Справа №766/12744/20
н/п 2-о/766/794/20
про залишення заяви без руху
20 серпня 2020 року м. Херсон
Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Ус О.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису, -
20 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу обмежувального припису, відносно її брата ОСОБА_2 .
Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом (ч. 3 ст. 294 ЦПК України).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 350-2 ЦПК України, заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Вирішуючи питання про прийняття заяви про видачу обмежувального припису, судом враховується, що вона повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим ст.ст. 175, 177 ЦПК України, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим Главою 13 ЦПК України.
Встановлено, що заява подана із порушеннями вимог ст.ст. 175, 177, 350-4, 350-6 ЦПК України.
Згідно до положень ст. 350-4 ЦПК України у заяві про видачу обмежувального припису заявницею не зазначено:
- обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності), зокрема у порушення вищезазначених вимог, заявником не зазначені докази на підтвердження того, що ОСОБА_2 у 2019 році вчинялися протиправні дії щодо неї;
- не надано доказів визначені пунктом 3 частини першої цієї статті щодо необхідність видачі судом обмежувального припису відносно ОСОБА_2 та не заявлено клопотання щодо їх витребування.
Крім наведеного, оскільки заява про видачу обмежувального припису розглядається у порядку окремого провадження, то згідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України дана справа повинна розглядатись із додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
У порушення ч. 3 ст. 175 ЦПК України заявником не зазначено підтвердження про те, що нею не подано іншої заяви (заяв) з тим самим предметом та з тих самих підстав (п.10).
Згідно ч. 8 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» порядок видачі судом обмежувального припису визначається Цивільним процесуальним кодексом України.
Відповідно до ст. 350-4 ЦПК України, у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) заявника та заінтересованої особи, їх місце проживання чи перебування, поштовий індекс, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, у разі якщо заява подається особою, зазначеною у пунктах 3 і 4 частини першої статті 350-2 цього Кодексу, - процесуальне становище особи, яка подає заяву, із зазначенням її імені (прізвища, імені та по батькові), місця проживання чи перебування, поштового індексу, відомих номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти, а також ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) дитини або недієздатної особи, в інтересах якої подається заява, місце її проживання чи перебування, поштовий індекс, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, якщо такі відомі; 3) обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).
У разі неможливості надати докази, визначені пунктом 3 частини першої цієї статті, до заяви може бути додано клопотання про їх витребування.
Однак, заявник не надав доказів, що підтверджують обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису та докази, що їх підтверджують (за наявності).
При цьому, у разі неможливості надання доказів заявник, разом з поданням заяви має право відповідно до ч.1 ст.84 ЦПК України подати до суду клопотання про витребування доказів, якщо такий доказ він не може подати самостійно і позивач здійснив всі залежні від нього дії, спрямовані на отримання доказу.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Тому, заявнику необхідно викласти обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності), зазначити докази на підтвердження того, що ОСОБА_2 у 2019 році вчинялися протиправні дії (домашнє насильство) відносно неї, та надати їх до матеріалів справи, зазначити підтвердження про те, що нею не подано іншої заяви з тим самим предметом та з тих самих підстав, подання колпії заяви та доданих до неї документів для надіслання заінтересованій особі.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 177 ЦПК України заявник після усунення недоліків визначених у заяві надати суду відповідну заяву, її копії, та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості учасників справи.
На підставі ч. 1 ст. 185 ЦПК України зазначена заява підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків з роз'ясненням того, що в разі не усунення їх у встановлений судом строк, заява буде визнана неподаною та повернута заявнику.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260, 350-4, 352, 353,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису - залишити без руху та надати строк для усунення її недоліків, який не може перевищувати п'яти днів із дня отримання заявником даної ухвали.
Копію ухвали направити заявнику.
Роз'яснити, що якщо у визначений строк недоліки не будуть усунені, заява на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде вважаться неподаною та повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяО. В. Ус