Україна
Донецький окружний адміністративний суд
11 березня 2020 р. Справа№200/14699/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кравченко Т.О.,
за участю
секретаря судового засідання Дьяченка Є.І.,
розглянув в порядку загального позовного провадження в судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання протиправним і скасування розпорядження та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
20 грудня 2019 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області (далі - відповідач, Управління ПФУ у м. Краматорську), в якому позивач просила:
1. визнати протиправним та скасувати розпорядження Управління ПФУ у м. Краматорську від 09 вересня 2019 року № 3411 про відмову у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи в Краматорській інспекції Держстраху, в подальшому перейменованій в акціонерну страхову компанію «Оранта-Донбас», з 08 вересня 1987 року по 27 серпня 1995 року;
2. зобов'язати Управління ПФУ у м. Краматорську зробити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 02 вересня 2019 року, зарахувавши до страхового стажу період роботи на посаді страхового агента в Краматорській інспекції Держстраху, в подальшому перейменованій в акціонерну страхову компанію «Оранта-Донбас», з 08 вересня 1987 року по 27 серпня 1995 року.
І. Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.
26 грудня 2019 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі № 200/14699/19-а; задовольнив клопотання позивача та вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановив строк для подання відзиву на позовну заяву, витребував у відповідача докази.
Цією ж ухвалою суд відмовив у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору; відстрочив позивачу сплату судового збору за подання позовної заяви у розмірі 768,40 грн до ухвалення судового рішення у справі.
24 січня 2020 року суд постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 24 лютого 2020 року.
24 лютого 2020 року суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до розгляду по суті на 11 березня 2020 року.
Про дату, час і місце проведення судового засідання учасники справи повідомлені в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Учасники справи/їх представники в судове засідання не з'явилися, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Враховуючи, що участь у судовому засіданні є правом учасника справи, передбаченим п. 2 ч. 3 ст. 44 КАС України, а також відсутність встановлених ст. ст. 205, 223 КАС України підстав для відкладення розгляду справи, справа розглянута за відсутності учасників справи.
На підставі ч. 4 ст. 229 КАС України повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
ІІ. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що розпорядженням від 09 вересня 2019 року № 3411 Управління ПФУ у м. Краматорську відмовило у зарахуванні до страхового стажу періоду її роботи з 08 вересня 1987 року по 27 серпня 1995 року на тій підставі, що Держстрах у м. Краматорську перейменовано в акціонерну страхову компанію «Оранта-Донбас», при цьому запис про звільнення позивача з роботи завірено печаткою філії відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Оранта-Донбас», чим порушено вимоги п. 2.15 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах і організаціях, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 (далі - Інструкція № 58).
Позивач вважає це розпорядження протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки воно порушує її право на належне пенсійне забезпечення.
Позивач зазначає, що 08 вересня 1987 року вона була прийнята на роботу в інспекцію Держстраху в м. Краматорську страховим агентом; з 31 січня 1992 року у зв'язку з реорганізацією інспекції Держстраху в м. Краматорську в Краматорське міське відділення Української державної страхової комерційної організації (Укрдержстрах) призначена в порядку переведення нештатним страховим агентом; з 11 квітня 1994 року у зв'язку з реорганізацією Української державної страхової комерційної організації (Укрдержстрах) в Національну акціонерну страхову компанію НАСК «Оранта» переведена в порядку переведення нештатним страховим агентом; з 05 грудня 1994 року у зв'язку з реорганізацією НАСК «Оранта» в акціонерну страхову компанію АСК «Оранта-Донбас» переведена в порядку переведення нештатним страховим агентом; з 27 серпня 1995 року звільнена за п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України.
Позивач зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 95 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза межами її місцезнаходження та здійснює всі або частину її функцій.
Стверджує, що відповідний період її роботи підтверджений записами в трудовій книжці, яка є основним документом для підтвердження стажу, а ці записи повною мірою відповідають вимогам Інструкції № 52.
Позивач покликається на те, що підставою для призначення пенсії є наявність відповідного страхового стажу, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
З огляду на викладене позивач просить задовольнити позов.
Відповідач позов не визнав, надав відзив на позовну заяву.
Правомірність відмови у зарахуванні до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 08 вересня 1987 року по 27 серпня 1995 року відповідач обґрунтовує відсутністю даних про перейменування підприємства.
Відповідач стверджує, що позивача була прийнята до акціонерної страхової компанії «Оранта-Донбас», а звільнена з філії відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Оранта-Донбас», про що свідчить печатка, якою засвідчений запис про звільнення.
Покликаючись на п. 2.15 Інструкції № 58, відповідач стверджував, що період роботи з 08 вересня 1987 року по 27 серпня 1995 року неможливо зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , а тому просив відмовити в позові.
ІІІ. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.
На виконання вимог ст. 90 КАС України суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС України кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив таке.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що встановлено на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Краматорським МВ УМВС України в Донецькій області 05 лютого 2002 року; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .
З 30 серпня 2000 року постійне місце проживання позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить штамп про реєстрацію місця проживання, проставлений в її паспорті.
Відповідач - Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області (ідентифікаційний код: 23346878, місцезнаходження: 84302, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Поштова, буд. 5) зареєстроване як юридична особа 12 липня 2014 року, про що 19 липня 2005 року до Єдиного державного реєструю юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис за номером 1 270 120 0000 000831; з 23 листопада 2017 року перебуває в стані припинення.
На час судового розгляд запис про державну реєстрацію припинення Управління ПФУ у м. Краматорську до Єдиного державного реєструю юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не внесений.
02 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Управління ПФУ у м. Краматорську з заявою про призначення пенсії за віком.
Разом з заявою про призначення пенсії від 02 вересня 2019 року, зареєстрованою за № 7120, позивач надала такі документи: довідку про присвоєння ідентифікаційного номера, паспорт, трудову книжку, довідки про прийняття на роботу (№№ 374, 6, 7), заяву про спосіб виплати пенсії, свідоцтво про шлюб, що відображено в розписці-повідомленні.
Суд зауважує, що в розписці-повідомленні міститься відмітка про те, що ОСОБА_1 запропоновано у строк до 01 грудня 2019 року подати довідки про стаж за період 1987-1995 років.
Окрім документів, зазначених у розписці-повідомленні, в матеріалах пенсійної справи ОСОБА_1 містяться також індивідуальні відомості про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5).
Відомості ІКІС:ПФУ: Підсистема призначення та виплати пенсії свідчать, що за розрахунком Управління ПФУ у м. Краматорську страховий стаж ОСОБА_1 становить 26 років 7 місяців 19 днів.
При цьому пенсійний орган не зарахував до страхового стажу позивача період її роботи з 08 вересня 1987 року по 27 серпня 1995 року.
Так, 09 вересня 2019 року Управлінням ПФУ у м. Краматорську видане розпорядження № 3411.
Зі змісту вказаного розпорядження вбачається, що Управління ПФУ у м. Краматорську вважало за неможливе зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 08 вересня 1987 року по 27 серпня 1995 року в акціонерній страховій компанії «Оранта-Донбас», оскільки згідно з записом № 12 в трудовій книжці з 05 грудня 1995 року на підставі наказу від 05 грудня 1994 року № 96 вказане підприємством перейменовано в акціонерну «Страхову компанію «Оранта-Донбас», при цьому запис про звільнення з роботи завірено печаткою підприємства - філія відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Оранта-Донбас», чим порушено вимоги п. 2.15 Інструкції № 58.
09 вересня 2019 року Управління ПФУ у м. Краматорську прийняло рішення № 053130003411 про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 02 вересня 2019 року, виходячи з наявності у заявниці страхового стажу 26 років 7 місяців 19 днів.
Факт призначення ОСОБА_1 пенсії за віком також підтверджений пенсійним посвідченням серії НОМЕР_3 , що видано 24 вересня 2019 року Пенсійним фондом України, та довідкою Управління ПФУ у м. Краматорську від 19 вересня 2019 року № 4387/02-25/1.
Позивач не погодилась з обчисленням її страхового стажу та звернулася до відповідача з відповідною заявою.
У відповідь на звернення ОСОБА_1 листом від 10 жовтня 2019 року № 534/Н-01-01-05/17394/0213 Управління ПФУ у м. Краматорську повідомило, що правомірно не зарахувало до страхового стажу період роботи з 08 серпня 1987 року по 27 серпня 1995 року, оскільки печатка, якою завірено підпис відповідальної особи при звільненні, не співпадає з назвою підприємства.
Покликаючись на п. 2.8 Інструкції № 58, та п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, для підтвердження трудового стажу відповідач рекомендував позивачу звернутися до архівних установ або підтвердити відповідний період на підставі показань свідків.
Окремо відповідач звертав увагу на те, що під час приймання заяви про призначення пенсії ОСОБА_1 під особистий підпис повідомлено про перелік документів, яких недостатньо для призначення пенсії, із зазначенням строку їх подання.
З приводу роботи ОСОБА_1 в період з 08 вересня 1987 року по 27 серпня 1995 року на підставі записів в її трудовій книжці серії НОМЕР_4 суд встановив такі обставини:
Запис 9 - 08 вересня 1987 року на підставі наказу від 08 вересня 1987 року № 34л ОСОБА_1 прийнята в інспекцію Держстраху м. Краматорська страховим агентом.
Запис 10 - 31 січня 1992 року на підставі наказу від 31 січня 1992 року № 44 у зв'язку з реорганізацією інспекції Держстраху м. Краматорська в Краматорське міське відділення Української державної страхової комерційної організації (Укрдержстрах) позивач прийнята в порядку переведення нештатним страховим агентом.
Запис 11 - 11 квітня 1994 року на підставі наказу від 11 квітня 1994 року № 14 у зв'язку з реорганізацією Української державної страхової комерційної організації (Укрдержстрах) в Національну акціонерну страхову компанію НАСК «Оранта» переведена в порядку переведення.
Запис 12 - 05 грудня 1994 року на підставі наказу від 05 грудня 1994 року № 96 у зв'язку з реорганізацією НАСК «Оранта» в акціонерну страхову компанію АСК «Оранта-Донбас» ОСОБА_1 переведена в порядку переведення нештатним страховим агентом.
Запис 13 - 27 серпня 1995 року на підставі наказу від 25 серпня 1995 року № 20 позивач звільнена з роботи за п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України у зв'язку зі змінами в організації виробництва та труда.
Запис № 13 засвідчений підписом відповідальної особи та печаткою філії відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Оранта-Донбас» м. Краматорськ Донецької області.
Судом також встановлено, що з метою підтвердження відповідного періоду роботи ОСОБА_1 зверталася до архівних установ, однак у видачі довідок про підтвердження трудового стажу їй було відмовлено на тій підставі, що документи Інспекції Держстраху, Укрдержстраху, НАСК «Оранта», АСК «Оранта-Донбас» не передавалися.
Ці обставини підтверджені довідкою відділу трудового архіву Краматорської міської ради від 23 вересня 2019 року № 07-04/1632 та листом Державного архіву Донецької області від 24 вересня 2019 року № 04-13/149вх.
Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи не надали.
IV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсії визначає Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1058 право на отримання пенсій із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Умови призначення пенсії за віком визначає ст. 26 Закону № 1058.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1058 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років.
До стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв, що передбачено ч. 1 ст. 56 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788).
Порядок підтвердження стажу роботи регламентований ст. 62 Закону № 1788.
Ст. 62 Закону № 1788 установлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).
Згідно з п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
Згідно з п. 2 Порядку № 637 у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Аналіз наведених вище правових норм дозволяє дійти наступних висновків.
Основним документом, що підтверджує трудовий стаж, є трудова книжка.
Необхідність використання додаткових документів або показань свідків для підтвердження трудового стажу може постати лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи, або в тому разі, коли в трудовій книжці містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи.
Порядок звернення за призначенням пенсії регламентований ст. 44 Закону № 1058.
Згідно з ч. 1 ст. 44 Закону № 1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку, що передбачено ч. 2 ст. 44 Закону № 1058.
Окремо суд зауважує, що відповідно до приписів ч. 3 ст. 44 Закону № 1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).
Документи, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком, визначені п. 2.1. Порядку № 22-1.
Так, згідно з пп. 2 п. 2.1. Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії, крім іншого, додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
Відповідно до п. 2.23. Порядку № 22-1 документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.
Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, надається копія з неї, завірена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію.
П. 4.1. Порядку № 22-1 визначено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).
Згідно з приписами п. 4.2. Порядку № 22-1 4.2. при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;
4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Відповідно до п. 1.7. Порядку № 22-1 у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону.
Відповідно до п. 4.3. Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абз. 2 пп. 3 п. 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Згідно з п. 4.7. Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
V. Висновки суду по суті позовних вимог.
Спірні правовідносини виникли у зв'язку з відмовою Управління ПФУ у м. Краматорську зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоду її роботи з період з 08 вересня 1987 року по 27 серпня 1995 року.
Про відсутність підстав для зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду її роботи з 08 вересня 1987 року по 27 серпня 1995 року в акціонерній страховій компанії «Оранта-Донбас», Управління ПФУ у м. Краматорську видало розпорядження від 09 вересня 2019 року № 3411.
Отже, для вирішення публічно-правового спору, що виник між сторонами, розпорядження Управління ПФУ у м. Краматорську від 09 вересня 2019 року № 3411 належить перевірити на відповідність критеріям, наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС України.
Щодо правомірності/неправомірності незарахування до страхового стажу з 08 вересня 1987 року по 27 серпня 1995 року в акціонерній страховій компанії «Оранта-Донбас», суд зазначає таке.
Як вже було вказано, основним документом що підтверджує трудовий стаж є трудова книжка.
В тому ж разі коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, зазначені обставини мають встановлюються на підставі додаткових документів або показань свідків.
Трудова книжка ОСОБА_1 містить записи про те, що в період з 08 вересня 1987 року по 27 серпня 1995 року вона працювала страховим агентом (нештатним страховим агентом) в інспекції Держстраху м. Краматорська, яка була реорганізована в Краматорське міське відділення Української державної страхової комерційної організації (Укрдержстрах).
Українська державна страхова комерційна організація (Укрдержстрах) була реорганізована в Національну акціонерну страхову компанію НАСК «Оранта».
В свою чергу Національна акціонерна страхова компанія НАСК «Оранта» була реорганізована в акціонерну страхову компанію АСК «Оранта-Донбас».
Спірні правовідносини виникли внаслідок того, що 27 серпня 1995 року ОСОБА_1 була звільнена з акціонерної страхової компанії АСК «Оранта-Донбас», однак запис про звільнення в трудовій книжці засвідчений печаткою філії відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Оранта-Донбас» м. Краматорськ Донецької області, що, за висновком відповідача, суперечить вимогам п. 2.15 Інструкції № 58.
На час внесення до трудової книжки ОСОБА_1 запису про звільнення порядок ведення трудових книжок визначала Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затверджена спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110 (далі - Інструкція № 58).
Станом на 27 серпня 1995 року Інструкція № 58 діяла в редакції від 29 липня 1993 року.
Відповідно до п. 1.1. Інструкції № 58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Згідно з п. 1.5. Інструкції № 58 питання, пов'язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання і обліку, регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 «Про трудові книжки працівників», цією Інструкцією та іншими актами законодавства.
Відповідно до п. 2.2. Інструкції № 58, крім іншого, до трудової книжки вносяться відомості про звільнення.
П. 2.3. Інструкції № 58 передбачено, що записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.
Згідно з п. 2.4. Інструкції № 58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
За правилами, наведеними у п. п. 2.6., 2.8. Інструкції № 58 у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.
Якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом, держархівом м. Києва, держархівом м. Севастополя і держархівом при Раді Міністрів Криму.
П. 2.15. Інструкції № 58 обумовлено, якщо за час роботи працівника назва підприємства змінюється, то про це окремим порядком у графі 3 трудової книжки робиться запис: «Підприємство таке-то з такого-то числа переіменоване на таке-то», а у графі 4 проставляється підстава перейменування - наказ (розпорядження), його дата і номер.
Відповідно до п. п. 2.25., 2.26. Інструкції № 58 записи про причини звільнення у трудовій книжці повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону.
Запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер.
За правилами, наведеними у п. 4.1. Інструкції № 58, у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
Суд відзначає, що Інструкція № 58 чітко визначає коло осіб, які уповноважені вносити записи до трудової книжки. До таких осіб належить керівник підприємства або спеціально уповноважена ним особа.
На переконання суду, позивач як особа, на яку не покладено обов'язків щодо організації ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок, не може нести відповідальність за неправильність, неточність або неповноту внесених до її трудової книжки відомостей, а тому невірне заповнення трудової книжки не може бути підставою для незарахування пенсійним органом страхового стажу і, як наслідок, для обмеження права позивача на належне пенсійне забезпечення. На працівника не може перекладатися тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці; працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення.
П. 2.15. Інструкції № 58, на який покликається Управління ПФУ у м. Краматорську, як на підставу для відмови у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду її роботи з період з 08 вересня 1987 року по 27 серпня 1995 року, регламентує порядок внесення до трудової книжки записів про перейменування підприємства.
Суд дійшов висновку, що твердження відповідача про порушення вимог п. 2.15. Інструкції № 58 при заповненні трудової книжки ОСОБА_1 є помилковим.
Так, записи в трудовій книжці свідчать, що з часу прийняття ОСОБА_1 на роботу до Інспекції Держстраху в м. Краматорську кілька разів відбувалась реорганізація цього підприємства, що не є тотожним зміні його найменування.
Той факт, що запис № 13 про звільнення ОСОБА_1 з 27 серпня 1995 року засвідчений печаткою філії відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Оранта-Донбас» м. Краматорськ Донецької області, не може слугувати підставою для відмови пенсійним органом у зарахуванні до страхового стажу позивача періоду роботи з 08 вересня 1987 року по 27 серпня 1995 року.
Суд погоджується з доводами позивача про те, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідній роботі, а не правильність записів у трудовій книжці. Як наслідок, не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу.
З огляду на викладене, суд відхиляє доводи Управління ПФУ у м. Краматорську про те, що період роботи ОСОБА_1 з 08 вересня 1987 року по 27 серпня 1995 року не може бути зарахований до її страхового стажу у зв'язку з тим, що запис про звільнення засвідчений печаткою філії відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Оранта-Донбас».
З огляду на встановлені фактичні обставини та зміст правових норм, які регулюють спірні правовідносини, розпорядження Управління ПФУ від 09 вересня 2019 року № 3411 підлягає визнанню протиправним.
Висновок суду про протиправність розпорядження ґрунтується на тому, що воно не відповідає критеріям, наведеним у п. п. 3, 5, 6 ч. 2 ст. 2 КАС України, є необґрунтованим та не може вважатися таким, що прийнято добросовісно і розсудливо.
Оскільки розпорядження Управління ПФУ у м. Краматорську від 09 вересня 2019 року № 3411 є протиправним, для відновлення порушеного права позивача належить застосувати такий спосіб захисту як скасування цього розпорядження та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії за віком із зарахуванням до страхового стажу періоду її роботи з 08 вересня 1987 року по 27 серпня 1995 року в акціонерній страховій компанії АСК «Оранта-Донбас», яка є правонаступником реорганізованих Національної акціонерної страхової компанії НАСК «Оранта», Краматорського міського відділення Української державної страхової комерційної організації (Укрдержстрах) та Інспекції Держстраху м. Краматорська, з дати призначення пенсії, тобто з 02 вересня 2019 року.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
VI. Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Ухвалою від 29 грудня 2019 року суд відстрочив позивачу сплату судового збору за подання позовної заяви у розмірі 768,40 грн до ухвалення судового рішення у справі.
Докази понесення позивачем інших судових витрат суду не надані.
Оскільки позов задоволено, судовий збір в розмірі 768,40 грн підлягає присудженню на користь держави за рахунок бюджетних асигнувань Управління ПФУ у м. Краматорську.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області (ідентифікаційний код: 23346787, місцезнаходження: 84302, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Поштова, буд. 5) про визнання протиправним і скасування розпорядження та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати розпорядження Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області № 3411 від 09 вересня 2019 року на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
3. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком із зарахуванням до страхового стажу періоду її роботи з 08 вересня 1987 року по 27 серпня 1995 року в акціонерній страховій компанії АСК «Оранта-Донбас», яка є правонаступником реорганізованих Національної акціонерної страхової компанії НАСК «Оранта», Краматорського міського відділення Української державної страхової комерційної організації (Укрдержстрах) та Інспекції Держстраху м. Краматорська, з дати призначення пенсії, тобто з 02 вересня 2019 року.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030160) судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.
5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
7. Повне судове рішення складено 20 березня 2020 року.
Суддя Т.О. Кравченко