Іменем України
25 серпня 2020 року м. Чернігівсправа № 927/586/20
Господарським судом Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., за правилами спрощеного позовного провадження розглянуто справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Модуль»,
вул. Гагаріна, буд. 19, с. Табаки, Болградський район, Одеська область, 68730;
e-mail: tovagromodul@gmail.com;
до відповідача: Приватного підприємства «Промінь К»,
вул. Космонавтів, буд. 36, с. Савин, Козелецький район, Чернігівська область, 17072;
e-mail: agro.invest@ukr.net;
предмет спору: про стягнення 168407,14грн
без виклику (повідомлення) сторін
02.07.2020, надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Модуль" (надалі - ТОВ "Агро-Модуль") до Приватного підприємства "Промінь К" (надалі - ПП "Промінь К") про стягнення заборгованості за послуги з оренди зернозбирального комбайну JohnDeere S660 з жаткою для збирання кукурудзи Geringhoff MS-SC 800B з екіпажем, на підставі договору №16/11/2019-1 від 16.11.2019 (надалі - Договір), надані в період з 17.11.2019 по 30.11.2019 (14 діб) у сумі 168407,14грн, з них: 133999,49грн основного боргу; 13399,95грн штрафу в розмірі 10% від суми невиконаних зобов'язань на підставі п.8.8. Договору; 7759,74грн пені за період з 07.12.2019 по 26.06.2020 у розмірі облікової ставки Національного банку України на підставі п.8.7. Договору; 2150,80грн інфляційних втрат за період з грудня 2019 року по травень 2020 року та 11097,16грн відсотків річних за обліковою ставкою 15% на рік за період з 07.12.2019 по 26.06.2020 на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України та п.8.7. Договору.
Ухвалою суду від 03.07.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі №927/586/20 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) сторін, сторонам встановлено строки для подачі заяв по суті спору, зокрема відповідачу - 15 календарних днів з дня вручення даної ухвали для подачі до суду та позивачу відзиву на позов.
Вказана ухвала отримана відповідачем 09.07.2020 за адресою його державної реєстрації, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (витяг наявний в матеріалах справи), про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового повідомлення №1400048526154.
Судом враховано, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", з урахування змін внесених постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 №239, від 22.04.2020 №291, від 04.05.2020 №343, від 20.05.2020 №392, від 17.06.2020 №500, від 22.07.2020 №641 у період з 12.03.2020 по 31.08.2020 на всій території України введено карантин.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій в зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX внесено, зокрема, зміни до Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), які набули законної сили 02.04.2020. Відповідно до п.4 Розділу Х "Прикінцеві положення" ГПК України, в редакції названого Закону, під час дії встановленого карантину, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки для подання відзиву продовжуються на строк дії карантину, так само як і процесуальні строки розгляду справи по суті.
17.07.2020, набув чинності Закон України №731-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020, яким викладено в новій редакції п.4 Прикінцевих положень розділу Х ГПК України. Зокрема передбачено, що під час дії карантину, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд, за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі в справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (в разі наявності в них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими в зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд, за заявою особи продовжує встановлений процесуальний строк, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії в визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими в зв'язку з карантином.
При цьому, згідно з п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №731-ІХ, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України, в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямовані на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій в зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-ІХ від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі в справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (в разі наявності в них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
З урахуванням наведеного, строк на подання відповідачем відзиву на позов закінчився 06.08.2020, тобто зі спливом двадцятиденного строку, з дня набрання чинності Законом №731-ІХ від 18.06.2020.
Відповідач правом на подання мотивованих заперечень на позов у порядку статей 165, 178, 251 ГПК України не скористався, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надіслав.
За приписами статей 42, 43 ГПК України сторони повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, подавати усі наявні в них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази, відтак неподання відповідачем відзиву на позов не є перешкодою для розгляду справи за наявними доказами відповідно до статей 178, 251, 252 ГПК України.
Сторонами також не заявлено до суду будь-яких клопотань щодо розгляду даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи в порядку визначеному статтею 252 ГПК України. Право сторін на подачу до суду клопотань наведеного змісту роз'яснено при відкритті провадження в справі в ухвалі суду від 03.07.2020.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд
16.11.2019, між ТОВ «Агро-Модуль» (позивач, орендодавець за договором), в особі директора Желяскова Д.І., що діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та ПП «Промінь К» (відповідач, орендар за договором), в особі директора Галенка С.В., що діє на підставі Статуту, з іншої сторони, укладено договір №16/11/2019-1 оренди зернозбирального комбайну з екіпажем (надалі - Договір), за умовами якого (п.1.1. розділу 1) орендодавець передає орендарю в тимчасове платне користування зернозбиральний комбайн JohnDeere, S660 з жаткою для збирання кукурудзи Geringhoff MS -SC 800B (надалі - техніка) з екіпажем (трактористами), а орендар приймає та оплачує його використання.
Ознаки і технічні характеристики техніки відображаються в додатку № 1 до Договору. Управління (керування) технікою, що передається в користування орендареві за Договором, її технічне обслуговування в процесі експлуатації за цільовим призначенням, провадяться екіпажем (трактористами) орендодавця, при чому останні не припиняють трудових відносин із орендодавцем та не вступають у трудові відносини з орендарем (п.1.2., п.1.4. розділу 1 Договору).
За п. 2.1. розділу 2 Договору орендар зобов'язується використовувати техніку виключно за її цільовим призначенням, з метою провадження сільськогосподарської діяльності та іншої діяльності, не забороненої чинним законодавством, а саме збирання врожаю зернових культур (кукурудзи).
Техніка повинна бути передана орендодавцем та прийнята орендарем у строк до 17.11.2019 або в інший термін, погоджений сторонами в додатковій угоді до Договору. Передача техніки здійснюється за місцезнаходженням орендаря на умовах DDP (Інкотермс-2010) - склад орендаря або інше місце в межах України, додатково вказане орендарем. Строк закінчення оренди: 30.11.2019 (п.3.1., п.4.2. Договору).
Передача техніки в оренду здійснюється сторонами за актом приймання-передачі, який підписується повноважними представниками сторін та скріплюється печатками орендаря та орендодавця. Після закінчення строку оренди орендар зобов'язаний негайно повернути техніку орендодавцю за актом приймання-передачі. Повернення здійснюється за місцезнаходженням орендаря на умовах EXW(ІНКОТЕРМ 2010) - склад орендаря (п.3.2., п.4.1., п.7.1. Договору).
Факт прийому - передачі об'єкту оренди підтверджується двостороннім актом приймання - передачі від 17.11.2019, за яким позивачем передано, а відповідачем прийнято в оренду (строкове платне користування) в нормальному технічному стані і повністю придатному для використання за цільовим призначенням зернозбиральний комбайн JohnDeere S660 з жаткою для збирання кукурудзи Geringhoff MS -SC 800B. Даний акт складено за підписом обох сторін та засвідчений печатками позивача та відповідача.
З матеріалів справи вбачається, що орендована техніка повернута орендарем з орендного користування орендодавцю за двостороннім актом приймання-передачі (повернення) до Договору від 30.11.2019, що складений за підписом позивача та відповідача, і посвідчений печатками юридичних осіб. Сторони даним актом підтвердили, що техніка знаходиться в нормальному технічному стані і повністю придатна до використання за цільовим призначенням; будь-які зауваження в сторін відсутні.
Тобто, період орендного користування об'єктом оренди за Договором тривав з 17.11.2020 по 30.11.2020 (14 діб).
Проаналізувавши умови вказаного правочину суд встановив, що між позивачем та відповідачем, які є самостійними суб'єктами господарювання, виникли зобов'язальні договірні відносини, на які поширюється дія положень §1 та §5 Глави 58 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та §5 глави 30 Господарського кодексу України (надалі - ГК України).
Виходячи зі змісту п.9.1. Договору, він є чинним та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за ним.
До обставин, що входять до предмету доказування в даній справі належить факт порушення відповідачем договірних зобов'язань щодо своєчасної оплати обумовлених послуг; наявність достатніх правових підстав для застосування до нього штрафних санкцій, а також правових наслідків, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України.
За частинами 1, 2 та 6 статті 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або єдиний майновий комплекс), що не втрачає в процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). До відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 758 ЦК України предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо. Договором найму транспортного засобу може бути встановлено, що він передається у найм з екіпажем, який його обслуговує.
Згідно з частиною 1 статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Пунктом 5.1. Договору сторони погодили, що за користування вказаним транспортним засобом відповідач сплачує позивачу орендну плату, яка вказується в Додатку № 1 до нього.
Орендна плата становить загальну вартість наданих послуг з оренди техніки з екіпажем, сплачених орендарем орендодавцеві протягом дії Договору на підставі актів приймання-передачі наданих послуг, які підписуються сторонами не рідше 1 (одного) разу на тиждень, та розраховується наступним чином: орендна плата встановлюється в розмірі 7976,16грн, а також ПДВ 20% 1595,23грн, разом 9571,39грн за одну добу користування орендованою технікою (п. 5.2., п.5.3. Договору).
У п.5.4. Договору сторони погодили, що розрахунки здійснюються в національній грошовій одиниці України (гривня) через установу банку згідно із правилами, передбаченими чинним в Україні законодавством для безготівкових рахунків.
Орендна плата вноситься шляхом перерахування орендарем грошових коштів на розрахунковий рахунок орендодавця на підставі затверджених обома сторонами актів приймання-передачі наданих послуг у наступні строки: 100% від суми орендної плати, що зазначена в акті приймання-передачі наданих послуг протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати затвердження акту (п.5.5. Договору).
З урахуванням наведених норм та змісту п.1.1, п.5.1. Договору вбачається, що укладений сторонами правочин є оплатним, на відповідача покладено обов'язок з оплати вартості отриманих послуг з оренди техніки за визначеною в Додатку № 1 до Договору ціною, п.5.3. Договору, рахунках на оплату та актах здачі-приймання робіт (надання послуг) про підтвердження користування технікою, складених сторонами на виконання його умов.
З урахуванням наведеного, підставою для проведення обумовлених Договором розрахунків за отримані послуги є складений в двосторонньому порядку акт, що фіксує кількість діб оренди та вартість отриманих послуг, до якого зокрема належить акт здачі-приймання робіт (надання послуг), копія наявна в матеріалах справи.
На виконання договірних умов, за актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №227 від 30.11.2019 позивачем надано, а відповідачем отримано послуги з оренди зернозбирального комбайну з екіпажем вартістю 133999,49грн. Цей акт складений за підписом обох сторін, засвідчений печатками юридичних осіб, жодних заперечень чи зауважень не містить.
На оплату наданих послуг позивачем виставлено рахунок №384 від 30.11.2019 на суму 133999,49грн.
Відповідач порушив умови Договору, в установлений (п.5.5.) строк за отримані послуги не розрахувався, що ним не заперечується.
За статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з вимогами статті 530 ЦК України, якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Як встановлено судом строк по оплаті вартості послуг з оренди зернозбирального комбайну JohnDeere S660 з жаткою для збирання кукурудзи Geringhoff MS -SC 800B за актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №227 від 30.11.2019 на суму 133999,49грн настав 06.12.2019; вартість отриманих послуг за вказаним актом відповідачем не оплачена, що ним не спростовується. Період прострочення оплати за даним актом триває з 07.12.2019 по теперішній час.
За частиною 2 статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до частин 2 та 3 статті 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Обов'язок доказування і подання доказів визначено статтею 74 ГПК України, за якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 3 статті 74 ГПК України).
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
З огляду на зміст статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Стаття 76 даного Кодексу визначає, що належними доказами є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Статтями 78, 79 ГПК України встановлено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами частин 1 та 2 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Виходячи зі змісту статей 13, 74 ГПК України кожна сторона на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів повинна довести правомірність заявлених нею вимог або заперечень.
За висновком суду, позивачем, на підставі наявних у матеріалах справи доказів доведено наявність у відповідача непогашеної заборгованості за отримані послуги з оренди техніки, обумовленої спірним Договором, у сумі 133999,49грн.
На момент винесення рішення в справі відповідачем не надано суду доказів погашення вказаного боргу в сумі 133999,49грн за актом здачі-приймання робіт (надання послуг), відтак позов у частині стягнення основного боргу за Договором підлягає задоволенню.
Пунктами 8.7. та 8.8. Договору сторони погодили, що за порушення строків сплати орендної плати за підписаним сторонами актом приймання-передачі наданих послуг орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення та сплачує орендодавцю проценти в розмірі 15% річних за статтею 625 ЦК України. Нарахування пені та процентів починається з дня, коли зобов'язання по оплаті мало бути виконане, та припиняється в день повної оплати. Тобто, сторони відступили від положень частини 6 статті 232 ГК України, та збільшили період нарахування штрафних санкцій понад шість календарних місяців.
Також обумовили, що в разі порушення орендарем строків сплати орендної плати за підписаним актом приймання-передачі наданих послуг він сплачує орендодавцю штраф у розмірі 10% від суми невиконаних зобов'язань за Договором.
У межах даного позову за порушення відповідачем грошових зобов'язань заявлено до стягнення: 13399,95грн штрафу в розмірі 10% від суми невиконаних зобов'язань відповідно до п. 8.8. Договору; 7759,74грн пені за період з 07.12.2019 по 26.06.2020 в розмірі облікової ставки Національного банку України відповідно до п.8.7. Договору; 2150,80грн інфляційних втрат за період з грудня 2019 року по травень 2020 року та 11097,16грн відсотків річних за збільшеною ставкою в розмірі 15% на рік за період з 07.12.2019 по 26.06.2020 відповідно до п.8.7. Договору та приписів частини 2 статті 625 ЦК України.
За статтями 610 та 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, у тому числі сплата неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, установлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).
За приписами статей 549 та 550 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності в кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
За статтею 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності є вчинене учасником господарських відносин правопорушення в сфері господарювання.
Частинами 4 та 6 статті 231 та частиною 6 статті 232 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються в розмірі передбаченому сторонами в договорі.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 даного Закону встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Виходячи зі змісту наведених норм, одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка в формі пені та штрафу, такий вид забезпечення як пеня та її розмір встановлений частиною 3 статті 549 ЦК України, частиною 6 статті 231 ГК України та статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», у той же час право встановити в договорі такий вид забезпечення як штраф передбачено частиною 2 статті 549 ЦК України, частиною 4 статті 231 ГК України.
При цьому, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності, так як відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає в себе і пеню, і штраф як форми її сплати.
Чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.
Вказана позиція узгоджується з правовими висновками Верховного Суду в постановах: від 09.02.2018 у справі № 911/2813/17, від 22.03.2018 у справі № 911/1351/17, від 17.05.2018 у справі № 910/6046/16, від 25.05.2018 у справі № 922/1720/17.
З огляду на порушення відповідачем строків по оплаті вартості послуг з оренди техніки сільськогосподарського призначення, що ним не заперечується та підтверджується матеріалами справи, виходячи з погоджених сторонами умов у п.5.5., п.8.7., п.8.8. Договору, перевіривши наявний в матеріалах справи розрахунок неустойки (пені та штрафу), суд дійшов висновку про правомірність вимог у частині стягнення пені в сумі 7759,74грн за період з 07.12.2019 по 26.06.2020 та штрафу в сумі 13399,95грн (у розмірі 10% від суми грошового зобов'язання, виконання якого прострочено), в цій частині позов підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із принципу свободи договору закріпленого статтями 6, 12, 627 ЦК України, в п.8.7. Договору сторони збільшили передбачений законом розмір відсотків річних, що нараховуються та підлягають стягненню за частиною 2 статті 625 ЦК України в разі прострочення виконання грошових зобов'язань.
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено порушення відповідачем грошових зобов'язань за Договором, суд, керуючись наведеними нормами, враховуючи погоджені сторонами умови в п.8.7. Договору, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення нарахувань: відсотків річних (за збільшеною ставкою в розмірі 15%) та інфляційних втрат, з огляду на встановлений період прострочення та в межах визначеного позивачем періоду стягнення, дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення відсотків річних у сумі 11097,16грн за період з 07.12.2019 по 26.06.2020 та 2150,80грн інфляційних втрат за період з грудня 2019 року по травень 2020 року.
При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.
Згідно зі статтею 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються в разі задоволення позову на відповідача. Таким чином, з огляду на те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, за рахунок відповідача позивачу мають бути відшкодовані судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2526,11грн. Питання про повернення позивачу надмірно сплаченого судового збору в розмірі 0,01грн в порядку п.1 частини 1 та частини 2 статті 7 Закону України «Про судовий збір» може бути вирішено судом виключно на підставі його письмової заяви.
Керуючись статтями 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, частиною 2 статті 178, статтями 233, 236, 238, 241, 247-252, п.4 розділу Х "Прикінцевих положень" ГПК України, в редакції Законів від 30.03.2020 № 540-IX та від 18.06.2020 №731-ІХ, господарський суд
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Модуль» (68730, Одеська область, Болградський район, с. Табаки, вул. Гагаріна, буд. 19, код ЄДРПОУ 31690378) до Приватного підприємства «Промінь К» (17072, Чернігівська область, Козелецький район, с. Савин, вул. Космонавтів, буд. 36, код ЄДРПОУ 38049090) про стягнення 168407,14грн, задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Промінь К» (17072, Чернігівська область, Козелецький район, с. Савин, вул. Космонавтів, буд. 36, код ЄДРПОУ 38049090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Модуль» (68730, Одеська область, Болградський район, с. Табаки, вул. Гагаріна, буд. 19, код ЄДРПОУ 31690378) 133999,49грн основного боргу, 13399,95грн штрафу, 7759,74грн пені, 2150,80грн інфляційних втрат, 11097,16грн відсотків річних та 2526,11грн судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається у порядку визначеному статтею 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя А.В. Романенко