19-00-08-15-03 від 17 грудня 2018 року.
Відповідно до додаткової постанови від 27.07.2020 в справі №500/576/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Тернопільській області (46003, Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Білецька, 1, код ЄДРПОУ 39403535) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3457,80 грн.
За приписами статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Згідно із частиною першою статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.(частина четверта статті 379 КАС України)
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини першої, другої статті 15 вказаного Закону сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Згідно з частиною п'ятою статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім'я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.
У контексті наведених положень Закону України "Про виконавче провадження" слід зазначити, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження представляє собою процес, який починається з моменту набрання судовим рішенням законної сили і завершується настанням відповідних обставин, передбачених статтею 39 цього Закону.
При цьому, виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад верховенства права, за якого кожен з учасників має можливість реалізувати обсяг вимог наданих йому судовим рішенням.
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що Закон України "Про виконавче провадження" не пов'язує початок реалізації цих прав з ухваленням державним виконавцем рішення про початок примусового виконання рішення на підставі виконавчого документа, а навпаки, прямо передбачає можливість виправлення невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, судом за заявою стягувача (абзац другий частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження").
Таким чином, заміна сторони у відносинах, щодо яких виник спір, (процесуальне правонаступництво) можлива на будь-якій стадії адміністративного процесу, як на стадії розгляду справи так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред'явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 року у справі №2-а-1864/10 та від 29.01.2020 у справі №815/1303/17.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Матківська проти України" від 12 березня 2009 року (заява №38683/04) зазначено про те, що судовий розгляд і виконавче провадження - це перша та друга стадії загального провадження, які стосуються тривалості провадження; виконання рішення є другим етапом судового провадження, а також що реалізоване право знаходить свою ефективну реалізацію саме у момент виконання.
Згідно із пунктами 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" від 18.12.2018 №1200 (із змінами та доповненнями) утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу. Державна податкова служба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов'язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.
Державна фіскальна служба продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики у сфері державної митної справи, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску до завершення здійснення заходів з утворення Державної податкової служби, Державної митної служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов'язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об'єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.
Підрозділи податкової міліції у складі Державної фіскальної служби продовжують здійснювати повноваження та виконувати функції з реалізації державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, здійснюючи оперативно-розшукову, кримінальну процесуальну та охоронну функції до завершення здійснення заходів з утворення центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов'язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об'єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" від 19.06.2019 №537 утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 1, в тому числі Головне управління ДЦС у Тернопільській області. Постановлено реорганізувати деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 2. Відповідно до цього додатку Головне управління ДФС у Тернопільській області як територіальний орган ДФС, який реорганізується, приєднано до Головного управління ДПС у Тернопільській області.
Також, здійснено розподіл повноважень між Державною фіскальною службою України та Державною податковою службою України, тобто Державна фіскальна служба України та Державна податкова служба України, та їх територіальні органи продовжують здійснювати свою діяльність в межах розподілу повноважень.
Пунктом 4 визначено, що територіальні органи Державної податкової служби є правонаступниками майна, прав та обов'язків територіальних органів Державної фіскальної служби, що реорганізуються згідно з пунктом 2 цієї постанови, у відповідних сферах діяльності. Тобто, Головне управління ДПС у Тернопільській області являється правонаступником майна, прав та обов'язків Головного управління ДФС у Тернопільській області, що реорганізується.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України "Питання Державної податкової служби" від 21.08.2019 №682-р Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року №227 "Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України" функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Згідно із положенням про Державну податкову службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227, на Державну податкову службу та її територіальні органи покладено здійснення функцій і повноважень з реалізації державної податкової політики, здійснення в межах повноважень, передбачених законом, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків, зборів, платежів, державної політики з адміністрування податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, контроль за дотриманням вимог податкового законодавства, своєчасності подання платниками податків передбаченої законом звітності та інші.
Згідно із положеннями вищевказаних актів Кабінету Міністрів України Головне управління ДФС у Тернопільській області, в складі якого знаходяться підрозділи податкової міліції, продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції з реалізації державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, здійснюючи оперативно-розшукову, кримінальну процесуальну та охоронну функції до завершення здійснення заходів з утворення центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов'язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об'єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.
Основними завданнями Головного управління ДПС у Тернопільській області як територіального органу Державної податкової служби, утвореного відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" від 19.06.2019 №537, є реалізація державної податкової політики, здійснення контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків, зборів, платежів, державної політики з адміністрування податків, зборів, платежів, єдиного внеску, контроль за дотриманням вимог податкового законодавства.
Оскільки, здійснення функцій і повноважень з реалізації державної податкової політики, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій з питань податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Державну податкову службу, реєстрація та ведення обліку платників податків, платників єдиного внеску, законодавством покладено на Головне управління ДПС у Тернопільській області, яке являється правонаступником майна, прав та обов'язків Головного управління ДФС у Тернопільській області, що реорганізується, тому в справах про оскарження індивідуальних податкових консультацій щодо надання роз'яснень з питань взяття на облік та реєстрації платників податків в контролюючому органі відповідачем та правонаступником Головного управління ДФС у Тернопільській області є Головне управління ДПС у Тернопільській області.
З цього приводу свою позицію також зазначив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, який в ухвалі від 13.07.2020 в справі №500/1526/19, вказав, що, враховуючи те, що Головне управління ДФС у Тернопільській області на час звернення з касаційною скаргою (23 червня 2020 року) не має адміністративної процесуальної дієздатності органу, який згідно із законом виконує функції, зокрема у сфері реалізації державної податкової політики, воно не має повноважень на звернення з касаційною скаргою на ухвалені у цій справі судові рішення, оскільки таке повноваження встановлено для виконання завдань і функцій контролюючого органу у зазначеній сфері.
Таким чином, Головне управління ДПС у Тернопільській області є правонаступником відповідача у даній адміністративній справі - Головного управління ДФС у Тернопільській області, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку про наявність підстав для заміни сторони у відносинах, щодо яких виник спір.
Керуючись статтями 241-248, 379 КАС України, суд, -
Заяву Головного управління ДФС у Тернопільській області про заміну сторони виконавчого провадження задовольнити.
Замінити сторону (боржника) Головне управління ДФС у Тернопільській області його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Тернопільській області (код ЄДРПОУ 43142763) у справі №500/576/19.
Копію ухвали суду направити учасникам справи.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Повний текст ухвали складено і підписано 25 серпня 2020 року.
Головуючий суддя Мартиць О.І.