61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
іменем України
25.08.2020 Справа № 905/671/20
Господарський суд Донецької області у складі судді Харакоза К.С.,
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальність "Реммашресурс", м.Харків,
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальність "ДТЕК Східенерго", м.Курахове, Донецька область,
про стягнення 22924,46 грн.,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальність "Реммашресурс" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальність "ДТЕК Східенерго", м.Курахове, про стягнення 22924,46грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про закупівлю товару №6315-ВЭ-КуТЭС від 17.09.2019 в частині оплати поставленого позивачем товару.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 15.04.2020 позов було залишено без руху, та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом сплати судового збору в розмірі 2102,00 грн.
Вищевказаною ухвалою було встановлено термін для усунення недоліку - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою суду від 22.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 905/671/20; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав.
Господарський суд Донецької області з метою своєчасного повідомлення відповідача про порушення провадження по справі, направляв на його адресу, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, ухвалу про порушення провадження по справі. Ухвала була отримана відповідачем 30.06.2020, про що свідчать відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи.
За змістом ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи достатність зібраних по справі доказів, згідно із ст.165 Господарського процесуального кодексу України, суд вбачає за можливе розглянути справу по суті заявлених вимог за наявними у ній документами відповідно до вимог ч. 2 ст. 178 вказаного нормативно-правового акту.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору суд, встановив:
17.09.2019 року Товариство з обмеженою відповідальність "Реммашресурс" (постачальник - позивач у справі) та Товариство з обмеженою відповідальність "ДТЕК Східенерго" (покупець - відповідач у справі) уклали договір поставки №6315-ВЭ-КуТЭС (далі - договір), відповідно до пункту 1.1 якого, постачальник зобов'язується поставити покупцю продукцію та/або обладнання виробничо-технічного значення, код відповідно УКТ ВЭД (надалі-продукцію), у асортименті, кількості, строки, за ціною і з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в специфікацї.
Покупець зобов'язується прийняти і сплатити поставлену в його власність продукцію у відповідності з умовами цього договору (п.1.2 Договору).
За змістом п.4.3. Договору постачальник зобов'язаний надати покупцю наступні документи: рахунок; видаткову накладну; відповідні товаросупровідні накладні (залізничну/товарно-транспортну накладну); документ, що підтверджує якість товару.
Відповідно до п.4.8. Договору зобов'язання постачальника вважаються виконаними з моменту передачі продукції в розпорядження покупця в узгоджене місце призначення поставки в належній якості, комплектності, асортименті, кількості, в строки, з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в договорі. Зобов'язання покупця вважаються виконаними з моменту оплати поставленої продукції.
Згідно п. 5.4 Договору, розрахунки за поставлену продукцію за цим договором здійснюється шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на 30 календарний день з дати поставки продукції, на підставі отриманого покупцем рахунку та за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 4 цього договору. Датою оплати є дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.
Згідно п. 6.8. Договору, в разі несвоєчасної оплати за отриману продукцію, покупець за письмовою вимогою постачальника сплачує позивачеві неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення оплати від вартості своєчасно не сплаченої продукції, однак не більше 5% від вартості своєчасно неоплаченої продукції.
Вищезазначений договір підписано представниками сторін без зауважень, підписи скріплені печатками.
Згідно специфікації відповідачу була поставлена продукція на суму 21600,00грн. з ПДВ, а саме: «Вкладиш 3 4-х секторів КР.В - 30697», кількістю 1 шт, вартістю 18000,00 грн. без ПДВ.
Факт поставки продукції за договором поставки підтверджується видатковою накладною №000038 від 16.10.2019 року на суму 21600,00 грн. з ПДВ.
Вказана продукція була отримана уповноваженою особою відповідача - представником за довіреністю Шевченко А.А. без зауважень та заперечень.
Факт отримання від позивача товару за вищевказаним договором з боку відповідача не спростований.
Оскільки відповідачем не проведено оплати за отриманий товар в повному обсязі, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення: основного боргу в сумі 21600,00грн., нарахованих 3% річних в сумі 244,46 грн., пеня в сумі 1080,00 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у спонуканні відповідача до виконання грошових зобов'язань.
Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ним, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договору №6315-ВЭ-КуТЭС від 17.09.2019.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України та ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України та ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Отже, в контексті зазначених норм укладений між позивачем та відповідачем договір №6315-ВЭ-КуТЭС від 17.09.2019 є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Умовами договору поставки сторонами було обумовлено, що розрахунки за поставлену продукцію здійснюється шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на 30 календарний день з дати поставки продукції, на підставі отриманого покупцем рахунку та за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 4 цього договору. Датою оплати є дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця (п.5.4 Договору).
Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Суду не надано доказів направлення на адресу відповідача або врученню відповідачу рахунку на оплату поставленої продукції.
Як вбачається з матеріалів справи, рахунок є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України, тому, наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов'язку оплатити виконані роботи.
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного суду України №3-3902к09 від 29.09.2009р. та у постанові Вищий господарський суд України №910/26157/15 від 24.05.2016р.
При цьому, суд зазначає, що у договорі та видатковій накладній вказані банківські реквізити позивача, також, в накладній вказана сума, яка підлягає оплаті.
Отже, за висновками суду, строк виконання грошового зобов'язання у спірних правовідносинах визначається за правилами статті 692 Цивільного кодексу України, тобто оплата товару за накладними пов'язана з моментом його прийняття.
Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України відносно обов'язковості договору для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Суд враховує, що за приписами п.4.7 Договору поставки, датою поставки вважається дата, вказана представником покупця на відповідних товаросупроводжувальних документах, наданих постачальником. При поставці автомобільним транспортом датою поставки вважається дата, вказана представником покупця на видатковій накладній.
Видаткова накладна на поставлену продукцію представником відповідача підписана без встановлення іншої дати, чим підтверджено прийняття товару саме в ту дату яка вказана на видаткових накладних постачальником - 16.10.2019 року.
З огляду на викладене, відповідач остаточно повинен був розрахуватись на 30 календарний день з дати поставки продукції - до 15.11.2019 включно.
Отже, факт поставки позивачем товару відповідачу підтверджений матеріалами справи та відповідачем не оспорений. За весь час після отримання товару відповідач не заявив позивачу будь-яких претензій щодо якості товару, його походження, відсутності необхідних документів чи з пропозицією повернути товар з будь-яких причин.
При отриманні товару відповідачем не подавалось жодних заперечень щодо неналежності виконання позивачем прийнятих на себе за договором зобов'язань з поставки товару.
Враховуючи вище наведені норми законодавства та встановлені судом фактичні обставини щодо отримання відповідачем товару за договором №1698-ЦК від 10.02.2018, специфікацій від 04.09.2019, від 02.10.2019, від 21.10.2019, від 19.09.2019, видаткових накладних від 22.10.2019, у останнього виникло зобов'язання з його оплати.
Сплату вищевказаної суми заборгованості боржником не здійснено, доказів перерахування коштів на користь позивача суду не надано, документів, які б підтверджували безпідставність нарахування заборгованості, контррозрахунку заборгованості, а також матеріалів, які б спростовували твердження позивача, суду також не надано.
Таким чином, відповідач свої зобов'язання за договором №6315-ВЭ-КуТЭС від 17.09.2019 щодо оплати поставленого товару в обумовлені договором строки не виконав, а отже прострочив виконання зобов'язання у розумінні ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України.
Доказів зворотного суду не надано.
За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 21600,00 грн.
Щодо стягнення пені за договором в сумі 1080,00грн. за період з 16.11.2019 по 01.04.2019 та 3% річних в сумі 244,46 грн. за період з 16.11.2019 по 01.04.2019, господарський суд зазначає наступне.
За змістом ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст.218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.
За приписами ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Відповідно до ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст. 551 Цивільного кодексу України).
Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.
Як встановлено судом, сторони визначили, що в разі несвоєчасної оплати за отриману продукцію, покупець за письмовою вимогою постачальника сплачує позивачеві неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення оплати від вартості своєчасно не сплаченої продукції, однак не більше 5% від вартості своєчасно неоплаченої продукції (п. 6.8. Договору).
Здійснивши перевірку розрахунку пені за період з 16.11.2019 по 01.04.2019 за допомогою калькулятора інформаційної бази ЛІГА:ЗАКОН, суд дійшов висновку, що сума пені за простроченими зобов'язання відповідача по оплаті товару за договором постачання, з урахуванням встановленого п. 6.8 договору обмеження щодо нарахування суми пеня - не більше 5% від вартості своєчасно неоплаченої продукції, сума пені складає 1080,00 грн.
За приписами ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок 3% річних за період з 16.11.2019 по 01.04.2019 за допомогою калькулятора інформаційної бази ЛІГА:ЗАКОН, господарський суд встановив, що загальна сума 3% річних перевищує розмір заявлений позивачем, у зв'язку з чим задоволенню підлягає сума інфляційних втрат в заявленому позивачем розмірі - в сумі 244,46 грн.
У відповідності до ст. 129 ГПК України, судові витрати у вигляді судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальність "Реммашресурс", м.Харків, до відповідача Товариства з обмеженою відповідальність "ДТЕК Східенерго", м.Курахове, Донецька область, про стягнення 22924,46 грн. задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність "ДТЕК Східенерго" (85612, Донецька область, Мар'їнський район, м.Курахове, вул.Енергетиків, б.34; код ЄДРПОУ 31831942) на користь Товариства з обмеженою відповідальність "Реммашресурс" (61105, м.Харків, вул. Киргизька, б.19; код ЄДРПОУ 40181642) заборгованість у розмірі 22924,46 грн., з яких: 21600,00 грн. - основний борг; 244,46 грн. - 3% річних та 1080,00грн. - пеня; судовий збір у розмірі 2102,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення складено та підписано 25.08.2020.
Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя К.С. Харакоз