25 серпня 2020 року
м. Київ
Справа № 926/2645/19
Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Зуєв В.А.
розглянувши матеріали касаційної скарги Чернівецької міської ради
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.06.2020
та рішення Господарського суду Чернівецької області від 05.02.2020
за позовом Колективного проектно-кошторисного бюро побуту
до Чернівецької міської ради
про визнання укладеним додаткового договору до договору оренди землі,
03.08.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Чернівецької міської ради на постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.06.2020 (повний текст складено 05.06.2020) та рішення Господарського суду Чернівецької області від 05.02.2020 № 926/2645/19, подана через апеляційний господарський суд 25.06.2020.
Розглянувши матеріали касаційної скарги, Суд вирішив залишити зазначену скаргу без руху, виходячи з наступного
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ") у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно з частиною другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 310 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо: 1) справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду; 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави його відводу обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою; 3) судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні; 4) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу; 5) справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою; 6) судове рішення ухвалено з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції; 8) суд прийняв рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Частиною третьою статті 310 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу; 2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів
Однак, як вбачається з касаційної скарги, заявник в якості обґрунтування наявності підстав для відкриття касаційного провадження зазначає, що у цій справі, на його думку оскаржувані рішення господарських судів попередніх інстанцій є незаконними та необґрунтованими, винесеними з порушенням норм матеріального і процесуального права без зазначення випадків передбачених частиною другою статі 287 Господарського процесуального кодексу України.
За приписами частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Оскільки у касаційній скарзі скаржником не зазначено передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав) подання цієї скарги, відповідно до частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України зазначена скарга підлягає залишенню без руху.
При цьому, Суд звертає увагу, що за змістом частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Таким чином, для усунення недоліків касаційної скарги Чернівецькій міській раді необхідно уточнити підставу (підстави) подання цієї скарги, відповідно до статті 287 Господарського процесуального кодексу України та, у випадку визначення правових підстав, передбачених пунктами 1 - 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, навести відповідні висновки Верховного Суду та/або норми права, які, на думку заявника, застосовані судом апеляційної інстанції без їх урахування або щодо яких відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування у подібних правовідносинах та/або зазначити підстави, передбачені частинами першою, третьою статті 310 Господарського процесуального кодексу України, з яких оскаржується рішення та постанова.
Керуючись статтями 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Чернівецької міської ради на постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.06.2020 та рішення Господарського суду Чернівецької області від 05.02.2020 № 926/2645/19 залишити без руху до 24.09.2020, при цьому строк усунення недоліків не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В. А. Зуєв