Дата документу 21.08.2020 Справа № 336/914/20
Єдиний унікальний № 336/914/20
Провадження №22-ц/807/2367/20
Головуючий в 1-й інстанції - Галущенко Ю.А.
21 серпня 2020 року місто Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого, судді-доповідачаКухаря С.В.,
суддів:Гончар М.С., Дашковської А.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Кулакова Максима Андрійовича на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26 травня 2020 року, постановлену у м. Запоріжжі у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я,-
У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я.
Ухвалою суду від 20.02.2020 року позовну заяву залишено без руху та надано строк п'ять днів, з моменту отримання ухвали, для усунення недоліків.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26 травня 2020 року, позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я - визнано неподаною та повернуто позивачеві зі всіма доданими до неї документами.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Кулакова Максима Андрійовича звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для розгляду по суті.
Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що в ухвалі про залишення позову без руху зазначено про недоліки позовної заяви, а саме незалучення до участі у справі у якості співвідповідача Міністерство оборони України, між тим вказана вимога не передбачена процесуальним законодавством, як підстава залишення позову без руху, а встановлення складу учасників судового процесу є завданням підготовчого судового засідання.
В силу вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 1, ч. 2 ст. 369 та ч. 13 ст. 7 ЦПК України.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 6 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В силу вимог ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не усунув недоліки позову відповідно до ухвали Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20 лютого 2020 року.
Проте, такі висновки суду першої інстанції не ґрунтуються на законі, а тому з ними не можна погодитися.
Вимоги щодо належного оформлення позовної заяви викладені в статтях 175-177 ЦПК України.
Відповідно до п.2 ч. 3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, зокрема повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Так, позивачем у позовній заяві від 17.02.2020 року зазначено ОСОБА_1 , відповідачем - Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України, зазначено реквізити сторін.
Відповідно до ч.1,2,3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, сплатить суму судового збору позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Оскільки позовна заява містила повне найменування сторін у справі, підстава залишення позову без руху зазначена судом першої інстанції є такою, що не передбачена процесуальним законодавством.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 51 ЦПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Таким чином, визначення складу учасників судового процесу не є питанням, яке вирішується на стадії відкриття провадження у справі.
Крім того, відповідно до матеріалів справи встановлено, що ухвала Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20.02.2020 року про залишення позову без руху позивачу ОСОБА_1 не вручена в розумінні ст.272 ЦПК України, оскільки відповідно до поштового конверта (а.с.14) відправлення повернуто з причин закінчення терміну зберігання.
Також слід зазначити, що 02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX (далі - Закон № 540-IX).
За змістом підпункту 3 пункту 12 розділу XII «Прикінцевих положень» вказаного Закон № 540-IX під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені зокрема статтею 185 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки зокрема щодо, залишення позовної заяви без руху продовжуються на строк дії такого карантину.
У зв'язку наведеними у суду першої інстанції не було жодних підстав, щодо визнання позову неподаним та його поверненню.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Аналогічна норма міститься у ст. 4 ЦПК України, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
За вказаних обставин оскаржувану ухвалу суду першої інстанції не можна визнати такою, що постановлена з дотриманням норм процесуального права, а тому на підставі ст. 379 ЦПК України вона підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Кулакова Максима Андрійовича задовольнити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26 травня 2020 року у цій справі скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду процесуального питання.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повна постанова складена 21 серпня 2020 року.
Судді: С. В. Кухар
М. С. Гончар
А. В. Дашковська