вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про залишення позовної заяви без руху
25.08.2020м. ДніпроСправа № 904/4545/20
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Мельниченко І.Ф., розглянувши матеріали
за позовом ОСОБА_1 , м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.
до Фермерського господарства "Сільгоспновація Плюс", с. Широке, Криворізький р-н, Дніпропетровська обл.
про стягнення штрафу за неповернення із оренди обладнання та визнання факту вилучення договіру оренди від 01.11.2009 та акту прийому передачі орендованого майна поважною причиною, яка свідчить про настання надзвичайної та невідворотної події
ОСОБА_1 звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом в якому просить:
- стягнути штраф за неповернення із оренди обладнання за договором оренди від 18.11.2008 у розмірі 417 731,27 грн.;
Крім того, прохальна частина позовної заяви містить клопотання про визнання поважними причини пропуску строку позовної давності та його поновлення.
Подана позовна заява підлягає залишенню без руху, виходячи з такого.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема: сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Сплата судового збору здійснюється в порядку і розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір".
Згідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року у розмірі 2102,00 гривні.
Враховуючи викладене, судовий збір повинен бути сплачений у розмірі - 6 265,97 грн.
Позивачем до позову не надано доказів оплати судового збору, натомість позивач просить звільнити його від сплати судового збору.
Дане клопотання обґрунтоване тим, що позивач у зв'язку з скрутним матеріальним становищем не може сплатити судовий збір за подання даного позову.
Дослідивши зазначене клопотання, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі наступного.
Стаття 8 Закону України "Про судовий збір" містить вичерпний перелік осіб, яким Законом надано право на отримання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Так, частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Господарський суд, зауважує, що «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі»).
Враховуючи положення статті 129 Конституції України, відповідно до яких основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, вказане клопотання задоволенню не підлягає.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Особа, яка має намір подати позов, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту позовної заяви, в тому числі щодо оплати судового збору.
Проте, позивачем не надано жодних доказів які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій спрямованих на дотримання вимог процесуального закону стосовно оплати судового збору.
Суд зазначає, що позивач має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, є фізичною особою, що може отримувати грошові кошти з різних джерел, а тому має вживати всі заходи щоб забезпечувати можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами ГПК України процесуальних обов'язків щодо оформлення позовної заяви.
Отже, посилання позивача на неможливість сплати судового збору у зв'язку з тяжким матеріальним становищем не є підставою для звільнення від сплати судового збору в силу статті 8 Закону України «Про судовий збір».
Крім того, відповідно до пункту 3, частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява, окрім іншого, повинна містити:
- зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
На порушення нормативних приписів позивачем не надано обґрунтованого розрахунку заявленої до стягнення суми основного боргу, 3% річних та інфляції грошових коштів, відповідно до норм чинного законодавства.
Також, відповідно до частин 2, 4 статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Так, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії (п.п. 5.26, 5.27 Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003, затв. наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 за № 55).
Копія документа повинна відповідати оригіналу, тобто повністю відтворювати інформацію оригіналу і всі його зовнішні ознаки або їх частину. Не допускається виготовляти копії документів з нерозбірливим текстом, підчистками, приписами та іншими необумовленими виправленнями.
Вказаним вище способом повинна засвідчуватись кожна сторінка документа.
Недотримання вимог законодавства щодо оформлення доказів унеможливлює на їх основі під час розгляду справи встановлювати обставини у справі.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, письмові докази, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, не засвідченні належним чином, відповідно до вимог чинного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 174, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. У клопотанні ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
3. Позивачу протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати докази на підтвердження сплати судового збору у сумі 6 265,97 грн.
- надати обґрунтований розрахунок заявлених до стягнення суми основного боргу, 3% річних та інфляції грошових коштів;
- надати належним чином засвідчені якісні копії документів доданих до позовної заяви.
4. Роз'яснити ОСОБА_1 , що у випадку невиконання позивачем вимог суду про усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 25.08.2020 й оскарженню не підлягає.
Суддя І.Ф. Мельниченко