номер провадження справи 15/82/20
17.08.2020 Справа № 908/1446/20
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова Ігоря Сергійовича, за участю секретаря судового засідання Осоцький Д.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні господарську справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанський миловар", 62371, Харківська область, Дергачівський район, с. Подвірки, вул. Сумський шлях, 53
до відповідача Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" 69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 20 в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька теплова електрична станція "Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго", 71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 95
про стягнення коштів
за участю представників сторін та учасників процесу:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
Суть спору
10.06.2020 до господарського суду Запорізької області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанський миловар", Харківська область, Дергачівський район, с. Подвірки до відповідача Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька теплова електрична станція "Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" про стягнення за договором поставки № 3417-ДЭ-ЗаТЭС від 23.09.2019 22 428,00 грн основного боргу, 1121,40 грн пені, 255,53 грн 3% річних та 291,92 грн інфляційних втрат, всього на загальну суму 24 096,85 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 908/1446/20 передано на розгляд судді Горохову І.С.
Ухвалою суду від 12.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1446/20, присвоєно справі номер провадження 15/82/20. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 08.07.2020.
Ухвалою суду від 08.07.2020 оголошено у судовому засіданні перерву до 03.08.2020.
29.07.2020 до суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.
03.08.2020 до суду від відповідача надійшло клопотання продовження процесуальних строків та відкладення судового засідання. В ухвалі суду від 03.08.2020 зазначено, що суд позбавлений можливості продовжити відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву та відкласти судове засідання на строк зазначений відповідачем у клопотання. У задоволенні клопотання було відмовлено.
Ухвалою суду від 03.08.2020 в судовому засіданні оголошено перерву до 17.08.2020.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що відповідачем належним чином не виконано зобов'язання щодо своєчасної оплати отриманого товару на підставі договору поставки № 3417-ДЭ-ЗаТЭС від 23.09.2019. У зв'язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 22 428,00 грн. Приймаючи до уваги положення ст. ст. 611, 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував і просить стягнути пеню у розмірі 1121,40 грн, 3% річних у розмірі 255,53 грн та інфляційні втрати у розмірі 291,92 грн. Позов обґрунтовано умовами договору, ст.ст. 6,11, 509, 525, 526, 532, 610, 611, 625-627, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 193 Господарського кодексу України.
В судове засідання 17.08.2020 представники сторін не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином шляхом направлення на їх адреси копій ухвали від 03.08.2020.
12.08.2020 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника, з зазначенням про підтримку своєї правової позиції в повному обсязі.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у строк, встановлений судом, не скористався.
Згідно із ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Неприбуття у судове засідання представників сторін, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання, не перешкоджає розгляду спору по суті, тому суд дійшов висновку, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Враховуючи нез'явлення представників сторін в судове засідання 17.08.2020 відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось.
23.09.2019 Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпроенерго" в особі директора Відокремленого підрозділу "Запорізька теплова електрична станція" Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" (покупець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Слобожанський миловар", (постачальник, позивач) укладений договір № 3417-ДЭ-ЗаТЭС про закупівлю товару.
Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов'язався поставити покупцю товар, зазначений в специфікації, а покупець - прийняти і оплатити такий товар, 2019 року виготовлення, в кількості, комплектності, асортименті та за ціною згідно зі специфікацією, а саме: мило туалетне банне 200 г.п./ет.уп. (мило туалетне тверде банне н.м. 200г.) в кількості 2676 шт., загальною вартістю 17 260,20 грн, строк поставки - 15 к.д.; мило господарське 72% 200г. (мило господарче тверде ТМ Сила 72%, 200г) в кількості 171 шт., загальною вартістю 726,75 грн, строк поставки - 15 к.д.; порошок пральний (засіб мийний синтетичний порошкоподібний "Sila" у полімерному пакеті, маса нет 3 кг) в кількості 18 шт., загальною вартістю 382,50 грн, строк поставки - 15 к.д. Всього - на загальну суму 22 043,34 грн з ПДВ.
Згідно з умовами Розділу 5 договору, товар поставляється впродовж 15 календарних днів після відправлення письмової заявки покупцем. Поставка товару виконується на умовах DDP згідно з правилами "Інкотермс" у редакції 2010 року у місце призначення поставки товару: ДТЕК Запорізька ТЕС. Поставка товару здійснюється автомобільним транспортом. Товар вважається поставленим покупцю з дати підписання сторонами видаткових накладних (дата поставки товару).
Відповідно до п. 4.1 договору розрахунки проводяться шляхом оплати покупцем поставленого покупцю товару на 90 (дев'яностий) календарний день з дати поставки відповідного товару на підставі отриманого покупцем рахунку та за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 5 цього договору.
Відповідно до п. 11.1 договору, останній набирає чинності з дня його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2019, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх грошових зобов'язань.
Матеріали справи свідчать, що позивач на виконання умов зазначеного договору за видатковою накладною № 11854 від 18.10.2019 передав відповідачу товар на загальну суму 22 428,00 грн з ПДВ, що також підтверджується товарно транспортною накладною № 11854 від 18.10.2019 та довіреністю № 26/ДнЭ/2019 від 05.11.2018.
Відповідач оплату товару у встановлений договором строк не здійснив, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 22 428,00 грн.
З метою досудового врегулювання спору позивач 09.04.2020 направив відповідачу вимогу № 07/04-01 від 07.04.2020 про сплату заборгованості, яку відповідач, залишив без задоволення, заборгованість не сплатив.
Невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором в частині повної та своєчасної оплати товару стало підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача суми заборгованості в примусовому порядку.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
За приписами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з приписами ст. ст. 11, 509 ЦК України підставами виникнення зобов'язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Приписами ст.629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Матеріали справи свідчать, що відповідач взятих на себе договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за отриманий товар за вищевказаною видатковою накладною не здійснив.
Доказів сплати заборгованості в розмірі 22 428,00 грн відповідачем суду не надано.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 22 428,00 грн заборгованості є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 1121,40 грн за період з 17.01.2020 по 03.06.2020.
Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) згідно з ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пунктом 7.14 договору сторони погодили, що у разі прострочення оплати товару, покупець сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати від вартості невчасно оплаченого товару, однак не більше 5 % від вартості невчасно оплаченого товару.
Згідно з Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Враховуючи встановлений факт порушення відповідачем грошових зобов'язань за договором, суд дійшов до висновку про обґрунтованість вимог про стягнення з відповідача пені. Розрахунок здійснений правильно. Вимоги в цій частині законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню в заявленому розмірі.
У зв'язку з простроченням відповідачем грошового зобов'язання, позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 255,53 за загальний період з 17.01.2020 по 03.06.2020 та суми інфляційних втрат в розмірі 291,92 грн за період з 01.02.2020 по 31.05.2020.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Факт порушення грошових зобов'язань відповідачем є доведеним. Період та розмір заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат визначені позивачем правильно, а тому вимоги про стягнення 3 % річних в розмірі 255,53 грн та інфляційних втрат в розмірі 291,92 грн підлягають задоволенню.
Таким чином, позов задовольняється судом повністю.
Згідно з положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 129, 202, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив
Позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 20; ідентифікаційний код юридичної особи 00130872) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанський миловар" (62371, Харківська область, Дергачівський район, с. Подвірки, вул. Сумський шлях, 53; ідентифікаційний код юридичної особи 30357250) основного боргу в розмірі 22 428,00 грн (двадцять дві тисячі чотириста двадцять вісім гривень 00 коп.), пеню у розмірі 1121,40 грн (одна тисяча сто двадцять одна гривня 40 коп.), 3 % річних у розмірі 255,53 грн (двісті п'ятдесят п'ять гривень 53 коп.), суму інфляційних втрат в розмірі 291,92 грн (двісті дев'яносто одна гривня 92 коп.), судовий збір у розмірі 2102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 коп). Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 25 серпня 2020 року.
Суддя І. С. Горохов