20 серпня 2020 року м. Дніпросправа № 216/1325/20
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.
суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2020 р. (суддя Олійник В.М.) в справі № 216/1325/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ) про зобов'язання виплатити пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з 26.04.2019 р. по час подання позову, передбаченої частиною 1 статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком як особі, віднесеної до категорії 1, яка є інвалідом 2 групи, провести індексацію не нарахованої та не отриманої пенсії з 26.04.2019 р.; зобов'язання перерахувати пенсію як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, починаючи з 26.04.2019 р. та теперішній час; зобов'язання проіндексувати пенсію, починаючи з 26.04.2019 р. по теперішній час.
Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05.03.2020 р. позов передано на розгляд Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2020 р. в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, ухвалити нове рішення про задоволення позову. Апелянт вказує на неправильний висновок суду першої інстанції, що йому пенсія по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» призначена з 30.09.2019 р., оскільки такий вид пенсії призначено з 02.02.2001 р., тому на позивача поширюється дія статті 59 цього закону. Вважає, що рішенням Конституційного Суду України № 1-р(ІІ)2019 р від 25.04.2019 р. підтверджено, що право нараховувати пенсію по інвалідності з п'ятикратного розміру заробітної плати має відношення до всіх інвалідів війни та ЧАЕС.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги.
Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв'язку з подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та до 29.09.2019 р. отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 р.
Відповідно до копії посвідчення позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії.
Згідно з копією посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 22.05.2012 р., позивач є інвалідом 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни інвалідів війни.
11.07.2019 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про «здійснення перерахунку пенсії військової на чорнобильську, і якщо вона буде вищою, то перевести на даний вид пенсії та відмінити військову».
Листом від 22.07.2019 №5192/К-09 позивача повідомлено, що для переходу на пенсію відповідно до Закону №796 необхідно відмовитися від отримання пенсії відповідно до Закону №2262-ХІІ та звернутися до відділу обслуговування громадян (сервісного центру) з відповідним пакетом документів.
З 30.09.2019 р. на підставі особистої заяви позивача його переведено на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28.02.1991 р.
Зважаючи на те, що ОСОБА_1 до 29.09.2019 р. отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а пенсія по інвалідності відповідно до Закону № 796-ХІІ призначена з 30.09.2019 р., а положеннями ч. 3 ст. 59 Закону № 796-ХІІ імперативно встановлено, що особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і внаслідок чого стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону, тобто, обчислення пенсії у п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, застосовується виключно до осіб, які є учасниками ліквідації наслідків ЧАЕС та внаслідок чого отримали інвалідність та яким призначена пенсія по інвалідності саме відповідно до Закону № 796-ХІІ, а позивач пенсію по інвалідності відповідно до Закону № 796-ХІІ отримує з 30.09.2019 р., суд першої інстанції дійшов висновку, що дія статті 59 Закону № 796-ХІІ поширюється на нього з 30.09.2019 р.
Також судом першої інстанції звернуто увагу, що позивачу здійснено перерахунок пенсії відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Враховуючи наведені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги про зобов'язання відповідача перерахувати пенсію позивачу як учаснику ліквідації на ЧАЄС відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України №796-12, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, починаючи з 26 квітня 2019 року, по теперішній час, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача виплатити позивачу додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з 26 квітня 2019 року по теперішній час відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд першої інстанції вважав, що відповідач, виплачуючи позивачу пенсію у порядку та розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 27.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», діяв правомірно та у межах наданих йому повноважень, тому відмовив у задоволенні цієї частини позовних вимог.
Суд визнає приведені висновки обґрунтованими, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом 2 групи, має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.
Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.
До 29.09.2019 р. позивач отримував пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992 р. (далі - Закон № 2262-ХІІ).
11.07.2019 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про переведення його з пенсії за вислугу років, призначену за Законом № 2262-ХІІ, на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ).
З 30.09.2019 р. на підставі особистої заяви позивача його переведено на пенсію по інвалідності відповідно до Закону №796-ХІІ.
Спірним в цій справі є питання наявності підстав для перерахунку пенсії позивача із врахуванням приписів частини 3 статті 59 Закону № 796-ХІІ з 26.04.2019 р., а також для виплати додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 26.04.2019 р.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. № 1788-XII встановлено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом Української РСР «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ.
Відповідно до частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
Тобто, цією нормою надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом № 1058-IV або спеціальним Законом № 796-ХІІ.
Статтею 59 Закону № 796-ХІІ врегульоване питання пенсій військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Частиною 3 статті 59 Закону № 796-ХІІ в редакції до 25.04.2019 р. визначалось, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 25 квітня 2019 р. № 1-р(II)/2019 (справа № 3-14/2019 (402/19, 1737/19)) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю; словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Тобто, з 25.04.2019 р. приписи частини 3 статті 59 Закону № 796-ХІІ щодо обчислення пенсії по інвалідності відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, розповсюджується на осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
Разом з тим, право на отримання пенсії у п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати відповідно до частини 3 статті 59 Закону № 796-ХІІ мають особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, та отримують пенсію по інвалідності, призначену за Законом № 796-ХІІ.
Тобто, перерахунок пенсії згідно з частиною 3 статті 59 Закону № 796-ХІІ з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної може бути здійснений виключно за умови, коли пенсія призначена і виплачується відповідно до положень саме цього Закону.
ОСОБА_1 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС як військовозобов'язаний під час військових зборів, є інвалідом 2 групи за захворюванням, пов'язаним з ліквідацією аварії на Чорнобильській АЕС, при виконанні обов'язків військової служби.
Починаючи з 30.09.2019 р., позивач отримує пенсію по інвалідності за Законом № 796-ХІІ, із врахуванням п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на відповідний рік, відповідно до частини 3 статті 59 Закону № 796-ХІІ.
Разом з тим, оскільки до 30.09.2019 р. позивач отримував пенсію за вислугу років за Законом № 2262-ХІІ, а не пенсію по інвалідності за Законом № 796-ХІІ, суд погоджує висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для обчислення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року, відповідно до частини 3 статті 59 Зaкoну № 796-ХІІ з 26.04.2019 р. по 30.09.2019 р.
Стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача виплатити додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 26.04.2019 р., суд зазначає наступне.
Статтею 50 Закону № 796-ХІІ в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (30.09.2019 р. - дата переведення позивача на пенсію відповідно до Закону № 796-ХІІ), встановлено, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Приписи статті 50 Закону № 796-ХІІ є чинними, неконституційними не визнавались.
Таким чином, Кабінету Міністрів України надані повноваження щодо встановлення розмірів додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Механізм нарахування пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в тому числі додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, та їх розміри визначаються Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. №1210 (далі - постанова № 1210).
Пунктом 13 постанови № 1210 встановлено, що щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплачується у таких розмірах, зокрема, особам, що належать до категорії 1 з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - особам з інвалідністю II групи - 379,6 гривні.
Відтак, суд погоджує висновок суду першої інстанції, що відповідач, виплачуючи позивачу додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, встановлених постановою № 1210, діяв правомірно.
Доводи апелянта спростовані приведеними вище висновками суду.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Оскільки предметом позову в цій справі є дії (рішення) суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, тобто ця справа є справою незначної складності у розумінні п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2020 р. в справі № 216/1325/20 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2020 р. в справі № 216/1325/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 20.08.2020 р. та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 20.08.2020 р.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя С.В. Білак
суддя С.В. Чабаненко