Єдиний унікальний номер №943/1257/20
Провадження №3/943/631/2020
21 серпня 2020 року
Суддя Буського районного суду Львівської області Кос І.Б., розглянувши матеріали, які надійшли від Буського відділення поліції Кам'янка-Бузького ВП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №028577 від 15.07.2019, що 14 липня 2020 року о 22 год. 00 хв. на автодорозі Чаниж - Заводське Буського району Львівської області водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «ВАЗ 2103», реєстраційний номер НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проводився в Буській ЦРЛ (м. Буськ, вул. Львівська, 77), чим порушив вимоги п. 2.9 «а» ПДР України.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, будучи представленим повноважним захисником адвокатом Волошином С.В., який у судовому засіданні винуватість свого підзахисного у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення заперечив повністю та просив закрити провадження у справі за відсутністю у його діях складу вищевказаного правопорушення, оскільки матеріали справи не містять належних і допустимих доказів цьому, а сам огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння було проведено з істотними та грубими порушеннями вимог законодавства, зокрема, без встановлення особи освідуваного, зазначення даних, на підставі яких зроблено висновок про перебування його в стані алкогольного сп'яніння, у матеріалах справи відсутнє направлення водія на огляд, а також проведення такого огляду за межами двох годин з моменту встановлення підстав для його освідування тощо. За таких обставин захисник вважає, що жодних належних і допустимих доказів для доведення винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП до суду надано не було, а тому покликаючись на вищенаведене та недопустимість складеного висновку як доказу в справі та недійсність такого огляду, просив провадження в справі закрити за відсутністю в діях його підзахисного складу згаданого адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Заслухавши доводи захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши надані суду матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку, що провадження у даній справі слід закрити з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно із вимогами статті 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
У відповідності до норми статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозицією частини першої статті 130 КУпАП визначено, що об'єктивна сторона цього правопорушення полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 27 Постанови №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», що судам слід ураховувати, що відповідальність за статтею 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Частиною четвертою статті 266 КУпАП визначено, що огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Порядок проведення огляду водія лікарем на предмет встановлення факту сп'яніння передбачений Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року.
Аналогічне законодавче положення закріплене в п. 9 цієї Інструкція № 1452/735 від 09.11.2015 року, де вказано, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Натомість, як убачається із наявного в справі Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №196 від 15.07.2020, що ОСОБА_1 був доставлений на огляд в Буську ЦРЛ - 15 липня 2020 року о 00 год. 01 хв. точний час його огляду також - 00 год. 01 хв., а моментом виявлення працівниками поліції стану сп'яніння ОСОБА_3 є 14 липня 2020 року о 22 год. 00 хв., про що вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №028577 від 15.07.2019, тобто огляд проведений зі спливом 2 години 01 хвилин, що суперечить ч. 4 ст. 266 КУпАП.
В силу вимог частини п'ятою статті 266 КУпАП передбачено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно пункту 22 цієї Інструкції передбачено, що висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними
Відтак, ураховуючи наведені фактичні обставини та вимоги чинного законодавства у цій частині, оформлений щодо ОСОБА_1 медичний висновок №196 від 15.07.2020 року було складено з порушенням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року та приписів ч. 4 ст. 266 КУпАП, а тому такий медичний висновок є, на думку суду, недійсним і недопустимим доказом у справі в силу вимог ч. 5 ст. 266 КУпАП.
Згідно ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості. Відповідно до частини третьої статті 61 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Як зауважив Європейський суд з прав людини, що при оцінці доказів суд з прав людини зазначив, що при оцінці доказів під час розгляду справ про адміністративні правопорушення мають бути застосовані критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення ЄСПЛ у справах «Коробов проти України» від 21.07.2011 та «Кобець проти України» від 14.02.2008).
Відтак, суд не може виконувати одночасно функцію дізнання, обвинувачення і правосуддя.
За таких обставин, суд вважає, що в матеріалах справи відсутні достатньо переконливі, чіткі та узгоджені між собою висновки чи схожі неспростовані презумпції факту щодо перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння під час керування ним транспортним засобом 14.07.2020 року, ураховуючи визнання судом недопустимим у даній справі складеного щодо нього висновку щодо результатів медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння №196 від 15.07.2020, оскільки такий огляд проведено пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Ураховуючи наведене та керуючись ст.ст. 7, 130, 245, 247, 266, 279, 280, 283, 284, 288 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП закрити за відсутністю у його діях складу даного адміністративного правопорушення на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП.
На постанову судді може бути подана апеляційнаскарга до Львівського апеляційного суду через Буський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя І. Б. Кос