21 серпня 2020 р. м. Чернівці Справа № 600/1153/20-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кушнір В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - АТ "Банк Форвард" про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
У поданому позові ОСОБА_1 просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни щодо не зняття арешту з карткового рахунку боржника ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , що відкритий в АТ "Ощадбанк";
- зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяну Леонідівну зняти арешт з карткового рахунку № НОМЕР_1 , що відкритий в АТ "Ощадбанк".
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем накладено арешт на банківський рахунок, який використовується для виплати їй заробітної плати. Арешт на заробітну плату позивача позбавляє її можливості отримувати нараховану заробітну плату, що позбавляє її необхідних коштів на існування. Вказує, що адвокат Павалюк Г.В. в її інтересах звернулась до відповідача із заявою про зняття арешту з карткового рахунку позивача. Однак, у відповіді приватного виконавця зазначено, що підстав для звільнення з-під арешту коштів боржника немає.
Таку бездіяльність відповідача позивач вважає протиправною, оскільки вказує, що рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов'язкових платежів до Державного бюджету, є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби.
Ухвалою суду від 11.08.2020р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Указаною ухвалою відповідачу встановлено термін для подання відзиву на заявлений позов.
Відповідач процесуальним правом на подання відзиву з обґрунтуванням позиції щодо поданого позову не скористався.
Третя особа письмових пояснень з приводу заявленого позову до суду не направила.
Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
09 жовтня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Павелків Т.Л. було відкрито виконавче провадження №60256053 з виконання виконавчого напису №3156, виданого приватним нотаріусом ІМНО Київської області Кондратюк В.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Банк Форвард" заборгованості в розмірі 13680,35грн. (а.с.7).
Постановою від 27.11.2019р. у виконавчому провадженні №60256053 звернуто стягнення на доходи боржника, які ОСОБА_1 отримує в Управлінні культури Чернівецької міської ради (а.с.8).
Постановою від 20.12.2019р. у виконавчому провадженні №60256053 накладено арешт на грошові кошти боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження в сумі 17048,38грн., які містяться в наступних банківських установах: ПАТ "ОТП Банк", МФО 300528, ПАТ ТОВ "Державний ощадний банк України", МФО 300465, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 300335, ПАТ "Укрсиббанк", МФО 351005, ПАТ "Альфа-Банк", МФО 300346, АТКБ "Приватбанк", МФО 305299, ПАТ "Креді Агріколь Банк", МФО 300614, ПАТ АБ "Укргазбанк", МФО 320478, ПАТ "Універсалбанк", МФО 322001, АТ "Пумб", МФО 334851 (а.с.9).
20.07.2020р. адвокат Павалюк Г.В. в інтересах ОСОБА_1 направила приватному виконавцю Павелків Т.Л. заяву про зняття арешту з карткового рахунку № НОМЕР_1 , що відкритий в АТ "Ощадбанк", у якій серед іншого, зазначено, що ОСОБА_1 на указаний рахунок отримує заробітну плату від Управління культури Чернівецької міської ради (а.с.14-16).
У відповіді приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Т.Л. від 27.07.2020р., направленій адвокату Павалюк Г.В., зазначено про те, що у зв'язку із прийняттям АТ "Ощадбанк" постанови про арешт коштів боржника №60256053 від 20.12.2020р., рахунок боржника не відноситься до рахунків зі спеціальним режимом використання або інших рахунків, звернення стягнення на які заборонено законом. Вказано, що вимога щодо зняття арешту з рахунку боржника не підлягає задоволенню (а.с.17).
Згідно довідки Управління культури Чернівецької міської ради від 20.07.2020р. №72 ОСОБА_1 працює в комунальній бюджетній установі "Централізована бібліотечна система м.Чернівців" Управління культури Чернівецької міської ради на посаді бібліотекаря з 12.08.2019р. та отримує всі виплати по заробітній платі на карточку в АТ "Ощадбанк" (а.с.11).
Виписка по картковому рахунку позивача № НОМЕР_1 , відкритому в АТ "Ощадбанк" свідчить про те, що на цю картку зараховувалась тільки заробітна плата (а.с.12-13).
Позивач вважає бездіяльність приватного виконавця щодо зняття арешту з її рахунку неправомірною, у зв'язку з чим звернулась до суду з цим позовом.
До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з п.3 ч.1 ст.3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, виконавчих написів нотаріусів.
Частиною 1 статті 5 Закону №1404-VIII встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Статтею 10 Закону №1404-VIII передбачено, що заходами примусового виконання рішень, зокрема є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника.
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з п.7 ч.3 ст.18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Згідно з ч.3 ст.52 Закону №1404-VIII не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Частинами першою-третьою статті 56 Закону №1404-VIII встановлено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.59 Закону №1404-VIII підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Згідно зі ст.68 Закону №1404-VIII стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.
Про звернення стягнення на заробітну плату виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
Згідно з ч.1 ст.69 Закону №1404-VIII підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено, - до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України.
Відповідно до ч.2 ст.70 Закону №1404-VIII розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю особи, у зв'язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Конституційний Суд України у своєму рішенні № 25рп/2009 від 7 жовтня 2009 року зазначив, що право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел та забезпечується статтями 7, 22, 46, 58, 68 Конституції України. А саме, кожний громадянин має право на соціальний захист, що включає право на пенсійне забезпечення і всі застраховані особи є рівноправними щодо отримання пенсійних виплат. Конституційні права і свободи громадянина України гарантуються і не можуть бути скасовані.
Норми статті 41 Конституції України встановлюють принцип непорушності права приватної власності.
Приписами частини 1 статті 2, частини 2 статті 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01 липня 1949 року № 95, ратифікованої Україною 04 серпня 1961 року, визначено, що дана Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватися заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї.
Заробітна плата в розумінні поняття «власності» є майном, на захист якого в тому числі стає стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Принципи, закріплені в статях 3 та 43 Конституції України, також знаходять своє вираження в положеннях статей 97 Кодексу законів про працю України, статтях 15, 22, 24 Закону України "Про працю".
Наведені норми в сукупності свідчать про те, що держава гарантує та захищає законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю.
Відтак, виплата установою працівникам заробітної плати має пріоритет перед погашенням заборгованості іншим кредиторам підприємства. Накладення ж арешту на рахунок боржника, який призначений також і для виплати заробітної плати та інших виплат працівникам боржника, унеможливлює своєчасне здійснення таких виплат, що невідворотно призводить до порушення конституційних прав громадян, які працюють на підприємстві відповідача, на оплату праці.
Відповідно до п.2 ст.48 Закону №1404-VIII забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання відкритих відповідно до статей 191 та 261 Закону України «Про теплопостачання», статті 151 Закону України «Про електроенергетику», та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Відповідно до частин 3, 4 ст.59 Закону 1404-VIII у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
20.07.2020р. адвокат Павалюк Г.В. в інтересах позивача надіслала заяву до приватного виконавця про зняття арешту з рахунку № НОМЕР_1 , відкритий в АТ "Ощадбанк", МФО 300465, який призначений для зарахування заробітної плати. До указаної заяви додано докази того, що на указаний рахунок нараховується заробітна плата, а саме: виписка із банку та довідка з місця роботи (а.с.14-16).
27.07.2020р. адвокат Павалюк Г.В. отримала відповідь, якою фактично відмовлено у задоволенні вказаної вище заяви (а.с.17).
Однак, зважаючи на наведені вище висновки суду, рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов'язкових платежів до Державного бюджету України, є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі № 916/73/19, від 03.10.2019 справа № 642/6675/2, від 10 жовтня 2019 року №916/1572/19, від 17.01.2020 № 340/1018/19.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що чинним законодавством передбачений окремий порядок здійснення відрахувань із заробітної плати, а тому арешт зарплатних коштів особи, після вирахування з неї сум заборгованості за виконавчим написом нотаріуса, позбавляє її джерел до існування та порушує її право на соціальний захист.
Зважаючи на викладене, суд вважає, що позовні вимоги в частині протиправної бездіяльності відповідача є обґрунтованими.
Водночас, суд зазначає, що відповідно до ст.9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В силу ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Так, позивач просить суд визнати протиправну бездіяльність державного виконавця щодо не зняття арешту з рахунку та зобов'язати державного виконавця зняти арешт з грошових коштів.
У цій частині суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Однак, суд вважає за необхідне для повного захисту прав позивача скасувати постанову від 20.12.2019 ВП №60256053 про арешт коштів в частині арешту рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в АТ "Ощадбанк", МФО 300465.
Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не доведено суду правомірність своїх дій в частині накладення арешту на рахунок, на який позивачу нараховується заробітна плата. Відтак позов підлягає задоволенню повністю.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за звернення до суду з даним позовом сплачено судовий збір в розмірі 840,80грн. У зв'язку з цим, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на її користь з відповідача.
Щодо витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.
Пунктом 1 ч.3 ст.132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 КАС України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Судом встановлено, що 18.07.2020р. між ОСОБА_1 та адвокатом Павалюк Г.В., що діє на підставі Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЧЦ №000156 від 28.07.2017р., укладено договір про надання правової допомоги (а.с.23).
У додатку №1 від 05.08.2020р. до договору від 18.07.2020р. сторони домовились, що адвокат надає послуги, що полягають у вчиненні всіх необхідних процесуальних дій, для оскарження в судовому порядку до Чернівецького окружного адміністративного суду бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Павелків Т.Л. в рамках виконавчого провадження №60256053 щодо не зняття арешту з карткового рахунку боржника ОСОБА_1 № НОМЕР_2 , що відкритий в АТ «Ощадбанк», визнання такої бездіяльності протиправною та зобов'язання приватного виконавця зняти такий арешт. Також, сторони погодили, що вартість послуг за представництво клієнта в суді (судовому засіданні) є фіксованою та становить 2000 грн./ один судодень, вартість однієї години роботи адвоката поза судовим засіданням за домовленістю сторін складає 1500,00 грн./год. (а.с.24).
У додатку №2 від 05.08.2020р. до договору від 18.07.2020р. сторони погодили розрахунок суми гонорару за надану правову допомогу у розмірі 6000,00 грн., виходячи з погодинної ставки адвоката, узгодженої сторонами договору у додатку №1 від 05.08.2020р. (1500,00 грн./год. роботи адвоката). Згідно названого розрахунку кількість витраченого часу на написання позову в інтересах ОСОБА_1 становить 4 години (1500,00грн.*4 = 6000грн) (а.с.25).
Згідно акту наданих послуг від 05.08.2020р. адвокатом здійснено написання позову ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Павелків Т.Л. про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, за що клієнт сплатив адвокату 6000грн. (а.с.26).
На підтвердження оплати вказаних послуг надано розрахункову квитанцію №369717 від 05.08.2020р. (а.с.27).
Перевіривши надані позивачем докази, які підтверджують здійснення відповідних витрат за укладеним договором про надання правової допомоги, опис наданих послуг, складність справи, відсутність клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, суд вважає, що наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача суми витрат на правничу допомогу в розмірі 6000грн.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни щодо не зняття арешту з карткового рахунку боржника ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , що відкритий в АТ "Ощадбанк".
3. Скасувати постанову від 20.12.2019 ВП №60256053 про арешт коштів боржника в частині арешту рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в АТ "Ощадбанк", МФО 300465.
4. Зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяну Леонідівну зняти арешт з карткового рахунку № НОМЕР_1 , що відкритий в АТ "Ощадбанк".
5. Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір у сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок) грн. 80 коп., сплачений згідно з квитанцією №64 від 05.08.2020.
6. Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 6000 (шість тисяч) грн.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_4 )
Відповідач - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна (вул.Поправки Юрія, 6, офіс 15, м.Київ, 02094)
Третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору АТ"Банк Форвард" (вул.Саксаганського, 105, м.Київ, 01032, ЄДРПОУ 34186061).
Суддя В.О. Кушнір