Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
25 серпня 2020 р. Справа №200/7699/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Олішевська В.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1
до відповідача: Костянтинівсько - Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, місцезнаходження: вул. Ціалковського, буд. 25, м. Костянтинівка, Донецька область, 85113
про: стягнення з Костянтинівсько - Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену пенсію в розмірі 258438,18 грн.
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Костянтинівсько - Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про стягнення з Костянтинівсько - Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену пенсію в розмірі 258438,18 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.
Також, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України “Про судовий збір” (судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Тобто, необхідною умовою розгляду судом позовної заяви є сплата особою, яка звертається з цією заявою, судового збору у визначеному розмірі. Однак, як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів, позивачем не було надано суду доказів щодо сплати судового збору.
Натомість, представником позивача надано суду клопотання про відстрочення сплати судового збору. В обґрунтування зазначеної клопотання представник позивача посилається на те, що частиною 3 статті 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату с удового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Представник позивача зазначає, що позивач звернувся до суду за захистом своїх соціальних прав. Крім того звертає увагу на той факт, що позивач є непрацюючим пенсіонером та особою похилого віку, що підтверджується доказами на яких ґрунтуються позовні вимоги. Представник позивача вказує на те, що відповідач припинив виплату належної позивачу пенсії, яка була єдиним джерелом доходів останнього. Таким чином, позивач перебуває у вкрай скрутному матеріальному становищі та не має змоги сплатити судовий збір. Необхідність сплати судового збору до моменту подання позовної заяви, розмір якої для позивача є непомірно великим, позбавляє його доступу до правосуддя.
Розглянувши клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України “Про судовий збір” № 3674-VI від 8 липня 2011 року, судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
За приписами ст. 2 вищевказаного Закону, платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Суд зазначає, що статтею 5 Закону України “Про судовий збір” визначено вичерпний перелік осіб, які звільнені від сплати судового збору.
Положеннями ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною 2 цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. За приписами частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Підставою для вчинення судом дій, зазначених у статті 8 Закону України “Про судовий збір”, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві, яка подається до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України, повинна довести ті обставини і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Вказаною нормою передбачено право суду, а не його обов'язок щодо відстрочення сплати судового збору, при цьому, статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Загальні засади щодо відстрочення або розстрочення сплати судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати наділяють суд правом а не обов'язком. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних доказів та обставин справи, що впливають на задоволення клопотання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування статті 8 Закону України “Про судовий збір” та статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, за змістом яких рішення про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд може прийняти лише у випадку, якщо при дослідженні доказів та встановленні інших обставин справи, дійде висновку про можливість задоволення відповідного клопотання.
Відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.05.2010 року у справі “Пелевін проти України”, зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі “Креуз проти Польщі” зазначено, що вимога сплатити судовий збір цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Відповідно до п. 29 Постанови Пленуму від ВССУ 17.10.2014 року № 10 “Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах” єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
З аналізу вищезазначених положень вбачається, що особа, яка звертається до суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору, повинна обґрунтувати підстави та надати докази перебування у скрутному матеріальному становищі, оскільки рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору приймається судом виключно з аналізу матеріального становища позивача.
Так, представник позивача як на підставу для відстрочення сплату судового збору посилається на те, що позивач є пенсіонером та особою похилого віку, однак, суд зазначає, що зазначені обставини ні є належним доказом для відстрочення сплати судового збору.
Крім того, представник позивача посилається на те, що відповідачем припинено виплату належної позивачу пенсії, проте, суд зазначає, що до матеріалів справи долучено довідку Костянтинівасько - Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, відповідно до якої встановлено, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком у розмірі 14054,78 грн. станом на червень 2020 року.
Представником позивача не надано суду доказів стосовно припинення виплати пенсії позивачу з липня 2020 року, отже у суду відсутні підстави вважати, що позивач не отримує пенсійні виплати станом на час звернення до суду.
Отже, суд приходить висновку, що представником позивача та позивачем не надано суду належних доказів відстрочення сплати судового збору, таким чином у задоволенні клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору суд відмовляє.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір”.
Згідно ч. 1 ст. 4 Законом України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до Закону України “Про державний бюджет України на 2020 рік” з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць встановлено у розмірі 2102 грн.
З позовної заяви вбачається, що позивач просить суд стягнути з Костянтинівсько - Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену пенсію в розмірі 258438,18 грн.
Суд зазначає, що прийняття рішення за результатами розгляду даної позовної заяви може призвести до зменшення або збільшення майна особи, що звернулась до суду.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену пенсію в розмірі 258438,18 грн. є майновою.
Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано: фізичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 5 Закону України “Про судовий збір” позивача не звільнено від сплати судового збору за подання даного адміністративного позову.
Таким чином, за подання даного адміністративного позову з вимогою немайнового характеру позивачем має бути сплачено судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто на суму 2584,38 грн.
Суд звертає увагу на те, що розрахункова ставка судового збору за подання адміністративного позову становить 1,8 % (2584,38/14054,78*100%) від річного доходу позивача, тобто значно менше 5 %.
Згідно інформації розміщеної на офіційному порталі Пенсійного фонду України, показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” враховується для обчислення пенсії в липня 2020 року становив 9546,32 грн.
Тобто щомісячна пенсія позивача на 32 % (9546,32/14054,78*100%=67,9%; 100%-67,9%=32,1%) перевищує показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні в місяці, що передує місяцю звернення до суду з позовною заявою.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд зазначає, що позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 2584,38 грн., який необхідно сплатити за наступними реквізитами: Отримувач: Слов'янське УК/м.Слов'янськ/22030101, Р/р UA408999980313121206084005075, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО банку: 899998, Код ЄДРПОУ отримувача: 37803368, Призначення платежу - *;101; реквізити позивача, Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
В зв'язку з вищенаведеним, суд вважає, що позивачем не дотримані вимоги ч. 3 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні клопотання представника позивача - ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Костянтинівсько - Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про стягнення з Костянтинівсько - Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену пенсію в розмірі 258438,18 грн. - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали на усунення недоліків шляхом надання суду доказів сплати судового збору належного зразка та у належному розмірі.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.В. Олішевська