Справа № 2-2836/10
«02» лютого 2010 р. м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Домусчі Л.В.,
при секретарі Бобуйок О.А.,,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
У червні 2009 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення на її користь суми заборгованості за договором позики в розмірі 78 856 грн. 65 коп., посилаючись на те, що 02.03.2007 р. між позивачкою та відповідачем було укладено договір позики, відповідно до якого відповідач отримав грошові кошти в іноземній валюті в розмірі 10 000 доларів США терміном до 01.06.2007 р. з виплатою позивачці щомісячно винагороди за користування позикою в розмірі 5% від основної суми позики.
У травні 2007 р. сторони погодили зміни до договору позики від 02.03.2007 р., за якими відповідач мав повернути позику в термін до 01.09.2007 р., з виплатою позивачці щомісячно (з 01.06.2007 р.), винагороди в розмірі 350 доларів США. У вересні 2007 р. сторони погодили наступне продовження дії договору від 02.03.2007 р. на невизначений строк; інші умови договору залишились без змін.
Фактично договір позики від 02.03.2007 р. виконувався сторонами до квітня 2009 р. включно.
З 30.04.2009 р. відповідач свої зобов'язання за договором позики не виконує, станом на 16.06.2009 р. у відповідача виникла заборгованість по поверненню основної суми позики та винагороди за користування нею в розмірі 10 350 доларів США, що за курсом НБУ становить 78 856 грн. 65 коп.
З цих підстав позивачка звернулась до суду і просить стягнути з відповідача на її користь суму боргу в розмірі 78 856 грн. 65 коп., сплачений судовий та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_3 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити.
Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, до суду не з'явився, про поважність причин такої неявки не сповістив. Зі згоди представника позивачки суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.169ч.4 та ст. 224 ЦПК України.
Суд, вислухавши представника позивачки, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з пояснень та матеріалів справи, 2 березня 2007 р. між позивачкою та відповідачем було укладено договір позики. Відповідно до даного договору відповідачу було надано позику в іноземній валюті в сумі 10 000 доларів США. Надану суму позики відповідач повинен був повернути в строк до 1 червня 2007 р. з виплатою щомісячно винагороди розміром 500 доларів США (5% від основної суми позики) за користування коштами.
У травні 2007 р., за спільною згодою сторін, дію договору позики продовжено на строк до 01.09.2007 р., та встановлено новий розмір винагороди за користування позикою - 350 доларів США.
У вересні 2007 р. сторони погодили продовження дії договору позики на невизначений строк; інші умови договору залишились без змін.
На підтвердження факту укладення договору позики і його умов, відповідач видав позивачці розписку від 02.03.2007 р., вчинену та підписану ним власноручно. Про зміни умов договору позики відповідач також вніс власноручний запис до розписки від 02.03.2007 р. Оригінал розписки ОСОБА_2 від 02.03.2007 р. наданий суду та приєднаний до матеріалів справи (а. с. 47).
В судовому засіданні встановлено, що позивачкою були виконані зобов'язання перед відповідачем та надано позику, згідно укладеного договору позики від 02.03.2007 р.
Фактичне виконання умов договору позики від 02.03.2007 р. відбувалось до квітня 2009 р. включно.
30.04.2009 р., відповідач відмовився здійснювати виплати за договором позики, а позивачка 30.04.2009 р. відповідно заявила до нього вимогу про повернення всієї суми позики.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства .
Відповідно до ст. 1046, 1047 ЦК України, за договором позики позикодавець передає у власність позичальникові грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника.
Частиною 1 ст. 1049 ЦК встановлено, що п озичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це.
Також, згідно положень ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Позивачка заявила до відповідача вимогу про повернення всієї суми позики 30 квітня 2009 р. Отже, відповідач зобов'язувався повернути позику 30 травня 2009 р., а також зобов'язувався виплатити позивачці винагороду за останній місяць користування позикою - за травень 2009 р.
Відповідач порушив умови договору позики від 02.03.2007 р. та вказані вимоги законодавства.
За ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу, - тобто зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Суд враховує те, що позивачка залишила за собою право вимагати від відповідача сплатити суму боргу саме з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми; ОСОБА_1 заявлена вимога про стягнення з відповідача лише основної суми боргу та суми винагороди без інших нарахувань.
Відповідно до ст. 533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях; якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу.
Таким чином, неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором позики, а саме неповернення у визначений термін суми позики та несплата винагороди за останній місяць користування позикою, призвели до виникнення у відповідача заборгованості в розмірі 10 350 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ становить 78 856 грн. 65 коп.
У відповідності до ст. 88 ЦПК України, судовий збір в розмірі 788 грн. 56 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 250 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки.
На підставі наведеного, керуючись положеннями ст.ст. 526, 533, 625, 1046, 1047, ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1049, ч. 1 ст. 1050 ЦК України, ст.ст. 10,15, 24, 31,57,60, 208-209, 213-215, 218, 224, 226 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг - грошову суму у розмірі 78 856 (сімдесят вісім тисяч вісімсот п'ятдесят шість) гривень 65 копійок, з яких 76 190 грн. 00 коп. основного боргу та 2 666 грн. 65 коп. винагороди.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у складі судового збору в розмірі 788 грн. 56 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 250 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: Домусчі Л.В.