Іменем України
13 жовтня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі: Головуючого, судді Ісаєва Г.А.,
суддів Белинчук Т.Г. Панкова М.В., при секретарі Фетісовій Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Мастер Інвест" про зміну дати звільнення, зміну запису в трудовій книжці, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди по апеляційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю „Мастер Інвест" на рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 16 липня 2008 року,
встановила:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до відповідача про зміну дати звільнення, зміну запису в трудовій книжці, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди. Позов мотивовано тим, що з 25.12.2007 року він працював у відповідача, першій місяць з випробувальним терміном, з 25.01.2008 року -офіційно на посаді техніка ігорного залу. 16.03.2008 року директором підприємства йому було дано вказівку про закриття ігорного залу для приведення його у протипожежний стан. Про подальші дії робітників залу їх повинні були повідомити додатково. Однак 19.03.2008 року йому було запропоновано звільнитися з роботи за власним бажанням. На його відмову директор підприємства пригрозив звільнити його по статті. У 20-х числах березня йому повторно запропонували звільнитися за власним бажанням, продемонструвавши при цьому наказ про звільнення за недовірою. На його вимогу видати копію наказу та трудову книжку йому відмовили і тільки після звернення до прокуратури він отримав наказ та трудову книжку. Вважає формулювання звільнення незаконним. У ході розгляду справи позивач змінив позовні вимоги, остаточно просив суд поновити його на роботі на посаді техніка, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, змінити формулювання причин звільнення, вказавши підставою звільнення - за власним бажанням, відшкодувати моральну шкоду, стягнути з відповідача судові витрати.
Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 16 липня 2008 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Постановлено поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді техніка, змінити формулювання причини звільнення, вважати його звільненим з 16.07.2008 року по ст.38 КЗпП України - за власним бажанням. Зобов'язано керівництву змінити запис у трудовій книжці позивача, анулювати запис про звільнення його по ст.40 п.4 КЗпП України. Стягнуто з ТОВ „Мастер Інвест" на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 16.03.2008 року по 16.07.2008 року в сумі 3428,7 грн. В решті позовних вимог - відмовлено. Стягнуто з ТОВ „Мастер Інвест" на користь держави судові витрати.
В апеляційній скарзі ТОВ „Мастер Інвест" просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1,
Справа № 22-ц-7037/2008 p. Головуючий у першій
інстанції Долго полов A.M.
Доповідач Ісаєв Г.А.
посилаючись на його незаконність у зв'язку з порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Заслухав суддю доповідача, вислухав пояснення ОСОБА_1, представника ТОВ „Мастер Інвест", перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що звільнення позивача відбулося з порушенням трудового законодавства.
З такими висновками суду колегія суддів погоджується оскільки вони відповідають вимогам закону та обставинам справи.
Відповідно до вимог ст. 29 КЗпП України до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний у тому числі: ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором; визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 25 січня 2008 року прийнятий на посаду техніка в ТОВ „Мастер Інвест" і позивачу було встановлено робоче місце: зал ігрових автоматів на вул. Лєрмонтова в м. Сімферополі.
Наказом відповідача від 14 березня 2008 року у зв'язку з ремонтом з 16 березня 2008 року була призупинена робота залу ігрових автоматів на вул. Лєрмонтова, але після зупинення роботи адміністрація ТОВ „Мастер Інвест" не встановила позивачу іншого місця його роботи на період ремонту зали ігрових автоматів по вул. Лєрмонтова, і звинувативши робітника в прогулах, звільнила його.
Ці висновки суду відповідачем ні в суді першої інстанції ні доводами апеляційної скарги не спростовані.
Посилання відповідача в апеляційної скарзі на те, що позивач повинен був самостійно звертатися до адміністрації для встановлення йому місця його роботи на час ремонту залу ігрових автоматів по вул. Лєрмонтова неспроможне, оскільки протирічить вимогам закону, а саме ст. 29 КЗпП України, оскільки саме на роботодавця покладено обов'язок для визначення робітнику його робочого місця.
Між тим висновок суду про необхідність поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді техніка і одночасно зміни формулювання звільнення позивача згідно ст. 38 КЗпП України не відповідає вимогам закону.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про поновлення його на роботі. В ході судового розгляду, позивач заявив, що він не бажає продовжувати роботу і просив змінити формулювання його звільнення на підставі ст. 38 КЗпП України, (а.с. 67)
Розглядаючи ці позовні вимоги, суд першої інстанції, встановивши, що звільнення з ініціативи власника проведено незаконно, на прохання працівника, який у зв'язку з допущеними щодо нього порушеннями законодавства про працю не бажає продовжувати трудові відносини з відповідачем, може визнати незаконним звільнення із зазначених останнім підстав і, не поновлюючи працівника на роботі, змінити дату звільнення (з дня постановления рішення) та формулювання його причин відповідно до ст. 38 чи 39 КЗпП України.
Виходячи з вище викладеного, суд повинен був не поновлюючи позивача на роботі змінити дату звільнення та формулювання його причин.
На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер Інвест" задовольнити частково.
Рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 16 липня 2008 року скасувати, ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1
Визнати звільнення ОСОБА_1 по ст. 40 п. 4 КЗпП України незаконним, змінити дату та формулювання звільнення, вважати ОСОБА_1 звільненим з Товариства з обмеженою відповідальністю „Мастер Інвест" по ст. 38 КЗпП України з 16 липня 2008 року.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Мастер Інвест" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 16 березня 2008 року по 16 липня 2008 року в сумі 3428 грн. 70 коп.
В решті в позові ОСОБА_1 відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Мастер Інвест" на користь держави судовий сбір в сумі 51 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку у Верховний Суд України протягом двох місяців.