Справа № 199/2232/20
(1-кп/199/324/20)
іменем України
20 серпня 2020 року м. Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
Головуючий - суддя ОСОБА_1
За участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12020040630000403, за обвинуваченням:
ЗМУНЧИЛА ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Каменськ-Шахтинськ, Ростовської області, Російської Федерації, громадянина України, з повною середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, раніше неодноразово судимого, останній раз 15 липня 2020 року Кіровським районним судом міста Дніпропетровська за ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,
ОСОБА_4 у лютому 2020 року (більш точні дата і час не встановлені), перебуваючи поблизу ринку «Калинівський» у м. Дніпро (більш точне місце не встановлене), побачив поблизу сміттєвого баку на землі куртку чорного кольору, у правій кишені якої виявив паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серійний номер НОМЕР_1 , що виданий 21 жовтня 1999 року Ленінським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області.
В цей час у ОСОБА_4 раптово виник злочинний умисел, спрямований на підроблення вказаного документу, який видається чи посвідчується установою, що має право видавати чи посвідчувати такі документи, і яке надає права, а саме: паспорту громадянина України на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серійний номер НОМЕР_1 , виданого 21 жовтня 1999 року Ленінським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області.
Так, згідно п. 2.3 Положення «Про паспорт громадянина України», затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт є дійсним для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Згідно п. 7 вказаного Положення - записи, вклеювання фотокарток і відмітки у паспорті здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства.
Реалізовуючи зазначений злочинний умисел, спрямований на підроблення офіційного документа, ОСОБА_4 взяв вищевказаний паспорт із серійним номером НОМЕР_1 , поклав його до кишені своєї куртки та приніс до місця свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 .
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_4 у той же день (більш точний час не встановлений) перебуваючи за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, порушуючи вимоги ч. 7 розділу І «Положення про паспорт громадянина України», затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII, самостійно замінив фотокартку у паспорті громадянина України на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серійний номер НОМЕР_1 , виданому 21 жовтня 1999 року Ленінським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, який відповідає за способом друку та спеціальними елементами захисту бланкам паспортів громадянина України встановленого зразка (виготовленим на підприємстві ПК «України», вніс зміни до первинного змісту реквізитів, а саме: на 1-й сторінці здійснив заміну фотокартки, а саме первину фотокартку ОСОБА_6 видалив з частинам поверхні підкладки та паперу бланка паспорта, після чого на її місце вклеїв власну фотокартку, а також на 3-й сторінці видалив фотокартку ОСОБА_6 з частиною поверхні бланка паспорта.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_4 11 березня 2020 року, приблизно о 13:00 год., утримуючи при собі підроблений паспорт громадянина України, виданий 21 жовтня 1999 року Ленінським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серійний номер НОМЕР_1 , перебував біля будинку №74 по вул. Калиновій у м. Дніпро, де був помічений працівниками патрульної поліції, а саме ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , котрі відповідно до ст.ст. 32, 34 Закону України «Про Національну поліцію» провели відносно ОСОБА_4 превентивні заходи, а саме: перевірку документів та поверхневу перевірку.
Під час здійснення зазначених превентивних заходів у ОСОБА_4 раптово виник злочинний умисел, спрямований на використання завідомо підробленого документу, а саме паспорту громадянина України на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серійний номер НОМЕР_1 , виданого 21 жовтня 1999 року Ленінським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, з метою приховання своїх анкетних даних.
Реалізуючи вказаний злочинний умисел, діючи умисно, достовірно знаючи про те, що паспорт громадянина України, виданий 21 жовтня 1999 року Ленінським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серійний номер НОМЕР_1 , з вклеєною на першій сторінці фотокарткою ОСОБА_4 , є підробленим, з метою приховування своїх анкетних даних пред'явив співробітникам поліції вищевказаний паспорт, таким чином використав завідомо підроблений документ.
У зв'язку виникненням у співробітників поліції сумнівів щодо справжності наданого документу, останніми було викликано слідчо-оперативну групу Амур-Нижньодніпровського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області. Після цього 11 березня 2020 року у період часу з 14:00 год. до 14:23 год. за адресою м. Дніпро, вул. Калинова, поблизу буд. № 74, під час проведення огляду слідчим поліції було оглянуто та вилучено добровільно виданий ОСОБА_4 підроблений паспорт громадянина України, виданий 21 жовтня 1999 року Ленінським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській, області на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серійний номер НОМЕР_1 , який ОСОБА_4 підробив та використав за вищевказаних обставин.
ОСОБА_4 в судовому засіданні визнав в повному обсязі свою винуватість у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень за обставин, викладених вище, та показав, що у лютому 2020 року, точніше пригадати не може, він перебував поблизу ринку «Калинівський» у м. Дніпро, де побачив поблизу сміттєвого баку на землі куртку чорного кольору, у правій кишені якої виявив паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_6 . Він вирішив залишити цей паспорт собі та вклеїти в нього свою фотографію, оскільки свій паспорт він загубив і думав, що буде його пред'являти співробітникам поліції, якщо його будуть зупиняти. Для цього він поклав цей паспорт до кишені своєї куртки та попрямував додому за адресою: АДРЕСА_1 . Вдома він в той же день видалив з паспорту обидві фотокартки ОСОБА_6 , а на першу сторінку вклеїв свою фотокартку. Вважав, що однієї фотокартки вистачить. Записи в паспорті він не змінював. 11 березня 2020 року приблизно о 13 год. він поклав цей підроблений паспорт до кишені куртки та вийшов на вулицю. Коли він проходив біля будинку №74 по вул. Калиновій у м. Дніпро, його зупинили співробітники поліції і попросили пред'явити документи. Він вирішив показати патрульним підроблений паспорт, витягнув його з кишені і передав поліцейським. Останні запідозрили підробку, викликали інших співробітників поліції, яким він вже в присутності понятих добровільно видав цей підроблений паспорт, після чого цей паспорт опечатали та вилучили. Претензій до співробітників поліції щодо проведеного огляду не має. Розуміє, що такими діями вчинив злочин. У вчиненому розкаюється і просить суворо не карати.
Крім повного визнання своєї вини в інкримінованому кримінальному правопорушенні, та підтвердження його фактичних обставин, винуватість ОСОБА_4 повністю доведена сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.
За протоколом огляду, 11 березня 2020 року у період часу з 14:00 до 14:23 год. слідчим поліції в присутності двох понятих за адресою м. Дніпро, вул. Калинова, поблизу буд. № 74, оглянуто та вилучено добровільно виданий ОСОБА_4 паспорт громадянина України, виданий 21 жовтня 1999 Ленінським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській, області на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серійний номер НОМЕР_1 .
Згідно висновку експерта № 19/104-7/7/229 від 26 березня 2020 року, бланк паспорта громадянина України із серійним номером НОМЕР_1 , заповненого на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виданого 21 жовтня 1999 року Ленінським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, відповідає за способом друку та спеціальними елементами захисту бланкам паспортів громадянина України встановленого зразка (виготовленим на підприємстві ПК «України». До первинного змісту реквізитів паспорта громадянина України із серійним номером НОМЕР_1 , заповненого на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виданого 21 жовтня 1999 року Ленінським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, внесені зміни, а саме: на 1-й сторінці - заміна фотокартки, первинна фотокартка видалена з частинам поверхні підкладки та паперу бланка паспорта, після чого на її місце вклеєна інша; на 3-й сторінці - фотокартку видалено з частиною поверхні бланка паспорта. Ознак, внесення змін до первинного змісту інших реквізитів паспорта (підчищення, дописка, травлення, виправлення тощо) не виявлено.
Судом також досліджено копію чинного паспорту ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виданий 10 січня 2020 року, та копію довідки підрозділу поліції на підтвердження проведення перевірки за фатом втрати ОСОБА_6 паспорту.
Всі докази, покладені судом в обґрунтування винуватості ОСОБА_4 , визнаються судом належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.
Вищенаведені докази в їх сукупності та взаємозв'язку поза всяким розумним сумнівом достатньо доводять винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних проступків в обсязі обвинувачення, яке було підтримане прокурором, і суд кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 1 ст. 358 КК України, оскільки останній, діючи умисно, вчинив підроблення посвідчення, яке видається чи посвідчується установою, організацією, і яке надає права, з метою використання його підроблювачем, та за ч. 4 ст. 358 КК України, оскільки він, діючи умисно, використав завідомо підроблений документ.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Згідно зі ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень. При цьому під час вибору заходу примусу суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного й обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. З огляду на принципи справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Визначаючи покарання ОСОБА_4 , суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, які умисними, закінченими кримінальними проступками, обставини вчинення кримінальних правопорушень, характер та ступінь тяжкості фактичних наслідків правопорушення, відомості про особу обвинуваченого.
Останній раніше неодноразово судимий за вчинення тяжких умисних злочинів, має постійне місце проживання, не має постійного джерела доходу, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд відносить щиросердне каяття.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає рецидив злочинів, оскільки останній має не зняту та непогашену судимість за вчинення умисних злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 309 КК України, що не є ознаками кримінальних проступків за цим вироком, які впливають на його кваліфікацію.
На підставі викладеного, з урахуванням стійкої асоціальної спрямованості особи обвинуваченого, наявності обставин, що як пом'якшують, так і обтяжують покарання обвинуваченого, суд дійшов висновку, що покаранням, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, є покарання у вигляді обмеження волі у межах санкції відповідної статті Особливої частини КК України за кожен із кримінальних проступків, оскільки більш м'які види покарання не зможуть забезпечити досягнення його мети, виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за ним нагляду з обов'язковим залученням засудженого до праці, і саме таке покарання буде відповідати тяжкості правопорушень, не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основоположних прав особи.
З цих же підстав суд не вбачає за можливе призначення обвинуваченому покарання більш м'якого, ніж передбачено законом, або звільнення його від відбування покарання з випробуванням.
Покарання за сукупністю вказаних кримінальних проступків підлягає визначенню шляхом часткового їх складання з дотриманням вимог ч. 1 ст. 70 КК України.
До матеріалів кримінального провадження долучені:
-вирок Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 13 квітня 2020 року, яким ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України засуджено до позбавлення волі строком на 5 років та на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки;
-вирок Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 26 травня 2020 року, яким ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 309, ч.ч. 1, 4 ст. 70 КК України засуджено до 5 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки;
-вирок Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 07 липня 2020 року, яким ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України засуджено до 1 року 6 місяців позбавлення волі. Ухвалено вирок Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 26 травня 2020 року виконувати самостійно;
-вирок Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 15 липня 2020 року, яким ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 71 КК України (з урахуванням вироку Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 13 квітня 2020 року та без урахування вироку Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 07 липня 2020 року) засуджено до 5 років 1 місяця позбавлення волі;
Вироки Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 07 липня 2020 року та Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 15 липня 2020 року до цього часу фактично не виконувалися. Оскільки кримінальні проступки за цим вироком вчинені до ухвалення вказаних вироків, остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень підлягає визначенню згідно приписів ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань з переведенням менш суворого виду покарання в більш суворий з дотриманням вимог ст. 72 КК України. При цьому, початок строку відбування покарання ОСОБА_4 підлягає обрахуванню з часу, визначеного попередніми вироками, а саме з 28 травня 2020 року.
Окрім цього, згідно з роз'ясненнями, викладеними у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», за якими коли особа, щодо якої було застосоване звільнення, від відбування покарання з випробуванням, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.
Оскільки кримінальні проступки за цим вироком, покарання за які належить відбувати реально, вчинено ОСОБА_4 до постановлення вироку Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 26 травня 2020 року, кожен вирок має виконуватися самостійно.
На підставі ч. 2 ст. 122, ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого на користь держави підлягають стягненню документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Питання подальшої долі речових доказів підлягає вирішенню згідно вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 7-29, 94, 368, 374 КПК України,
ЗМУНЧИЛА ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, та призначити йому покарання:
-за ч. 1 ст. 358 КК України у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік;
-за ч. 4 ст. 358 КК України у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік 2 (два) місяці.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань призначити ОСОБА_4 покарання за сукупністю вказаних кримінальних проступків у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік 4 (чотири) місяці.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання покарання за цим вироком, яке згідно вимог ст. 72 КК України відповідає 8 (восьми) місяцям позбавлення волі, та покарань за вироками Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 07 липня 2020 року і Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 15 липня 2020 року, остаточно призначити ОСОБА_4 до відбування покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років 4 (чотири) місяці.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 обраховувати з 28 травня 2020 року.
Вирок Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 26 травня 2020 року відносно ОСОБА_4 виконувати самостійно.
Стягнути зі ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 1099 (одна тисяча дев'яносто дев'ять) гривень 07 (сім) копійок.
Речові докази: паспорт громадянина України із серійним номером НОМЕР_1 , заповнений на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виданий 21 жовтня 1999 року Ленінським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, який зберігається в Амур-Нижньодніпровському ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області - знищити.
Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського Апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня проголошення, а обвинуваченим, який утримується під вартою - з часу вручення копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду за їх зверненням.
Головуючий:
20.08.2020