пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
25 серпня 2020 року Справа № 903/449/20
Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін матеріали по справі № 903/449/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛАГОГАЗ ЗБУТ», м.Львів
до Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області, м.Луцьк
про стягнення 5 081,95 грн.,
22.06.2020 до Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява №09/06-09 від 09.06.2020 Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛАГОГАЗ ЗБУТ», в якій товариство просить стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області 5 081,95 грн. заборгованості за переданий на підставі договору №1/19 від 19.12.2018 природний газ.
На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати за переданий природний газ.
Ухвалою суду від 24.06.2020 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; запропоновано відповідачу подати суду в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, одночасно копію відзиву надіслати позивачу, докази чого подати суду; у разі наявності заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження запропоновано відповідачу подати суду заяву із обґрунтуванням заперечень протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; запропоновано позивачу подати суду відповідь на відзив не пізніше 3-х днів з дня отримання відзиву з доказами надіслання відповідачу; відповідачу - заперечення на відповідь позивача, протягом 3-х днів з дня отримання відповіді з доказами надіслання позивачу.
09.07.2020 через відділ документального забезпечення та контролю суду відповідач подав відзив № 3 від 07.07.2020, в якому просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що договором передбачено, що фінансування закупівлі природного газу за цим договором є бюджетні кошти, передбачені для фінансування відповідних видатків у 2019 бюджетному році, який розпочинається з 01 січня і закінчується 31 грудня 2019 року. У разі продовження дії договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку 2020 року, фінансування закупівлі природного газу за цим договором буде здійснюватися за рахунок бюджетних коштів, передбачених для фінансування відповідних видатків у 2019 бюджетному році.
Як зазначає відповідач у відзиві, відповідно до ч. 1 ст.23, ч.1 ст. 48 Бюджетного кодексу України споживач бере бюджетні зобов'язання та здійснює платежі за цим договором лише за наявності відповідних бюджетних призначень і тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом згідно з бюджетним законодавством України.
Також зазначає про те, що вимога про оплату на суму 5 081,95 грн. була надіслана відповідачу лише 14.05.2020 року, тобто після закриття бюджетного 2019 року, що унеможливило вчасну та повну оплату за поставлений газ.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю з огляду на наступне.
19.12.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Волиньгаз збут» як постачальником та Головним управлінням Державної фіскальної служби у Волинській області як споживачем було укладено договір № 1/19 на постачання природного газу, згідно з п.2.1. якого постачальник зобов'язується постачати товар (предмет закупівлі) споживачеві в обсягах (об'ємах) і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач зобов'язується сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірах, строки, порядку та на умовах, передбачених цим договором.
Відповідно до п. 2.2. договору постачальник забезпечує постачання природного газу у період від 01.01.2019 до 31.12.2019 (включно).
У відповідності до додаткового договору № 2 від 27.12.209 до договору поставки сторони виклали п. 5.2. договору в новій редакції, домовившись, що загальна сума договору (ціна договору) становить 1 201 587,14 грн.
Згідно із п.п. 5.7., 5.8. договору розрахунки за поставлений товар (природний газ) здійснюються з дотриманням норм бюджетного законодавства України, законодавства України у сфері закупівель та нормативно-правових актів, які регулюють постачання природного газу.
Оплата поставленого природного газу здійснюється у такому порядку:
- на підставі акта приймання-передачі природного газу, складеного та підписаного сторонами згідно з п. 3.7. договору, постачальник виставляє споживачу рахунок на оплату за спожитий природний газ;
- споживач сплачує рахунок за поставлений постачальником природний газ протягом десяти днів з дня підписання акту приймання-передачі природного газу та виставлення відповідного рахунку на оплату з урахуванням вимог та умов, зазначених у п.п. 5.10.-5.14 цього договору.
Відповідно до п. 12.1. договору договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2019 року, а в частині розрахунків до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.
Згідно з актами приймання-передачі природного газу до договору на постачання природного газу № РН-0001163 на суму 206908,50 грн., № РН-0001191 на суму 4234,96 грн., видаткової накладної № РН-0001163 від 31.12.2019, видаткової накладної РН-0001191 від 31.12.2019 відповідачу в грудні 2019 року було передано природного газу в об'ємі 24,8892 тис. куб.м. на загальну суму 253 372,15 грн.
Проте, акти приймання-передачі природного газу та видаткові накладні не підписані відповідачем.
Як зазначає позивач, відповідач частково виконав взяті на себе зобов'язання, оплативши переданий йому природний газ на суму 248 290,20 грн., заборгованість становить 5 081,95 грн.
Вимогою №14/05-11 від 14.05.2020 позивач просив відповідача оплатити вартість переданого природного газу, надсилав йому акти приймання - передачі та видаткові накладні для підписання. Факту надіслання вимоги відповідач не заперечує. Проте, зазначену вимогу відповідач залишив без відповіді, акти приймання-передачі та видаткові накладні не підписав, не повернув, обгрунтованої відмови від підписання актів ні позивачу, ні суду не надав.
Згідно з п.п. 3.7.3. п.3.7. договору споживач протягом трьох робочих днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником споживача та скріплений печаткою споживача або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу.
Відповідно до п.п. 3.7.5. п.3.7. договору у випадку не повернення споживачем підписаного оригіналу акта приймання-передачі газу, або ненадання письмової обґрунтованої відмови від його підписання до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, такий акт вважається підписаним споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних оператора ГРМ.
Враховуючи умови п.п.3.7.3., 3.7.5. п.3.7. договору, зважаючи на те, що відповідач акти приймання-передачі та видаткові накладні не підписав, не повернув, та не надав позивачу обгрунтованої відмови від підписання актів до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, такий акт вважається підписаним, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних оператора ГРМ.
Жодних пояснень про те, чому акти залишились непідписаними, відповідач не надав і суду.
Листом №43003.2-Лв-1665-0620 від 11.06.2020 АТ «Оператор газорозподільної системи «Волиньгаз» надало інформацію про фактичне споживання природного газу за грудень 2019 року в обсязі 24 889,21 куб.м., зокрема, по кожній точці обліку споживача - Головне управління Державної фіскальної служби у Волинській області (а.с. 19).
В процесі судового розгляду відповідач не подав доказів, які б спростовували заборгованість в розмірі 5 081,95 грн., або доказів її оплати.
У відзиві № 3 від 07.07.2020 факту споживання природного газу на суму 5 081,95 грн. відповідач не заперечує, посилаючись лише на надіслання позивачем вимоги про оплату після закриття бюджетного 2019 року.
У відповідності із ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею ст. 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 530, ст.655 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Оскільки відповідач не виконав зобов?язання щодо оплати вартості переданого йому природного газу в повному обсязі, підлягає до задоволення вимога позивача про стягнення з відповідача 5081,95 грн. заборгованості.
У відзиві № 3 від 07.07.2020 відповідач зазначає про те, що зобов'язання з оплати переданого йому природного газу виконано несвоєчасно з причин, які не залежали від Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області, оскільки фінансування здійснюється за бюджетні кошти, посилається на те, що позивач надіслав вимогу про оплату після закриття бюджетного 2019 року.
Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов?язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.
Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Частина друга статті 218 Господарського кодексу України та стаття 617 ЦК України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язання.
Європейський суд з прав людини у справі "СУК проти України" (Заява № 10972/05), у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 та у справі "Бакалов проти України" від 30.11.2004 зазначив, що державні органи не можуть посилатися на відсутність коштів як на підставу невиконання зобов'язань.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.
Аналогічний правовий висновок про те, що сама по собі відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язання викладено в постанові ВСУ від 22.03.17 у справі №3-77гс17, у постановах КГС у складі ВС від 27.03.2018 у справах №925/246/17, №925/974/17, а також у постанові ВП ВС від 10.04.2018 у справі №12-46гс18.
Як передбачено частиною 4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, неналежне фінансування відповідача не є підставою для звільнення його від виконання зобов?язання за договором на постачання природного газу № 1/19 від 19.12.2018.
У зв'язку із задоволенням позову на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати в розмірі 2102 грн., пов'язані з оплатою судового збору, покладаються на відповідача.
Керуючись, ст.ст. 73, 74, 77, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області (43010, м. Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ 39400859) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛАГОГАЗ ЗБУТ» (79026, м. Львів, вул. Сахарова, буд. 43, код ЄДРПОУ 41849377) 5 081 грн. 95 коп. заборгованості, 2 102 грн. витрат, пов'язаних з оплатою судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повне рішення складено: 25.08.2020.
Суддя І. О. Якушева