21 серпня 2020 р. м. Чернівці Справа № 600/1127/20-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання протиправною та скасування постанови,-
І. РУХ СПРАВИ
1.1. 17.04.2019 року Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - позивач або ГУ ПФУ в Чернівецькій області) звернулось до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про накладення штрафу від 22.07.2020 року ВП №59880483 в розмірі 5100,00 грн.
1.2. Ухвалою суду від 04.08.2020 року даний позов залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків.
1.3. Ухвалою суду від 11.08.2020 року відкрите загальне позовне провадження та призначено розгляд справи по суті на 20.08.2020 року.
1.4. 20.08.2020 року від представників сторін надійшли клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами за їх відсутності.
У зв'язку з викладеним, суд, керуючись частиною 3 статті 194 та частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), визнав за можливим здійснити судовий розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2.1. 27.08.2019 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано- Франківськ) Антонюком А.Г. відкрито виконавче провадження № 59880483 (постанова про відкриття виконавчого провадження надійшла на адресу Головного управління 09.09.2029 року) щодо виконання виконавчого листа № 824/758/19-а від 17.05.2019 року виданого Чернівецьким окружним адміністративним судом.
2.2. 22.07.2020 року державним виконавцем у рамках виконавчого провадження №59880483 видано постанову про накладення на боржника (Пенсійного фонду України в Чернівецькій області) штрафу на користь держави у розмірі 5100,00 грн. за невиконання рішення суду.
2.3. Позивач не погоджується з прийнятою відповідачем постановою від 22.07.2020 року, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Позиція позивача
3.1. В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що постанова про накладення штрафу 22.07.2020 року ВП № 59880483 підлягає скасуванню з наступних підстав.
3.2. Так, стверджує про те, що на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 15.05.2019 по справі № 824/758/19-а, Головним управлінням проведено нарахування одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, передбаченої пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в сумі 31853,00 грн. Враховуючи, що Головним управлінням добровільно вжито (перерахунок пенсії) та вживаються (виплата пенсії) дії на виконання рішення суду в порядку визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 649 від 22.08.2018 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду», якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою Уряду, вважає дії відповідача неправомірними, а постанову про накладення штрафу незаконною та такою, що підлягає скасуванню в судовому порядку.
3.3. Окрім цього, вказує, що виплати пенсій здійснюються головним управлінням Пенсійного фонду України виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат Головне управління не має. Таким, чином Головне управління в межах наданих повноважень, фактично виконало постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 15.04.2019 року в повному обсязі.
3.4. Відтак, у відповідача були відсутні правові підстави для винесення постанови про накладення штрафу, оскільки постановою Кабінету Міністрів України № 649 від 22.08.2018 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду» врегульовано на законодавчому рівні порядок виплати заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов'язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, а тому постанова про накладення штрафу є безпідставною (незаконною) та такою, що підлягає скасуванню.
Позиція відповідача
3.5. 17.08.2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечує щодо задоволення позову, вважає оскаржувану постанову законною, оскільки рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 15.05.2019 по справі № 824/758/19-а позивачем не виконано.
3.6. Також, представник відповідача у відзиві зазначає, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №640/5248/19 від 22.07.2020 року залишено без задоволення апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України та Пенсійного Фонду України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2019 року, яким визнано протиправними та нечинними пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018 року "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду". Цієї постановою позивач обґрунтовував законність своєї позиції.
IV. ЗАЯВИ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4.1. Заяв та клопотань, окрім тих, які зазначені в розділі 1 цього рішення, від учасників справи до суду не надходило.
V. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
5.1. Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано- Франківськ) Антонюка А.Г. від 27.08.2019 року відкрито виконавче провадження № 59880483.
Виконавче провадження відкрито за виконавчим листом № 824/758/19-а від 17.05.2019 року, виданого Чернівецьким окружним адміністративним судом щодо зобов'язання Головне управління здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій встановленої станом на день призначення пенсії, яка підлягає оподаткуванню у відповідності до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (а.с. 39-40).
5.2. 19.09.2019 року позивачем надіслано відповідачу листа №26966/06 про виконання судового рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 15.04.2019 по справі № 824/758/19-а. У вищезазначеному листі зазначено, що виплата одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій стягувачу ОСОБА_2 здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду» від 22.08.2018 року № 649, а саме, ОСОБА_2 проведено нарахування одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій в сумі 31853,00 грн., у зв'язку із чим, просило закінчити виконавче провадження по даній справі на підставі п. 9 ч.1 ст. 39 Закону № 1404-VIII (а.с .45).
5.3. 04.12.2019 року відповідачем сформовано вимогу в порядку Закону України «Про виконавче провадження» №4361/07-19, в якій зазначено, що рішення суду виконано частково, заборгованість в розмірі 31853,00 грн. стягувану не виплачена, відтак вимагав надати підтверджуючі документи виконання рішення суду (а.с. 46-47).
5.4. Листом від 11.12.2019 року №34677/06 позивачем надано витребувані державним виконавцем документи згідно вимоги від 04.12.2019 року (а.с. 48-50).
5.5. 22.07.2020 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Антонюком А.Г. винесено постанову про накладення штрафу на боржника - ГУ ПФУ в Чернівецькій області в розмірі 5100,00 грн. і зобов'язано останнього протягом десяти робочих днів виконати рішення суду та попереджено Головне управління про кримінальну відповідальність за умисне не виконання рішення суду (а.с. 71-72).
VІ. ПОЗИЦІЯ СУДУ
6.1. Предметом цього позову є постанова державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Антонюком А.Г. від 22.07.2020 року по виконавчому провадженню №59880483, якою на позивача накладено штраф у розмірі 5100,00 грн.
6.2. Отже, при розгляді цієї справи, суд має надати зазначеній постанові оцінку на предмет відповідності чинним нормативно-правовим актам, через призму верховенства права.
6.3. Так, статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
6.4. Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
6.5. У відповідності до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
6.6. За змістом статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
6.7. Згідно частини 1 статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
6.8. У відповідності до пункту 9 частини 1 статті 39 Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
6.9. Судом встановлено, що обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 15.05.2019 по справі № 824/758/19-а здійснювалося ГУ ПФУ в Чернівецькій області в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 649 від 22.08.2018 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду», якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі - Порядок №649).
6.10. Окрім цього, звертаючись з цим адміністративним позовом позивач також посилався на правову позицію викладену у рішеннях Верховного суду України (постанова від 24.03.2015 року у справі № 21-66а14 та від 26.05.2015 року у справі № 21-199а15) та Верховного Суду (ухвала від 16.07.2018 року по справі № 811/1469/11 та від 07.02.2019 року по справі № 1440/2231/18), яка стосується того, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності таких коштів у боржника не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, а накладення за таких обставин штрафу на боржника ще більш ускладнює його фінансове становище, тому відсутність бюджетного та іншого фінансування та коштів на виплату грошових сум на виконання судового рішення є поважною причиною, яка унеможливлює проведення відповідних виплат.
Щодо вказаного позивачем суд зазначає наступне.
6.9. На момент виконання позивачем рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 15.05.2019 року по справі №824/758/19-а механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету, визначався Порядком №649.
6.10. Згідно п. 3 Порядку №649 боржник веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі - реєстр), відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України.
6.11. Пунктом 4 Порядку №649 визначено, що черговість виконання рішень визначається датою їх надходження до боржника.
6.12. Відповідно до п. 5 Порядку №649, для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.
6.13. Згідно з п. 6 Порядку №649, перевірку обґрунтованості розрахованої боржником суми, що підлягає виплаті, проводить в Пенсійному фонді України комісія з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.
6.14. Пунктом 10 Порядку №649 передбачено, що виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику.
6.15. Судом встановлено (див. пункт 5.5. цього рішення), що у зв'язку з невиконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду 22.07.2020 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Антонюком А.Г. на підставі статей 63, 75 Закону №1404-VIII винесено постанову про накладення штрафу на боржника - ГУ ПФУ в Чернівецькій області в розмірі 5100,00 грн.
6.16. Частиною 2 статті 63 Закону №1404-VIII визначено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
6.17. Згідно частини 1 статті 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
6.18. Отже, з аналізу вказаних норм слідує, що Законом №1404-VIII встановлено відповідальність боржника саме за невиконання судового рішення без поважних причин. А тому, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу, має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
6.19. Поважними в розумінні наведених норм Закону №1404-VІІІ можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його власного волевиявлення.
6.20. Відповідно до положень підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 року №28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
6.21. Тобто, виплати пенсій здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.
6.22 Згідно із Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженого указом Президента України від 06.04.2011р. №384/2011, Пенсійний фонд України готує пропозиції щодо формування та реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування, бере у межах своїх повноважень участь у розробленні прогнозних показників економічного і соціального розвитку України та проекту Державного бюджету України, планує свої доходи та видатки, здійснює ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення, розробляє проект бюджету Пенсійного фонду України, складає звіт про його виконання та подає їх в установленому порядку Міністру праці та соціальної політики для внесення на розгляд Кабінету Міністрів України.
6.23. В силу статті 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
6.24. Так, відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
6.25. Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимоги державного виконавця від 04.12.2019 року №4361/07-19 листом від 11.12.2019 року №34677/06 позивачем, у відповідності до вимог Порядку №649, надано витребувані державним виконавцем документи, а саме: розрахунок суми, що підлягає виплаті на виконання рішення суду та документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника (а.с. 48-50).
6.26. Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що виконання рішення суду у справі № 824/758/19-а у порядку черговості згідно Порядку №649 є поважною підставою не своєчасної виплати платежів, оскільки грошові кошти у вигляді перерахованої пенсії, яка належить ОСОБА_1 не є власністю позивача, не знаходяться на його рахунках. Фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету.
6.27. Суд погоджується з доводами позивача про те, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
6.28. Окрім того, така правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 30.06.2015 року по справі №21-1044а15, від 20.10.2015 року у справі №21-2630а15, від 02.02.2016 року у справі №21-5118а15, від 22.11.2016 року у справі №21-1907а16, ухвалі Верховного Суду від 16.07.2018 року, №811/1469/18, постанові Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26.09.2018 року по справі № 802/1610/18-а, постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2019 року, №671/1591/18.
6.29. Суд також зазначає, що Порядок №649 був прийнятий саме з метою врегулювання існуючої проблеми невиконання судових рішень органами Пенсійного фонду з підстав відсутності відповідного фінансового забезпечення. Відтак, ігнорування органами виконавчої служби у даних правовідносинах положень постанови Кабінету Міністрів України № 649 від 22.08.2018 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду», якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, призвело до численних публічно-правових спорів.
6.30. У відзиві на позов відповідач, в обґрунтування своєї позиції зазначив, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №640/5248/19 від 22.07.2020 року залишено без задоволення апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України та Пенсійного Фонду України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2019 року, яким визнано протиправними та нечинними пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018 року "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду".
3 даного приводу слід зазначити наступне.
6.31. Так, дійсно постановою Шостий апеляційний адміністративний суд від 22.07.2020 року, справа №640/5248/19 апеляційні скарги Кабінету Міністрів України та Пенсійного фонду України залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2019 року змінено, зокрема пункт 2 резолютивної частини рішення викладено у наступній редакції: "Визнати протиправними та нечинними пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року N 649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду".
6.32. Відповідно до частини 2 статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
6.33. Отже, до 22.07.2020 року Порядок №649 був чинний і відповідач зобов'язаний був ним керуватись.
VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
7.1. Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а згідно частини 2 цієї статті КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
7.2. Аналізуючи матеріали адміністративної справи у своїй сукупності та враховуючи вищевикладене, суд доходить до висновку, що відповідачем не доведено суду правомірність прийняття оскаржуваної позивачем постанови, а тому суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
7.3. Невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи (стягувача) на отримання бюджетних коштів, а тому вести мову про порушення Україною позитивних зобов'язань перед пенсіонером не можна.
Правова система України не існує автономно, а тому ефективна реалізація її механізмів можлива виключно із врахуванням фінансово-економічних показників держави.
7.4. За таких обставин, суд вважає, що постанова Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про накладення штрафу від 22.07.2020 року ВП №59880483 в розмірі 5100,00 грн. є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
VІІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
8.1. Статтею 139 КАС України вирішено питання розподілу судових витрат, зокрема відповідно до її частини 2 при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
8.2. Із матеріалів справи видно, що позивачем не понесено судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, у зв'язку із чим відсутні підстави для вирішення даного питання.
На підставі викладеного, керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 250, 287 КАС України, суд -
1. Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про накладення штрафу від 22.07.2020 року ВП №59880483 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області штрафу у розмірі 5100,00 грн.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (58002, м. Чернівці, площа Центральна, 3, код ЄДРПОУ40329345).
Відповідач - Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (58000, м. Чернівці, вул. Целана, 11, код ЄДРПОУ 43316386).
Суддя О.В. Анісімов