18 серпня 2020 року м.Дніпросправа № 280/658/20
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П. (доповідач),
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2020 року у справі № 280/658/20 (суддя Татаринов Д.В., повний текст рішення складено 22.04.2020р.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-114697-56 від 18.11.2019р., винесену Головним управлінням ДПС у Запорізькій області про нарахування 3 687,76 грн. боргу.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2020 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Зазначає, що він сплачує єдиний внесок, що підтверджується платіжними документами. Заперечуючи проти вимоги, звернувся до ДПС України із скаргою та з рішення дізнався, що у звіті про суми нарахування доходу зареєстрованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску помилково нараховано єдиний внесок за період по червень 2018 року. Разом з тим, позивач зареєстрований як самозайнята особа з 05 липня 2018 року. Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні скарги, а рішення суду залишити без змін.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
ОСОБА_1 з 05 липня 2018 року зареєстрований, як самозайнята особа і перебуває на обліку у Мелітопольському управлінні ГУ ДПС у Запорізькій області.
23 квітня 2019 року позивачем подано до відповідача Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за звітний період 2018 рік. У звіті позивачем самостійно зазначено суму нарахованого єдиного внеску за період з квітня по грудень 2018 року по 819,06 грн. щомісячно та у загальному розмірі 7 371,54 грн.
Також 24 квітня 2019 року позивачем до відповідача подано податкову декларацію про майновий стан і доходи, звітну за 2018 рік, в якій самостійно визначено загальну суму річного доходу в розмірі 87059,26 грн., з яких 15670,67 грн. податок на доходи фізичних осіб.
Судом встановлено, що позивачем сплачувався єдиний внесок, про що в матеріалах справи наявні платіжні доручення від 18 липня 2018 року №1-175 к на суму 819,60 грн., від 17 жовтня 2018 року №201 на суму 2457,18 грн., від 16 січня 2019 року №307 на суму 2457,18 грн., від 17 квітня 2019 року №156 на суму 2754,18 грн., від 16 липня 2019 року №0.0.1410393174.1 на суму 2754,18 грн., від 16 жовтня 2019 року №0.0.1494983347.1 на суму 2754,18 грн., від 17 січня 2020 року №42 на суму 2875,20 грн.
Головним управлінням ДПС у Запорізькій області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 18 листопада 2019 року №Ф-114697-56, відповідно до якої станом на 31 жовтня 2019 року позивач має заборгованість зі сплати єдиного внеску у розмірі 3687,76 грн. Вимога сформована на підставі статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.
Позивач, не погодившись зі сформованою Головним управлінням ДПС у Запорізькій області вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 18 листопада 2019 року №Ф-114697-56, подав скаргу від 05 грудня 2019 року.
Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 09 січня 2020 року №991/699-00-08-06-01-06 вирішено вимогу залишити без змін, а скаргу позивача, без задоволення.
Позивач 15 січня 2020 року звернувся до Мелітопольського управління ГУ ДПС у Запорізькій області із заявою, в якій зазначив, що ним помилково нарахований єдиний внесок за період з квітня по червень 2018 року. Та просив провести перевірку.
Не погоджуючись із вимогою відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність відмови у задоволені позову позивача, враховуючи наступне.
Згідно частини 1 та 2 статті 12 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08 липня 2010 року, завданнями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску.
За визначенням, яке міститься в підпункті 14.1.226 пункті 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, самозайнята особа - це платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. В свою чергу, незалежна професійна діяльність - це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08 липня 2010 року, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно пункту 3 цієї ж частини, застрахована особа - це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску, зокрема, є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (база нарахування єдиного внеску), єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі, якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Підставою для нарахування єдиного внеску в інтегрованій картці фізичної особи-підприємця є наданий Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі - Звіт).
Відповідно до пункту 4 розділу III Порядку формування та подання страхувальниками Звіту про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15 травня 2018 року № 511), особи, які провадять незалежну професійну діяльність, формують та подають самі за себе до органів доходів і зборів Звіт один раз на рік до 01 травня року, що настає за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік.
Зі звіту про нарахування суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 рік вбачається, що позивач є самозайнятою особою, що провадить незалежну професійну (адвокатську) діяльність. В Звіті позивачем самостійно зазначено суму нарахованого єдиного внеску за період з квітня по грудень 2018 року по 819,06 грн. щомісячно та у загальному розмірі 7 371,54 грн., яка є узгодженою.
Відповідно до пункту 16 розділу ІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 14 квітня 2015 року № 435, відповідальним за правильність та достовірність заповнення Звіту є страхувальник.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до частини 12 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Щодо посилання позивача, що Звіт відносно нарахування єдиного внеску за період з квітня по червень 2018 року суперечить інформації зазначеній у податковій декларації про майновий стан та доходи.
Судом встановлено, що інформація, зазначена у звіті, не суперечить інформації, зазначеній у поданій позивачем декларації про майновий стан та доходи, оскільки вказана декларація позивачем подана за звітний період 2018 року.
Колегія суддів зазначає, що перебування позивача на обліку у Мелітопольському управлінні ГУ ДПС Запорізької області з 05 липня 2018 року не спростовує інформації, самостійно визначеної ним у звіті стосовно проведення незалежної діяльності з 01 квітня 2018 року.
Колегія суддів критично ставиться до посилань позивача щодо допущення технічної помилки в Звіті про нарахування суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску від 23.04.2019р., оскільки відповідно до п.2.16 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відповідальним за правильність та достовірність заповнення Звіту є страхувальник.
В даному випадку, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про законність оскарженої вимоги відповідача.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2020 року у справі № 280/658/20 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак