Справа №461/3558/20
Іменем України
19 серпня 2020 року суддя Галицького районного суду м. Львова Фролова Л.Д., за участі секретаря судового засідання Рудницької А.О., захисника Сокальського Д.А., розглянувши в судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Управління патрульної поліції у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),-
ОСОБА_1 22 квітня 2020 року, о 10 год. 13 хв. на 150 км автодороги М-09 Тернопіль - Львів - Рава-Руська керуючи автомобілем ВАЗ 211120, реєстраційний номер НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння рук, почервоніння шкіри обличчя, відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки автомобіля чи у медичному закладі.
Дані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні захисник особи, яка притягається до адміністративної - адвокат Сокальський Д.А. заявив клопотання про закриття провадження у справі з трьох підстав: (1) у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення; (2) з огляду на скасування акту, якою передбачена адміністративна відповідальність, а також (3) у зв'язку із закінченням строків притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Вважає, що матеріали справи не містять доказів вчинення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам закону, а дії особи не свідчать про його відмову від проходження огляду на стан сп'яніння. Зазначає, що письмові пояснення свідків не можуть вважатися належним доказом. Відеозаписи, які досліджувалися в суді містяться у шести окремих файлах, тобто перериваються. Вказане свідчить про недопустимість такого доказу та його неналежність.
Заслухавши пояснення захисника, дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що дії ОСОБА_1 відповідають складу адміністративного правопорушення та правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Його вина у скоєнні адміністративного правопорушення підтверджується:
- даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ № 212535 від 22 квітня 2020 року. У поясненнях ОСОБА_1 в протоколі зазначено, що йому було відмовлено у проходженні огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я.
- оглянутим в судовому засіданні відеозаписом нагрудних камер поліцейських, відповідно до якого ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції 22 квітня 2020 року на автодорозі Тернопіль-Львів-Рава-Руська під час керування автомобілем ВАЗ 211120. Працівник поліції зазначив ОСОБА_1 про наявність зовнішніх ознак алкогольного сп'яніння, останньому неодноразово запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки автомобіля за допомогою алкотестера «Драгер» або у закладі охорони здоров'я. На вказані пропозиції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не реагувала. З відеозапису вбачається підставність підозри перебування ОСОБА_1 у стані сп'яніння;
- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , де зазначено, що 22 квітня 2020 року о 10 год. 15 хв. ОСОБА_1 на автодорозі Тернопіль-Львів-Рава-Руська (150 км) керував автомобілем з ознаками алкогольного сп'яніння та відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі чи на місці зупинки транспортного засобу.
Відтак, винність ОСОБА_1 підтверджена належними, допустимими та достовірними доказами. Ці докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять його винуватість у вчинені адміністративного правопорушення.
Оцінюючи позицію сторони захисту, суд вважає, що посилання на відсутність у діях водія складу адміністративного правопорушення спростовується наданими суду вищенаведеними доказами, які підтверджують, що саме ОСОБА_1 був водієм транспортного засобу та перебував з ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження огляду відмовився.
Відповідно до п. 3, 4 р. І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженої МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року №1452/735, зареєстрованого Міністерством юстиції України 11.11.2015 року № 1413/27858, ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Згідно з п. 12 р. ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Відповідно до основних засад, визначених ст. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням адміністративно-деліктного провадження є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з п. 2.7 Порядку оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, свідки адміністративного правопорушення (у разі їх наявності) можуть надати свої письмові пояснення, які також долучаються до протоколу.
Факт відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від проходження огляду на стан сп'яніння підтверджується письмовими поясненнями свідків, та є самосійною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Судом не можуть бути прийняті як належні докази показання допитаного в суді свідка ОСОБА_4 , яка є дочкою особи, що притягається до адміністративної відповідальності. Така зокрема пояснила, що поліцейські не пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння, а свідки, яка надавали письмові пояснення, навіть не бачили її батька, що сидів в своєму автомобілі. Даний свідок є близьким родичем ОСОБА_1 , тому її покази суд вважає упередженими та такими, що направлені на уникнення адміністративної відповідальності батьком.
Суд, вивчивши матеріали адміністративної справи, дійшов висновку, що стороною захисту не надано доказів на спростування встановлених судом обставин, які свідчать про вчинення ОСОБА_1 порушення п. 2.5 ПДР. Тому, враховуючи принцип судочинства, зазначеного в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає, що у діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З наведених вище підстав суд відмовляє у задоволенні заявленого клопотання захисника та письмового клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження у зв'язку з відсутністю події та складу правопорушення.
Крім того, суд вважає за необхідне відмовити і у задоволенні клопотання адвоката Сокальського Д.А. про закриття провадження у справі на підставі п. 6 ч. ст. 247 КУпАП у зв'язку зі скасуванням акта, який встановлює адміністративну відповідальність, з огляду на наступне.
До набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року (далі - Закон), тобто до 01 липня 2020 року, КУпАП передбачав адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Після набрання чинності Законом, тобто з 01 липня 2020 року, відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду, було виключено з частин першої та третьої статті 130 КУпАП та закріплено у статті 286-1 КК України «Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»
Відповідно до частини першої статті 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Близькі за змістом положення містяться у частині другій статті 4 КК, відповідно до якої кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Зазначені положення кореспондуються з положеннями частини другої статті 58 Конституції України, згідно з якою ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Доцільно взяти до уваги, що у теорії права виділяють три види дії нормативно-правового акта: 1) пряма дія; 2) зворотна (ретроактивна) дія; 3) переживаюча (ультраактивна) дія.
Переживаюча (ультраактивна) дія (окремі положення нормативно-правового акту продовжують свою дію навіть після втрати чинності внаслідок скасування всього нормативно-правового акта чи зміни відповідної його частини). Зокрема, ультраактивність має місце тоді, коли приписи нормативно-правового акта, який діяв раніше, поширюються на не реалізовані або не припинені на момент втрати ним чинності правовідносини, оскільки дія акта, який вводиться замість діючого раніше, поширюється лише на нові правовідносини, що виникнуть після набрання ним чинності.
Виходячи із цих положень до осіб, які до 01 липня 2020 року вчинили керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або інші дії, виключені зі статті 130 КУпАП, має бути застосовано закон, що діяв під час і за місцем вчинення правопорушення.
Підстава для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачена пунктом 6 частини першої статті 247 КУпАП, також відсутня. Згідно з цим пунктом провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність.
Суд звертає увагу, що в цьому пункті йдеться про випадки скасування акта, яким встановлена адміністративна відповідальність, натомість у результаті внесення змін до статті 130 КУпАП юридична відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або інші дії, виключені зі статті 130 КУпАП, була не скасована, а навпаки посилена.
В той самий час, згідно з положеннями ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
Відповідно до положень п. 7 ст. 247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути почато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 Кодексу.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, правопорушення було вчинене 22 квітня 2020 року.
Відтак, суд приходить до висновку, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із закінченням строку притягнення особи до адміністративної відповідальності, оскільки від моменту вчинення правопорушення (19 серпня 2020 року) до дня розгляду справи суддею минуло більше трьох місяців.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 38, 247, 283-284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Відмовити у задоволенні клопотань ОСОБА_1 та його захисника про закриття провадження у справі у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, закриття провадження у зв'язку зі скасуванням акта, який встановлює адміністративну відповідальність.
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Задовольнити клопотання захисника - адвоката Сокальського Дениса Анатолійовича про закриття провадження у справі у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП
Провадження по даній справі закрити у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Постанова ухвалена в нарадчій кімнаті, в судовому засіданні 19 серпня 2020 року проголошено її вступну та резолютивну частини.
Повний текст постанови виготовлений 21 серпня 2020 року.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти діб з дня винесення постанови через Галицький районний суд м. Львова.
Суддя Л.Д. Фролова