ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
25.08.2020Справа № 910/8310/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу
за позовом Управління поліції охорони з фізичної безпеки в м. Києві (03065, м. Київ, вул. Чумака, 8А, код 40109105)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рутана Солюшнс" (01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 13/2-б, код 42239945)
про стягнення 124 424,68 грн
без виклику представників сторін
Управління поліції охорони з фізичної безпеки в м. Києві (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рутана Солюшнс" (далі - відповідач) про стягнення 124 424,68 грн за договором № 59-Д/2019 від 29.07.2019 (118 080,00 грн основного боргу та 6 344,68 грн пені).
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем його обов'язку своєчасно та в повному обсязі оплатити послуги, надані позивачем за договором № 59-Д/2019 від 29.07.2019 за лютий-березень 2020 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2020 відкрито провадження у справі № 910/8310/20 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.
Судом встановлено факт належного повідомлення сторін про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Ухвалу суду про відкриття провадження від 17.06.2020 у справі позивач згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105473202952 отримав 22.06.2020.
Відповідач ухвалу суду від 15.06.2020 згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0105473202960 отримав 23.06.2020.
Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Частинною 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався, заперечень проти розгляду справи у спрощеному позовному провадженні до суду не надходило.
Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 9 ст. 165, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:
29.07.2019 між Управлінням поліції охорони з фізичної безпеки в м. Києві (позивач, Охорона по договору) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рутана Солюшнс" (відповідач, замовник за договором) був укладений договір № 59-Д/2019 про забезпечення охорони фізичної особи підрозділами поліції охорони, за умовами якої Охорона здійснює забезпечення охорони (особистої безпеки) представника Товариства Шамова Василя Васильовича, а замовник зобов'язався оплатити надані послуги.
Обсяг та вид заходів безпеки визначається за згодою сторін, виходячи з принципу надійності та економічності (п. 1.3 договору).
Відповідно до п. 2.1 договору, ціна послуг охорони за цим договором є договірною і визначається на підставі: протоколу погодження договірної ціни за годину охорони згідно з додатком 2 до договору; кількості годин охорони згідно з дислокацією об'єкта охорони (додаток 3 до договору).
Згідно п. 2.6 договору, оплата замовником за виконання заходів охорони особи згідно з цим договором здійснюється в національній валюті, на умовах попередньої оплати, до 05 (п'ятого) числа кожного місяця, у вигляді внесення грошових коштів на поточний рахунок Охорони у розмірі 100% від суми вартості послуг охорони, визначеної згідно з дислокацією об'єкта охорони (додаток 3 до договору) та протоколу погодження договірної ціни (додаток 2 до договору). Остаточний розрахунок проводиться протягом 5 (п'яти) банківських днів від дня підписання сторонами акта виконаних робіт.
Датою оплати вважається дата зарахування коштів замовника на банківських рахунок Охорони (п. 2.7 договору).
Сторони у п. 2.11 договору узгоджено, що Акт виконаних робіт підписується сторонами в кінці кожного місяця і по закінченню дії договору. Підписаний сторонами Акт про надання послуг є підтвердженням надання послуг охороною замовнику.
Відповідно до п. 14.1 договору, договір укладається терміном на 1 місяць та набуває чинності з моменту його підписання сторонами та виставлення службового наряду Охорони. Якщо за 10 (десять) днів до закінчення строку дії договору жодна зі сторін не вимагатиме його припинення, договір вважається продовженим на тих же умовах на той же строк без обмежень кількості пролонгації (п. 14.3 договору).
За умовами п. 14.2 договору. Розірвання договору раніше строку, на який він укладений, може проводитись за згодою сторін, а також в односторонньому порядку у випадках, передбачених цим договором. При відмові від здійснення заходів безпеки зацікавлена сторонами повинна попередити про це іншу за 10 (десять) днів.
Матеріалами справи встановлено, що сторонами до договору підписано Протокол узгодження договірної ціни на здійснення заходів охорони (додаток 2), яким визначено договірну ціну за здійснення заходів охорони у розмірі 165,00 грн за одну годину роботи кожного працівника, задіяного на виконання договору; Дислокацію об'єкта, охорона якого здійснюється (додаток 3 до договору); Озброєння та екіпіровку службового наряду (додаток 4), Акт про виставлення службового наряду охорони (додаток 5 до договору); Акт додаткових заходів зміцнення безпеки Охорони (додаток 6 до договору).
Додатковою угодою № 1 від 29.08.2019 змінено Дислокацію об'єкта, охорона якого здійснюється Управлінням поліції охорони з фізичної безпеки в м. Києві.
На виконання умов договору позивачем було надано відповідачу послуги охорони за Актами прийому-передачі наданих послуг № 000000202 від 29.02.2020 за лютий 2020 року на суму 57600,00 грн, № 000000305 від 31.03.2020 за березень 2020 року на суму 60480,00 грн, всього на суму 118 080,00 грн. Вказані Акти підписані та скріплені печатками обох сторін без зауважень.
Листом за вих. № 18 від 25.03.2020 замовник висловив вимогу розірвати договір № 59-Д/2019 від 29.07.2019 з 01 квітня 2020 року з зазначенням, що погашення заборгованості станом на 01.04.2020 гарантує. Згідно з відміткою позивача (Охорони) вказаний лист отриманий 27.03.2020.
У зв'язку з неотриманням оплати вартості наданих послуг по Актах №000000202 від 29.02.2020, № 000000305 від 31.03.2020 за договором № 59-Д/2019 від 29.07.2019 позивач звернувся до відповідача з претензією № 600/43/46/01-2020 від 06.05.2020 на суму 118 080,00 грн заборгованості. Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення відповідач отримав вимогу 12.05.2020.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказує про наявність невиконаного зобов'язання відповідача з оплати вартості отриманих послуг по договору № 59-Д/2019 від 29.07.2019 на суму 118080,00 грн, у т.ч. враховуючи гарантійний лист відповідача вих. № 18 від 25.03.2020 про здійснення розрахунків належним чином. Також за прострочення виконання зобов'язання позивачем нараховано 6 344,68 грн пені.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).
Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 7 вказаної статті, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Частиною 1 ст. 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Відповідач документів, які б підтверджували оплату ним заборгованості перед позивачем в повному обсязі або спростовували доводи останнього, суду не надав.
Факт наявності заборгованості відповідача також підтверджується підписаним сторонами Актом звірки взаємних розрахунків по договору № 59-Д/2019 від 29.07.2019 за період з 01.01.2020 по 31.03.2020, відповідно до якого заборгованість ТОВ «Рутана Солюшн» станом на 01.04.2020 становила 118 080,00 грн.
Відтак, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 118 080,00 грн за договором № 59-Д/2019 від 29.07.2019 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у вказаному розмірі.
Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 6344,68 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Судом встановлено, що відповідач послуги, надані позивачем, не оплатив, відтак допустив порушення зобов'язання.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).
У п. 11.2 договору сторони домовились, що за кожний день прострочення платежів за здійснення заходів охорони замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє в період, за який нараховується пеня.
Позивачем заявлено до стягнення 3610,65 грн пені за період з 06.02.2020 по 04.06.2020 по Акту наданих послуг №000000202 за лютий 2020 року та 2734,03 грн пені за період з 06.03.2020 по 04.06.2020 по Акту № 000000305 за березень 2020 року.
Водночас, враховуючи умови п. 2.6 договору та дати підписання вказаних Актів: № 000000202 - 29.02.2020, Акту № 000000305 - 31.03.2020, строк оплати є таким, що настав 06.03.2020 та 01.04.2020 (враховуючи розірвання договору замовником з 01.04.2020) відповідно.
Також судом встановлено, що позивач помилково визначив період нарахування, без врахування строку дії договору, який за сторонами розірвано з 01.04.2020.
Відповідно до ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Таким чином, застосування до відповідача такої міри відповідальності як нарахування та стягнення пені можливе лише за умови чинності договору оренди та наявності порушення під час дії такого договору.
Оскільки договір оренди припинений з 01.04.2020 у зв'язку з односторонньою відмовою відповідача від договору, що позивач жодним чином не заперечує, а тому нарахування позивачем пені з 01.04.2020 по 04.06.2020 на порушення, яке мало місце після припинення дії договору, є неправомірним та безпідставним.
Така позиція суду додатково підтверджується висновками, викладеними у постанові Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2019 у справі № 910/1056/19.
Здійснивши власний розрахунок пені з урахуванням вірних періодів її нарахування, суд встановив, що розмір пені за порушення грошових зобов'язань за договором становить 837,25 грн., які підлягають стягненню з відповідача.
Приписами ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст.ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу у розмірі 118 080,00 грн та пені у розмірі 837,25 грн. В решті суми заявлених вимог належить відмовити у зв'язку із безпідставністю нарахування.
Судові витрати з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 233, 237-238, 248-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рутана Солюшнс" (01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 13/2-б, код 42239945) на користь Управління поліції охорони з фізичної безпеки в м. Києві (03065, м. Київ, вул. Чумака, 8А, код 40109105) основний борг у розмірі 118080,00 грн (сто вісімнадцять тисяч вісімдесят гривень 00 коп), пеню у розмірі 837,25 грн (вісімсот тридцять сім гривень 25 коп), судовий збір у розмірі 2008,96 грн (дві тисячі вісім гривень 96 коп.).
3. У задоволенні іншої частини позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення підписано 25.08.2020.
Суддя О.Г. Удалова