Справа № 592/9163/20
Провадження № 1-в/592/429/20
20 серпня 2020 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:
головуючого: судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми клопотання начальника державної установи “Сумська виправна колонія (№ 116) ” начальника арештного дому підполковника внутрішньої служби ОСОБА_4 про приведення вироку у відповідність, -
07.08.2020 року начальник державної установи “Сумський виправна колонія (№ 116) ” начальник арештного дому підполковник внутрішньої служби ОСОБА_4 звернувся до Ковпаківського районного суду м. Суми з клопотанням про приведення вироку у відповідність, в якому він зазначив про те, що в державній установі “Сумська виправна колонія (№ 116) ” відбуває покарання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше не судимий, засуджений 03.04.2009 року Сумським районним судом Сумської області за ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 152, ч. 4 ст. 152, ч. 1 ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк 13 (тринадцять) років 6 місяців. На підставі ухвали Ковпаківського районного суду м. Суми від 11.03.2016 року згідно ч. 5 ст. 72 КК України було зараховано в строк відбуття покарання час попереднього ув'язнення з 05.11.2008 року до 27.04.2009 року включно із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. Початок строку: 05.11.2008 року, кінець строку: 12.11.2021 року. 01.07.2020 року набрав законної сили Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо спрощення досудового розслідування окремих кримінальних правопорушень” від 22.11.2018 року, яким було внесено зміни до ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 309 КК України. Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинну діяльність, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію в часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання. П. 13 ч. 1 ст. 537, ч. 2 ст. 539 КПК України передбачено, що під час виконання вироків, суд має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 74 КК України. Враховуючи вищевикладене на підставі ст. 5, ч. 3 ст. 74 КК України, п. 13 ч. 1 ст. 537, ч. 2 ст. 539 КПК України направляються матеріали відносно засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про приведення вироку Сумського районного суду Сумської області від 03.04.2009 року у відповідність до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо спрощення досудового розслідування окремих кримінальних правопорушень” від 22.11.2018 року (вхідний № 31465/20 від 07.08.2020 року) .
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 не заперечував проти задоволення вказаного клопотання.
Розглянувши клопотання, вислухавши пояснення та думку прокурора ОСОБА_3 , дослідивши документи та копії документів, доданих до клопотання, матеріали особової справи засудженого, суд дійшов наступного висновку.
Вироком Сумського районного суду Сумської області від 03.04.2009 року у справі № 1-76/09 ОСОБА_5 було визнано винуватим у вчиненні ним злочинів, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 152, ч. 4 ст. 152 КК України, та йому було призначено покарання: - за ч. 1 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки; - за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 152 КК України у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років; - за ч. 4 ст. 152 КК України у виді позбавлення волі на строк 13 (тринадцять) років 6 місяців. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_5 було визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 13 (тринадцять) років 6 місяців. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою було ухвалено залишити тримання під вартою, рахуючи строк відбування покарання з 05.11.2008 року, тобто з дня затримання. Вирок набрав законної сили 27.04.2009 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 309 КК України (в редакції чинній з 01.07.2020 року) санкція цієї статті передбачає максимальний вид покарання у виді обмеження волі на строк до п'яти років.
Згідно ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Із змісту п. “б” ч. 1 ст. 72 КК України вбачається, що при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення: одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі.
У відповідності до ч. 3 ст. 74 КК України призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м'який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими частиною першою статті 72 цього Кодексу.
Із змісту п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України вбачається, що під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 КПК України, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 74 КК України.
Із змісту п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України вбачається, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених п. п. 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до ч. 3 ст. 57, ч. 1 ст. 58, ч. 1 ст. 62 КК України) , 11, 13, 13-2 ч. 1 ст. 537 КПК України.
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (п. 23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 року у справі “Проніна проти України” ) .
Відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощеного досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень” № 2617-VIII від 22.11.2018 року, який набрав чинності з 01.07.2020 року, було змінено санкцію ч. 1 ст. 309 КК України, згідно якій передбачено покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п'яти років.
Оскільки ОСОБА_5 не є такою особою, до якої в силу ч. 3 ст. 61 КК України обмеження волі не застосовується, відтак максимальною межею покарання, встановленою санкцією нового закону (ч. 1 ст. 309 КК України в редакції від 01.07.2020 року) для засудженого ОСОБА_6 буде покарання у виді чотирьох років обмеження волі, за правилами, встановленими ч. 1 ст. 72 КК України.
За таких обставин, засудженому ОСОБА_5 необхідно знизити призначене вироком Сумського районного суду Сумської області від 03.04.2009 року за ч. 1 ст. 309 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки до покарання у виді обмеження волі на строк 4 (чотири) роки.
Таким чином, ОСОБА_5 слід вважати засудженим до покарання: - за ч. 1 ст. 309 КК України у виді обмеження волі на строк 4 (чотири) роки; - за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 152 КК України у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років; - за ч. 4 ст. 152 КК України у виді позбавлення волі на строк 13 (тринадцять) років 6 місяців. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, слід вважати призначеним ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 13 (тринадцять) років 6 місяців. В іншій частині вирок залишається незмінним.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 5, 61, 70, 72, 74, 309 КК України, ст. ст. 537, 539 КПК України, -
Клопотання начальника державної установи “Сумська виправна колонія (№ 116) ” начальника арештного дому підполковника внутрішньої служби ОСОБА_4 про приведення вироку у відповідність задовольнити частково.
Вирок Сумського районного суду Сумської області від 03.04.2009 року привести у відповідність до вимог чинного, на час розгляду клопотання, КК України та вважати ОСОБА_5 засудженим до покарання: - за ч. 1 ст. 309 КК України у виді обмеження волі на строк 4 (чотири) роки; - за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 152 КК України у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років; - за ч. 4 ст. 152 КК України у виді позбавлення волі на строк 13 (тринадцять) років 6 місяців. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, слід вважати призначеним ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 13 (тринадцять) років 6 місяців.
В іншій частині вирок залишається незмінним.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали суду.
Ухвала про задоволення клопотання про приведення вироку у відповідність може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Ковпаківський районний суд м. Суми, який ухвалив судове рішення (ухвалу) .
Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Головуючий: ОСОБА_1