вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
25.08.2020м. ДніпроСправа № 904/1228/20
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Колісника І.І. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Галафарм", м. Вишневе, Київська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ензим", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення 49 000,00 грн.
Список > Колісник ІІ
Товариство з обмеженою відповідальністю "Галафарм" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ензим" основного боргу в сумі 49 000,00 грн.
Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем грошових зобов'язань за договором поставки № 52-17 від 19.05.2014.
Ухвалою господарського суду від 05.03.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами cпрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними у справі матеріалами.
Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався. Натомість під час судового провадження 20.05.2020 та 04.08.2020 подав клопотання про долучення до справи копій платіжних доручень про сплату заявленої до стягнення суми боргу.
За результатом дослідження матеріалів справи, оцінки доказів у їх сукупності господарський суд
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Галафарм" (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ензим" (далі - відповідач, покупець) було укладено договір поставки № 52-17 від 19.05.2014 (далі - договір).
Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник зобов'язаний здійснити покупцеві поставку, а покупець зобов'язаний прийняти у власність та оплатити відповідно до умов цього договору лікарські засоби, вироби медичного призначення, продукцію інших товарних груп (даної - товар), асортимент, кількість та ціна яких зазначені у видаткових накладних (специфікаціях) постачальника, які є невід'ємними частинами договору.
Згідно з пунктом 4.1 договору оплата за поставлений постачальником товар може здійснюватися покупцем у формі: повної або часткової передоплати, повної або часткової оплати «за фактом» постачання товару покупцеві, відстрочення платежу на різні терміни, що зазначаються у кожній видатковій накладній постачальника.
Покупець зобов'язаний у повному обсязі оплатити кожну партію поставленого товару у строк, що визначається у відповідній видатковій накладній постачальника. У разі, якщо у видатковій накладній постачальника термін оплати поставленої партії товару не вказаний, покупець зобов'язаний повністю оплатити товар у строк 30 календарних днів з моменту його прийняття.
Договір набуває чинності та вважається укладеним з моменту його підписання сторонами або з моменту отримання постачальником повідомлення покупця про прийняття пропозиції щодо його укладення і діє протягом двох років, включаючи строки виконання сторонами невиконаних зобов'язань. За відсутності письмових заперечень сторін дія договору вважається продовженою на аналогічний строк та на аналогічних умовах (пункт 9.2 договору).
На виконання договору за накладними № ГФС-796551 від 04.10.2018 на суму 66521,90 грн та № ГФС-796556 від 04.10.2018 на суму 11 040,80 грн (далі - спірні видаткові накладні) позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 77 562,70 грн, який отриманий представником відповідача повністю (а.с. 10-11).
На час звернення позивача до суду відповідач за отриманий товар розрахувався лише частково у сумі 28 562,70 грн, що підтверджується банківськими виписками та платіжними дорученнями за період з 26.06.2019 по 15.01.2020 (а.с. 24 - 53, 52, 78 - 93).
Причиною спору є несплата відповідачем залишку грошових коштів у сумі 49000,00 грн за отриманий товар.
Предметом доказування є обставини, пов'язані з виконанням/невиконанням сторонами прийнятих на себе договірних зобов'язань в частині поставки й оплати товару за спірними видатковими накладними.
Згідно з частиною першою статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За приписами частини другої статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 655 Цивільного кодексу України).
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
За частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Сторони погодили у накладних дату повної оплати товару - 02.01.2019.
На час звернення позивача з позовом до суду (28.02.2020) заборгованість відповідача за отриманий товар становила 49 000,00 грн.
04.08.2020 відповідач подав до суду копії платіжних доручень на загальну суму 49000,00 грн, з яких: 2000,00 грн, що сплачені за платіжним дорученням № 883 від 02.03.2020 до відкриття провадження у справі; 47 000,00 грн, що були сплачені за платіжними дорученнями за період з 17.03.2020 по 12.05.2020 під час судового провадження у справі (а.с. 94 - 104).
Сплата відповідачем суми боргу за договором під час розгляду справи по суті є підставою для закриття провадження у справі в цій частині, оскільки згідно з пунктом 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч. 3 ст.231 ГПК України).
Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету (ч. 4 ст. 231 ГПК України).
Сплата відповідачем боргу у сумі 2000,00 грн до відкриття судового провадження у справі свідчить про те, що спір у цій частині був відсутній між сторонами на цей час, що є підставою для часткової відмови у позові.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній у пункту 4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 (із змін. і доп.) «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».
Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд враховує, що спір між сторонами виник внаслідок порушення відповідачем грошових зобов'язань за договором, тобто неправильних дій з його боку.
Частиною дев'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Тому сплачений позивачем судовий збір у сумі 2102,00 грн покладається на відповідача повністю, однак стягненню з останнього не підлягає, оскільки судовий збір у зазначеній сумі сплачений відповідачем на користь позивача повністю згідно з платіжним дорученням № 10197 від 25.05.2020 (а.с. 105).
Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 231 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Відмовити у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Галафарм" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ензим" в частині стягнення 2 000,00 грн.
Закрити провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Галафарм" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ензим" в частині стягнення 47000,00 грн.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України, з урахуванням пункту четвертого розділу Х "Прикінцеві положення" та підпункту 17.5 підпункту 17 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" цього Кодексу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 25.08.2020.
Суддя І.І. Колісник