61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
17.08.2020 Справа №905/1923/15
Господарський суд Донецької області у складі: головуючого судді Кротінової О.В., суддів: Чорненької І.К., Курило Г.Є., за результатами розгляду скарги Акціонерного товариства «Сбербанк», м.Київ, вих.№9673/4/06-2 від 03.08.2020 на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва О.В., у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Сбербанк», м.Київ, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріупольський млинкомбінат», м.Маріуполь, Донецька область, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Золотий Урожай», м.Донецьк, про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 06.03.2012 в рахунок погашення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №26-Н/12/24/ЮО/KL від 06.03.2012,-
за участю представників сторін:
від позивача (заявника): не з'явився;
від відповідача (боржника): Корольчук Ю.Ю. - ордер, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю;
від відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України: Литовченко Ю.С. - наказ, положення, -
Рішенням Господарського суду Донецької області від 05.07.2016 по справі №905/1923/15 (повний текст рішення підписано 08.07.2016) позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Сбербанк», м.Київ, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріупольський млинкомбінат», м.Маріуполь, Донецька область, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Золотий Урожай», м.Донецьк, про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 06.03.2012 в рахунок погашення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №26-Н/12/24/ЮО/KL від 06.03.2012 задовольно частково:
-звернуто стягнення в рахунок погашення заборгованості перед Публічним акціонерним товариством «Сбербанк» (01601, м.Київ, вул.Володимирська, будинок 46, ідентифікаційний код юридичної особи 25959784) за договором про відкриття кредитної лінії №26-Н/12/24/ЮО/KL від 06.03.2012, що складається з простроченої заборгованості за кредитною лінією в розмірі 19973750,00 доларів США, заборгованості по процентам за користування кредитною лінією в розмірі 3585315,82 доларів США, пені, нарахованої за прострочення з повернення заборгованості за кредитною лінією за період з 04.02.2014 по 13.04.2014 в розмірі 33418,54грн., на майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріупольський млинкомбінат» (87510, Донецька область, м.Маріуполь, проспект Луніна, будинок 50, код ЄДРПОУ 31419401), передане в іпотеку за договором іпотеки від 06.03.2012, а саме, на комплекс загальною площею 33472,2кв.м, що знаходиться за адресою: Донецька область, місто Маріуполь, проспект Луніна (вулиця Портова), будинок 50, що складається з об'єктів, згідно переліку наведеному у резолютивній частині означеного судового рішення, шляхом продажу предмета іпотеки Публічним акціонерним товариством «Сбербанк» від свого імені будь-якій третій особі на підставі договору купівлі-продажу;
-встановлено початкову ціну продажу предмету іпотеки - 145000000,00грн. з урахуванням ПДВ;
-надано Публічному акціонерному товариству «Сбербанк» (ідентифікаційний код юридичної особи 25959784) усі повноваження продавця, необхідні для здійснення продажу предмета іпотеки, у тому числі права на подання заяв, отримання дублікатів правовстановлюючих документів у відповідних установах, організаціях, підприємствах, незалежно від форм власності та підпорядкування, або органах нотаріату, справляння будь-яких платежів від імені продавця, надання та отримання будь-яких документів, довідок, витягів, заяв, право вільного доступу уповноважених представників банку до предмета іпотеки.
З метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно з його цільовим призначенням, рішенням ухвалено передати предмет іпотеки в управління Публічному акціонерному товариству «Сбербанк» (ідентифікаційний код 25959784) на період до моменту його продажу в порядку ст.38 Закону України «Про іпотеку», для чого:
-вилучити у іпотекодавця Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріупольський Млинкомбінат» (ідентифікаційний код 31419401) та передачі Публічному акціонерному товариству «Сбербанк» (ідентифікаційний код 25959784) будівлі та споруди, розташовані за адресою: м.Маріуполь, пр.Луніна, б.50), що є предметом іпотеки згідно з договором іпотеки від 06.03.2012, посвідченим приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Тулаіновим Е.А. та зареєстрований в реєстрі за №454, а саме комплекс загальною площею 33472,2кв.м, що знаходиться за адресою: Донецька область, місто Маріуполь, проспект Луніна (вулиця Портова), будинок 50, що складається з об'єктів, згідно відповідного переліку, наведеному у резолютивній частині означеного судового рішення;
-зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Маріупольський Млинкомбінат» (ідентифікаційний код 31419401) звільнити будівлі та споруди, розташовані за адресою: м.Маріуполь, пр.Луніна, б.50), що є предметом іпотеки згідно з договором іпотеки від 06.03.2012, посвідченим приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Тулаіновим Е.А. та зареєстрований в реєстрі за №454, протягом 10 днів з моменту набрання рішенням законної сили;
-зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Маріупольський Млинкомбінат» (ідентифікаційний код 31419401) передати Публічному акціонерному товариству «Сбербанк» (ідентифікаційний код 25959784) ключі, пульти, коди доступу до систем охоронної та пожежної сигналізації, всі правовстановлюючі документи, технічну документацію, інші документи на/від будівель та споруд, розташованих за адресою: м.Маріуполь, пр.Луніна, б.50, які є предметом іпотеки, протягом 10 днів з моменту набрання рішенням законної сили;
-надано Публічному акціонерному товариству «Сбербанк» (ідентифікаційний код юридичної особи 25959784) право на отримання в усіх установах, підприємствах, організаціях, а також Державній реєстраційній службі, органах нотаріату будь-яких документів (оригіналів, їх копій, дублікатів, витягів з державних реєстрів, довідок), необхідних для управління майном, укладення будь-яких договорів, у тому числі, але не виключно: договорів найму, оренди, суборенди, договорів, пов'язаних з експлуатацією, обслуговуванням, охороною, забезпеченням та утриманням в належному стані предмета іпотеки, розташованого за адресою: м.Маріуполь, пр.Луніна, б.50;
-надано Публічному акціонерному товариству «Сбербанк» (ідентифікаційний код юридичної особи 25959784) право на укладення у відповідності до вимог чинного законодавства усіх необхідних договорів, у тому числі, але не виключно: договорів найму, оренди, суборенди, договорів, пов'язаних з експлуатацією, обслуговуванням, охороною, забезпеченням та утриманням в належному стані предмета іпотеки, розташованого за адресою: м.Маріуполь, пр.Луніна, б.50, з правом ПАТ «Сбербанк» діяти без довіреності, підписання документів на умовах, які будуть визначені на розсуд ПАТ «Сбербанк», реалізацію інших прав, необхідних для управління майном;
-надано Публічному акціонерному товариству «Сбербанк» (ідентифікаційний код юридичної особи 25959784) право на отримання доходів від управління предметом іпотеки, якими є доходи, що будуть отримані ПАТ «Сбербанк» за договорами, за якими він є стороною - управителем, а у випадках, укладення договорів оренди - доходи у вигляді орендної плати, що отримані від передачі в оренду предмета іпотеки третім особам;
-надано Публічному акціонерному товариству «Сбербанк» (ідентифікаційний код юридичної особи 25959784) право на спрямування отриманих як управителем доходів, за вирахуванням зроблених витрат ПАТ «Сбербанк» у зв'язку з управлінням майном, у тому числі, пов'язаних з експлуатацією, обслуговуванням, охороною, забезпеченням та утриманням в належному стані предмета іпотеки, податків, інших обов'язкових платежів, на погашення заборгованості ТОВ «Маріупольський Млинкомбінат» перед ПАТ «Сбербанк» за Договором про відкриття кредитної лінії №26-Н/12/24/ЮО/КL від 06.03.2012р., укладеним банком з ТОВ «ТД «Золотий урожай»;
-стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріупольський млинкомбінат» (87510, Донецька область, м.Маріуполь, проспект Луніна, будинок 50, код ЄДРПОУ 31419401) на користь Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» (01601, м.Київ, вул.Володимирська, будинок 46, ідентифікаційний код 25959784) судовий збір в розмірі 73257,84грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.09.2016 рішення Господарського суду Донецької області від 05.07.2016 по справі №905/1923/15 скасовано частково, а саме в частині звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості по процентам за користування кредитною лінією в розмірі 1508130,33 доларів США. В цій частині постановлено припинити провадження у справі на підставі п.11 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України. В решті частини заборгованості за процентами в сумі 2077185,49 доларів США рішення суду залишено без змін. В іншій частині рішення Господарського суду Донецької області від 05.07.2016 по справі №905/1923/15 залишено без змін.
21.09.2016 на виконання вказаного рішення Господарським судом Донецької області, з урахуванням постанови Донецького апеляційного господарського суду від 12.09.2016, видано відповідні накази.
Постановою Вищого господарського суду України від 09.11.2016 касаційну скаргу залишено без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.09.2016 залишено без змін.
06.08.2020 від представника Акціонерного товариства «Сбербанк» через канцелярію Господарського суду Донецької області отримано скаргу вих.№9673/4/06-2 від 03.08.2020 на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України» Медведєва О.В., у якій просить суд:
-прийняти дану скаргу до провадження;
-визнати дії головного державного виконавця Медведєва О.В. відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови від 16.07.2020 року про зупинення вчинення виконавчих дій при примусовому виконанні наказу Господарського суду Донецької області від 21.09.2016 №905/1923/15 у виконавчому провадженні №54778047 неправомірними;
-скасувати постанову від 16.07.2020 про зупинення вчинення виконавчих дій при примусовому виконанні наказу Господарського суду Донецької області від 21.09.2016 №905/1923/15 у виконавчому провадженні №54778047;
-зобов'язати головного державного виконавця Медведєва О.В. відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України поновити проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні №54778047 та виконати вимоги наказу Господарського суду Донецької області від 21.09.2016 №905/1923/15.
Обґрунтуванням наведеного, за висновками заявника, винесена постанова головним державним виконавцем Медведєвим О.В. відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 16.07.2019 про зупинення вчинення виконавчих дій є незаконною, так як відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства на вимоги стягувача за наказом Господарського суду Донецької області від 21.09.2016 №905/1923/15 не поширюється дія мораторію.
До матеріалів скарги додано у копіях: наказ Господарського суду Донецької області від 21.09.2016 у справі №905/1923/15, лист головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України» Медведєва О.В. №54778047/16 від 25.09.2017 «Про відкриття виконавчого провадження» із постановою від 25.09.2017 про відкриття виконавчого провадження №54778047, лист головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України» Медведєва О.В. №54778047/16 від 16.07.2020 із постановою від 16.07.2020 про зупинення вчинення виконавчих дій ВП №54778047, правоустановчі документи позивача (заявника), документи, що підтверджують повноваження представника позивача (заявника).
Нормативно свої вимоги скаржник обґрунтовує посиланням на ст.1, п.4 ч.1 ст.34, ст.63 Закону України «Про виконавче провадження», ст.41 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст.19, 124 Конституції України, ст.ст.18, 326 Господарського процесуального кодексу України.
10.08.2020 ухвалою Господарського суду Донецької області прийнято скаргу Акціонерного товариства «Сбербанк», м.Київ, вих.№9673/4/06-2 від 03.08.2020 на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва О.В., до розгляду; призначено розгляд скарги в судовому засіданні на 17.08.2020.
17.08.2020 від представника Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України отримано пояснення №09-18/20 від 17.08.2020, відповідно до яких вважає вимоги скарги безпідставними та необґрунтованими, пояснено повноваження підписанта діяти від імені Міністерства юстиції України та його посадових осіб (самопредставництво), підтверджено зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу від 21.09.2016 у справі №905/1923/15, виданого Господарським судом Донецької області та винесення відповідної постанови; зазначено, що виконавець зобов'язаний здійснити заходи примусового виконання рішень у спосіб та порядку, який встановлено виконавчим документом та Законом України «Про виконавче провадження»; посилається на п.4 ст.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження», ч.ч.1-3 ст.41 Кодексу України з процедур банкрутства, з яких слідує, що ухвала, якою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій; враховуючи заборону, що існує протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, керуючись вимогами ч.1 ст.34, ст.35 Закону України «Про виконавче провадження» вчинено оспорювану дію виконавцем до закінчення строку дії зазначених обставин у відповідності до вимог чинного законодавства. З огляду на таке вимоги скаржника не підлягають задоволенню. Одночасно просить розглянути скаргу за участі представника Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
До пояснень додано копії матеріалів виконавчого провадження №54778047, що стосуються викладених у скарзі обставин; копія наказу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) №307/п від 27.12.2019 «Про призначення Литовченко Юлії», Положення про відділ судової роботи та міжнародної правової допомоги Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), яке затверджено наказом Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) від 27.12.2019 №148/В.
Документи долучено до матеріалів справи, клопотання представника Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задоволено судом. .
Представник позивача (заявника) у судове засідання 17.08.2020 не з'явився;
Представник відповідача (боржника) у судовому засіданні 17.08.2020 надав суду відзив б/н від 17.08.2020, просив долучити до матеріалів справи; навів пояснення по суті скарги, за змістом яких проти задоволення її вимог заперечує, вважає дії державного виконавця такими, що відповідають нормам ст.ст.34,35 Закону України «Про виконавче провадження», говорить, що ухвала суду від 02.12.2019 не скасована, чинна і мораторій на задоволення вимог не припинено; одночасно доведено до відома суду, що скаржник звертався у межах іншого провадження до суду з аналогічними вимогами, розгляд яких по суті не відбувся.
Представник відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у судовому засіданні 17.08.2020 проти задоволення вимог скарги заперечив з підстав, викладених у представлених суду поясненнях; додав, що у розуміні приписів Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, у розглядуваному випадку, повинно бути зупинено, вимоги, що визначено як немайнові у наказі, поряд із майновою його вимогою, є похідними заходами; виконання у межах виконавчого провадження №54778047 не відбулось, причини не відомо; на сьогодні виконавче провадження №54778047 є зупиненим.
Керуючись приписами ст.343 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльністьбули прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
У розумінні ч.2 ст.342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Про дату та час судового засідання стягувача (скаржника) повідомлено належним чином.
Дослідив надані матеріали та оцінив подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку щодо такого.
Згідно з ст.129 Конституції України обов'язковість рішення суду визначено однією із основних засад судочинства.
За приписом ст.ст.18, 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ч.1, ч.3 ст.327 Господарського процесуального кодексу України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження», як спеціальний нормативний акт, що регулює порядок здійснення виконавчого провадження.
Згідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Стаття 5 Закону України «Про виконавче провадження» вказує, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Частиною 1 статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно з п.4 ч.1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом. Виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій у разі перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника).
Частиною 1 статті 35 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8, 11 частини першої статті 34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин, а у випадках, передбачених пунктами 2, 3 і 5 частини першої статті 34 цього Закону, - до розгляду питання по суті.
25.09.2017 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Медведевим О.В. прийнято постанову, якою відкрито виконавче провадження №54778047 з виконання наказу Господарського суду Донецької області від 21.09.2016 у справі №905/1923/15.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 02.12.2019 відкрито провадження у справі №905/2382/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріупольський млинкомбінат» (код ЄДРПОУ 31419401); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріупольський млинкомбінат» строком на сто сімдесят календарних днів до 20.05.2020; призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Чупруна Євгена Вікторовича.
03.12.2019 за номером 64290 на офіційному веб-сайті Вищого Господарського суду України в мережі Інтернет оприлюднено оголошення (повідомлення) про відкриття провадження у справі №905/2382/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріупольський млинкомбінат».
Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Медведева О.В. від 16.07.2020 на підставі п.4 ч.1 ст.34 та ст.35 Закону України «Про виконавче провадження» зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області від 21.09.2016 у справі №905/1923/15 до закінчення строку дії зазначених обставин.
Позивач (заявник) з діями головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Медведева О.В. не погоджується, оскільки вважає, що на вимоги стягувача за наказом Господарського суду Донецької області від 21.09.2016 у справі №905/1923/15 не поширюється дія мораторію, а саме: в силу приписів ст.41 Кодексу України з процедур банкрутства не встановлена заборона виконання рішень у немайнових спорах протягом дії мораторію, дія мораторію не поширюється на вимоги за виконавчим документом немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматись від їх вчинення; вище зазначений наказ суду містить вимоги, як майнового так і немайнового характеру.
По-друге, дія мораторію для задоволення вимог Акціонерного товариства «Сбербанк» за рахунок нерухомого майна, яке являється предметом забезпечення, є автоматично припиненою після спливу 170 календарних днів з дня введення процедури розпорядження майном, так як протягом такого строку господарським судом не було винесено постанову про визнання боржника банкрутом або ухвалу про введення процедури санації. На момент винесення державним виконавцем постанови про зупинення вчинення виконавчих дій минуло 227 календарних днів з дня введення процедури розпорядження майном і відповідно дія мораторію по відношенню до вчинення майнових дій є припиненою.
Досліджуючи спірне питання, суд виходить з аналізу положень статті 34, 35 Закону України «Про виконавче провадження» та статей Кодексу України з процедур банкрутства у сукупності.
Так, зі змісту п.4 ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» основоположними складовими застосування вказаного положення Закону є:
- відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника;
- поширення дії мораторію, запровадженого господарським судом, на вимогу стягувача.
Виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій у разі перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника).
Наявність останніх обставин судом, у межах розглядуваного питання, не встановлено.
Таке зупинення вчинення виконавчих дій, у розумінні ч.1 ст.35 Закону України «Про виконавче провадження», вводиться до закриття провадження у справі про банкрутство.
Як зазначено вище, ухвалою Господарського суду Донецької області від 02.12.2019 відкрито провадження у справі №905/2382/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріупольський млинкомбінат», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріупольський млинкомбінат» строком на 170 календарних днів до 20.05.2020.
Відповідно до ч.1 ст.41 Кодексу України з процедур банкрутства мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Згідно з ч.2 ст.41 Кодексу України з процедур банкрутства мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу або особі, яка здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів, за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та місцезнаходженням його майна.
За приписами ч.3 ст.41 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:
забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах;
забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій;
не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій;
зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію;
не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
Відповідно до абз.1 ч.5 ст.41 Кодексу України з процедур банкрутства дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.
У розумінні статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
Як слідує з наказу Господарського суду Донецької області від 21.09.2016 у справі №905/1923/15, ним визначено виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Маріупольський млинкомбінат» своїх грошових зобов'язань, які виникли з договору про відкриття кредитної лінії №26-Н/12/24/ЮО/КL від 06.03.2012, у спосіб звернення стягнення на майно шляхом продажу предмета іпотеки Публічним акціонерним товариством «Сбербанк» від свого імені будь-якій третій особі на підставі договору купівлі-продажу.
З урахуванням цього банку надано повноваження необхідні для здійснення продажу предмета іпотеки, право отримання документів, вільний доступ до предмета іпотеки; передано предмет іпотеки в управління з метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку майна згідно з його цільовим призначенням до моменту його продажу в порядку ст.38 Закону України «Про іпотеку», для чого вилучено у Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріупольський млинкомбінат» та передано Акціонерному товариству «Сбербанк» предмет іпотеки згідно з договором іпотеки від 06.03.2012; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Маріупольський млинкомбінат» звільнити предмет іпотеки; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Маріупольський млинкомбінат» передати Акціонерному товариству «Сбербанк» ключі, пульти, коди доступу та інше, а також документацію щодо предмета іпотеки; надано право на отримання будь-яких документів необхідних для управління майном, укладання будь-яких договорів, та утримання в належному стані предмета іпотеки; передано право на укладання договорів; надано права на отримання доходів від управління предметом іпотеки; надано право на спрямування отриманих доходів, за вирахуванням понесених витрат у зв'язку з управлінням майном, яке є предметом іпотеки, на погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріупольський млинкомбінат» перед Акціонерним товариством «Сбербанк» за договором про відкриття кредитної лінії №26-H/12/24/ЮО/KL від 06.03.2012.
Перелічене, у сенсі первісної вимоги, є заходами, спрямованими на забезпечення виконання означеного зобов'язання, які застосовано до дня введення Господарським судом Донецької області мораторію.
Отже, слідує зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цього зобов'язання, тобто дія мораторію, запровадженого Господарським судом Донецької області, поширюється на вимоги стягувача за наказом Господарського суду Донецької області від 21.09.2016 у справі №905/1923/15.
Одночасно, слід зазначити, з урахуванням специфіки обраного способу виконання боржником грошових зобов'язань, супутні із ними вимоги не можна поділяти на майнові та немайнові при вирішенні питання поширення дії мораторію на них, адже, у цьому випадку, як вже було зазначено, вони виступають у якості заходів, спрямованих на забезпечення виконання означеного грошового зобов'язання.
Відтак, суд не може погодитись з твердженнями скаржника в цій частині та відхиляє з цих підстав.
В частині тверджень скаржника щодо припинення дії мораторію автоматично після спливу 170 календарних днів з дня введення процедури розпорядження майном згідно абз.2 ч.8 ст.41 Кодексу України з процедур банкрутства.
За приписами ч.8 ст.41 Кодексу України з процедур банкрутства дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про банкрутство;
щодо задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, дія мораторію припиняється автоматично після спливу 170 календарних днів з дня введення процедури розпорядження майном, якщо господарським судом протягом цього часу не було винесено постанову про визнання боржника банкрутом або ухвалу про введення процедури санації;
під час процедури санації боржника за клопотанням забезпеченого кредитора господарський суд може прийняти рішення про припинення дії мораторію щодо майна боржника, яке є предметом забезпечення, якщо таке майно не задіяне у виконанні плану санації боржника або є швидкозношуваним предметом чи товаром, що швидко псується.
По-перше, за висновком суду за результатами аналізу п.4 ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження», поряд із абз.2 ч.8 ст.41 Кодексу України з процедур банкрутства, зупинення вчинення виконавчих дій обумовлено не дією мораторію у часі, а наявністю підстав для зупинення виконання боржником грошових зобов'язань, тобто саме на що вони поширюються.
По-друге, зупинення вчинення виконавчих дій, у розумінні Закону України «Про виконавче провадження» та ч.2 ст.41 Кодексу України з процедур банкрутства, пов'язано з постановленням ухвали, якою відкрито провадження у справі №905/2382/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріупольський млинкомбінат» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
По-третє, в частині задоволення забезпечених вимог кредитора за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, автоматичне припинення дії мораторію, після спливу 170 календарних днів з дня введення процедури розпорядження майном, не може виступати безспірною, самостійною підставою, за якою дії виконавця з зупинення вчинення виконавчих дій згідно п.4 ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» не реалізуються, оскільки: за приписом ч.14 ст.39 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, зокрема, що з моменту відкриття провадження у справі пред'явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі; арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство;
абз.2 ч.6 ст.41 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, здійснюється лише в межах провадження у справі про банкрутство;
погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом, позачергово (ч.6 ст.64 Кодексу України з процедур банкрутства).
Тобто, реалізація майнових активів боржника, які є предметом забезпечення, здійснюється лише в межах провадження у справі про банкротство в порядку передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства та виключає можливість реалізації поза цим провадженням, як і виконання (погашення) забезпечених вимог.
За висновками суду, законодавець визначаючи автоматичне припинення дії мораторію після спливу 170 календарних днів мав на меті те, що 170 календарних дня - це є строком процедури розпорядження майном, за результатами якої приймається рішення про санацію боржника або про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури чи закриття провадження у справі, зокрема, у зв'язку із відновленням платоспроможності боржника, що має наслідком в подальшому можливість вчинення державним виконавцем виконавчих дій щодо виконання вимог кредитора поза межами провадження у справі про банкрутство та у спосіб передбачений Законом України «Про виконавче провадження».
Слід зауважити те, що процедуру розпорядження майном щодо боржника у справі №905/2382/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріупольський млинкомбінат» не завершено, постановлені нею питання не вирішено. На теперішній час ухвалами Господарського суду Донецької області від 16.03.2020 та 26.03.2020 визнано кредиторів боржника, які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріупольський млинкомбінат», у тому числі Акціонерне товариство «Сбербанк», та встановлено вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника підлягають погашенню за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в позачерговому порядку.
Певну процедуру погашення вимог кредиторів, які забезпечені заставою майна, визначену Кодексу України з процедур банкрутства, проводять саме в межах справи №905/2382/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріупольський млинкомбінат».
Таким чином, вчинення державним виконавцем виконавчих дій з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області від 21.09.2016 у справі №905/1923/15 суперечитиме положенням ч.6 ст.41 Кодексу України з процедур банкрутства порядку задоволення забезпечених вимог.
Як зазначено вище, відповідно до частини 1 статті 35 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8, 11 частини першої статті 34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин, а у випадках, передбачених пунктами 2, 3 і 5 частини першої статті 34 цього Закону, - до розгляду питання по суті.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що скаржником не доведено порушення головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України» Медведєвим О.В. порядку вчинення виконавчих дій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», в частині зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області від 21.09.2016 у справі №905/1923/15 до закінчення строку дії зазначених обставин, у розглядуваному випадку суд не вбачає порушення прав та інтересів скаржника, та не може вважати дії головного державного виконавця незаконними.
З огляду на що, не встановлено підстав для визнання дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва О.В. неправомірними та зобов'язання усунути порушення (поновити порушене право заявника), у зв'язку з чим відмовляє у задоволенні скарги.
Керуючись ст.ст.233-235, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1.У задоволенні скарги Акціонерного товариства «Сбербанк», м.Київ, вих.№9673/4/06-2 від 03.08.2020 на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва О.В., про: визнання дій головного державного виконавця Медведєва О.В. відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови від 16.07.2020 року про зупинення вчинення виконавчих дій при примусовому виконанні наказу Господарського суду Донецької області від 21.09.2016 №905/1923/15 у виконавчому провадженні №54778047 неправомірними; скасування постанови від 16.07.2020 про зупинення вчинення виконавчих дій при примусовому виконанні наказу Господарського суду Донецької області від 21.09.2016 №905/1923/15 у виконавчому провадженні №54778047 та зобов'язання головного державного виконавця Медведєва О.В. відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України поновити проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні №54778047 та виконати вимоги наказу Господарського суду Донецької області від 21.09.2016 №905/1923/15, відмовити.
2.У судовому засіданні 17.08.2020 оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
3.Ухвала суду набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена у порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, протягом десяти днів з дня її проголошення.
4.Звернути увагу сторін на п.4 розділу X «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України.
5.Апеляційна скарга може бути подана до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
6. Дата складання повного тексту ухвали 25.08.2020.
Головуючий суддя О.В. Кротінова
Суддя І.К. Чорненька
Суддя Г.Є. Курило