Справа № 2-292/10
12 квітня 2010 року Приморський районний суд м.Одеси в складі
головуючого - судді Андрухіва В.В.
при секретарі Василенко М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі цивільну справу за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа на стороні відповідачів - ОСОБА_6, про визнання договору купівлі-продажу квартири частково недійсним, усунення перешкод у користуванні підвальними приміщеннями, -
Одеська міська рада звернулася до суду з позовом до відповідачів, третя особа на стороні відповідачів - ОСОБА_6 в якому просила визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 15 березня 2003 року між ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2 і ОСОБА_5, в частині включення підвальних приміщень площею 41,1 кв.м. і 55,4 кв.м., зобов'язати ОСОБА_5 усунути перешкоди в користуванні спірними підвальними приміщеннями площею 41,1 кв.м. і 55,4 кв.м. в будинку № 26 по вул.. Жуковського в м. Одесі шляхом його виселення з вказаних підвальних приміщень. Свої вимоги позивач обґрунтувала тим, що згідно з рішенням виконавчого комітету Водно-транспортної райради депутатів трудящих № 159 від 22.11.1948 року «Про затвердження списків домоволодінь, які належать ОСОБА_7 депутатів трудящих», домоволодіння за спірною адресою (вул.. Жуковського 26) належить місцевим радам. Рішенням Жовтневого РВК № 630 від 21.09.1995 року гр.-ці ОСОБА_1 та членам її сім'ї на склад сім'ї чотири особи був виданий ордер № 1221 серії ЖР на право зайняття ізольованої трикімнатної квартири АДРЕСА_2. 13.11.1995 року ОСОБА_1 в орган приватизації - УЖКГ Одеського міськвиконкому була подана заява з проханням дозволити їй приватизацію займаної нею квартири АДРЕСА_2, а також завірена РЕП-3 довідка про склад сім'ї і займані ними житлові приміщення, в якій зазначалося, що дана квартира є ізольованою, складається з трьох кімнат житловою площею 60,4 кв.м, кухні 7,4 кв.м, вбиральні 6,3 кв.м, холу 21,7 кв.м, двох коридорів площею 11,7 і 3,0 кв.м і підсобних приміщень (підвалів) площею 41,1 і 55,4 кв.м - загальною площею 212,4 кв.м. . Як вбачається з інвентарних документів, кВ.№ 12 знаходиться на першому поверсі, складається з №1 - коридор, пл.. 5,52 кв.м, № 2 - кухня, пл.. 5,53 кв.м, № 4 - житлова, пл.. 14,23 кв.м.; № 5 - кухні, використовується під вбиральню пл.. 2,32 кв.м.; № 6 - використовується під коридор пл.. 5,93 кв.м, № 7 - житлова, пл.. 22,26 кв.м., № 8 - кухня, використовується під коридор пл.. 4,07 кв.м; № 9 - житлова, пл..7,8 кв.м, № 10 - житлова пл.. 16,8 кв.м, № 11 - коридор, пл.. 2,26 кв.м, з чого виходить, що кВ. № 12 має загальну площу 92,4 кв.м, житлову площу - 61,09 кв.м, зміни до інвентаризаційних документів не вносилися ані рішенням або розпорядженням міського виконавчого комітету, ані Жовтневою рай адміністрацією. Під квартирою № 12 розташовані два підвальні приміщення площею 41,1 і 55,4 кв.м, в які ОСОБА_1 був влаштований вхід з фасадної частини будинку. Вказана реконструкція була проведена без відповідного дозволу ДАБК, без затвердженого проекту, що підтверджується листом ДАБК № 862 від 20.07.2000 року. Вказані підвальні приміщення на момент реконструкції знаходилися у ведені Жовтневої рай адміністрації. 27.06.2003 року рішенням Малиновського районного суду м. Одеси була скасована приватизація в частині спірного нежилого приміщення підвалу, внаслідок чого вони були повернені міській громаді. Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 20.04.2004 року вказане рішення залишено без змін, апеляційна скарга без задоволення. Під час судового розгулу ОСОБА_1 продала квартиру в 12 в будинку 26 по вул.. Жуковського в м. Одесі разом зі спірними підвалами сім'ї ОСОБА_5, ОСОБА_6. Таким чином, позивач вважав, що дії відповідачів з укладення договору купівлі-продажу порушили майнові права територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради, були проведені з порушенням чинного законодавства, яке у відповідності з п.1 ст.215 ЦК України є підставою для визнання вказаного договору недійсним.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала та просила задовольни з наведених підстав.
Відповідачі та третя особа на стороні відповідачів, в судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про поважність причини неявки суд не повідомили, з заявою про відкладення слухання справи не зверталися. Відповідач ОСОБА_5 та третя особа на стороні відповідачів - ОСОБА_5 надіслали до суду заперечення, згідно яких позов не визнали, вважаючи себе добросовісними набувачами спірних підвальних приміщень і просили в позові відмовити. За згодою представника позивача, суд ухвалив про заочний розгляд справи.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов обгрунтований та підлягає задоволенню. До такого висновку суд дійшов, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що згідно рішення виконавчого комітету Водно-транспортної райради депутатів трудящих № 159 від 22.11.1948 року «Про затвердження списків домоволодінь, які належать ОСОБА_7 депутатів трудящих», домоволодіння за спірною адресою (вул.. Жуковського 26) належить місцевим радам.
Рішенням Жовтневого РВК № 630 від 21.09.1995 року гр.-ці ОСОБА_1 та членам її сім'ї на склад сім'ї чотири особи був виданий ордер № 1221 серії ЖР на право зайняття ізольованої трикімнатної квартири АДРЕСА_2.
13.11.1995 року ОСОБА_1 звернулася в орган приватизації - УЖКГ Одеського міськвиконкому із заявою дозволити їй приватизацію займаної нею квартири АДРЕСА_2, а також завірена РЕП-3 довідка про склад сімї і займані ними житлові приміщення, в якій зазначалося, що дана квартира є ізольованою, складається з трьох кімнат житловою площею 60,4 кв.м, кухні 7,4 кв.м, вбиральні 6,3 кв.м, холу 21,7 кв.м, двох коридорів площею 11,7 і 3,0 кв.м і підсобних приміщень (підвалів) площею 41,1 і 55,4 кв.м - загальною площею 212,4 кв.м.
Як вбачається з інвентарних документів, кв.№ 12 знаходиться на першому поверсі, складається з №1 - коридор, пл.. 5,52 кв.м, № 2 - кухня, пл.. 5,53 кв.м, № 4 - житлова, пл.. 14,23 кв.м.; № 5 - кухні, використовується під вбиральню пл.. 2,32 кв.м.; № 6 - використовується під коридор пл.. 5,93 кв.м, № 7 - житлова, пл.. 22,26 кв.м., № 8 - кухня, використовується під коридор пл.. 4,07 кв.м; № 9 - житлова, пл..7,8 кв.м, № 10 - житлова пл.. 16,8 кв.м, № 11 - коридор, пл.. 2,26 кв.м, з чого виходить, що кВ. № 12 має загальну площу 92,4 кв.м, житлову площу - 61,09 кв.м, зміни до інвентаризаційних документів не вносилися ані рішенням або розпорядженням міського виконавчого комітету, ані Жовтневою райадміністрацією.
Під квартирою № 12 розташовані два підвальні приміщення площею 41,1 кв.м і 55,4 кв.м, в які ОСОБА_1 був влаштований вхід з фасадної частини будинку. Вказана реконструкція була проведена без відповідного дозволу ДАБК, без затвердженого проекту, що підтверджується листом ДАБК № 862 від 20.07.2000 року. Вказані підвальні приміщення на момент реконструкції знаходилися у ведені Жовтневої рай адміністрації.
27.06.2003 року рішенням Малиновського районного суду м. Одеси була скасована приватизація в частині спірних нежилих приміщень підвалів, внаслідок чого вони були повернені міській громаді.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 20.04.2004 року вказане рішення залишено без змін, апеляційна скарга без задоволення.
Під час судового розгляду, 15.03.2003 року ОСОБА_1 продала квартиру АДРЕСА_3 разом зі спірними підвалами сім'ї ОСОБА_5, ОСОБА_6.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не мала речових прав (права власності) на спірні приміщення, тобто не мала правових підстав на будь-яке розпорядження, в тому числі відчуження підвальних приміщень, площею 41,1 кв.м та 55,4 кв.м., розташованих в будинку 26 по вул.. Жуковського в м. Одесі. Уклавши з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 спірну угоду купівлі-продажу вищевказаних підвальних приміщень, відповідач порушила ст.. 41 Конституції України, яка гарантує принцип непорушності права власності. Крім того, ст. 86 ЦК УРСР (1963 року, який діяв на момент вказаних правовідносин) встановлює, що саме власникові належить право володіння користування та розпорядження своїм майном. Вищевказані підвальні приміщення є виключно власністю територіальної громади міста Одеси і саме територіальна громада має та мала правові підстави володіння та розпорядження зазначеними приміщеннями.
Крім того, ОСОБА_1 при укладанні спірного договору купівлі-продажу були порушені вимоги ст.229 ЦК УРСР (1963 року), яка передбачає, що при укладенні договору продавець зобов'язаний попередити покупця про всі права третіх осіб на продавану річ (право наймача, право застави, довічного користування тощо).
Відповідно ст.. 48 ЦК УРСР (1963 року), недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, та яка застосовується при порушені встановленого порядку вчинення громадянами і організаціями дій, спрямованих на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав і обов'язків, при ущемленні угодою особистих або майнових прав неповнолітніх дітей, а також в інших випадках їх невідповідності вимогам чинного законодавства, якщо для них не встановлені особливі правила визнання угод недійсними.
За таких обставин, позов Одеської міської ради підлягає задоволенню.
Задовольняючи вимоги позивача, суд стягує з відповідача, відповідно до ст..88 ЦПК України, на користь Одеської міської ради витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 31 грн.25 коп., а також стягує на користь держави судовий збір в суді 8 грн.50 коп.
Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд, -
Позов Одеської міської ради - задовольнити.
Договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 15 березня 2003 року між ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2 і ОСОБА_5, в частині включення підвальних приміщень площею 41,1 кв.м. і 55,4 кв.м. - визнати недійсним.
Зобов'язати ОСОБА_5 усунути перешкоди в користуванні Одеською міською радою спірними підвальними приміщеннями площею 41,1 кв.м. і 55,4 кв.м. в будинку № 26 по вул.. Жуковського в м. Одесі шляхом його виселення з вказаних підвальних приміщень.
Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 солідарно на користь держави судовий збір у сумі 8 грн. 50 коп.
Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 солідарно на користь Одеської міської ради витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 31 грн.25 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя -В.В.Андрухів-