18 серпня 2020 року м. Дніпросправа № 160/933/20
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.03.2020 ( суддя першої інстанції Кальник В.В.) в адміністративній справі №160/933/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АМТ ТРЕЙД" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,-
ТОВ «АМТ ТРЕЙД» звернулося з позовом до Дніпровської митниці Держмитслужби України, в якому просило визнати протиправним і скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA110000/2019/000035/2 від 26.12.2019року.
Обставини викладені в обґрунтування позову вмотивовані тим, що 23.01.2018 року ТОВ «АМТ ТРЕЙД» уклало з компанією CHONGQING MEIQI INDUSTRY CO., LTD., (Китай) зовнішньоекономічний контракт №MQ/6 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід'ємною частиною даного контракту. Партії товару поставлялись на умовах поставки CFR-Одеса, згідно правил ІНКОТЕРМС 2010, отже, складовими митної вартості за поставкою в цілому є тільки інвойсова вартість товару, вартість транспортних витрат не є складовою митної вартості. 23.12.2019 року, позивачем було задекларовано шляхом подання відповідачу електронної митної декларації, зареєстрованої за № UA110150/2019/421858 частину з партії товарів. 26.12.2019 року митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA110000/2019/000035/2 від 26.12.2019року, згідно яких митниця здійснила коригування митної вартості частини задекларованих товарів заявлених до розмитнення. При цьому, митна вартість, визначена митницею відповідно до заявлених декларантом товарів у валюті контракту, згідно з положеннями ст.64 МК України, тобто митницею було скориговано митну вартість товарів в сторону збільшення, що вплинуло на збільшення відповідних платежів (мита та ПДВ) на 248 732 грн 48 коп. Позивач вважає, що рішення про коригування митної вартості товару є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки зазначені митницею у повідомлені та рішенні про коригування митної вартості зауваження, розбіжності та невідповідність відомостей, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття рішення про коригування митної вартості, на думку позивача, не можуть бути визнані об'єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості. Позивач зауважує, що надані документи мають числові значення, які дозволяють здійснити перевірку розрахунку митної вартості, здійсненого декларантом, не мають розбіжностей, явних ознак підробки та містять всі відомості, що підтверджують відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. Також, звертає увагу на те, що згідно частини 5 ст.53 МКУ, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. В оскаржуваному рішенні митниці міститься посилання тільки на раніше оформлені митні декларації і не проведено детальне дослідження цих митних декларацій з доданими до них документами. У ході консультацій до прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості, митницею представнику підприємства для ознайомлення, з метою можливості проведення аналізу розрахунку, не надавалась інформація та документи щодо товарів, раніше оформлених органами доходів та зборів, чим, на думку позивача, було порушено принцип додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб. При цьому, факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів, цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів. Тому позивач вважає, що відповідач протиправно, безпідставно, в порушення діючих правових норм та висновків Верховного Суду, витребовує у ТОВ «АМТ ТРЕЙД» додаткові документи, а не здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що, в свою чергу, підтверджують заявлену митну вартість та не містили дійсних розбіжностей, які б давали привід для обґрунтованого сумніву у правильності заявленої митної вартості і необхідності витребовування додаткових документів. Позивач вважає, що надані ТОВ «АМТ ТРЕЙД» документи для проведення митних оформлень підтверджують заявлену митну вартість товару за основним методом (за ціною договору), натомість митний орган безпідставно визначив митну вартість за резервним методом, прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів, оскільки правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна неможливість застосування основного методу не були спростована контролюючим органом, посилання останнього на наявність розбіжностей в документах та недостовірність зазначених в них відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті за ці товари, є необґрунтованими і протирічать наданим до позову доказам.
Заперечуючи проти вимог позивача, у відзиві на адміністративний позов відповідач вказує, що з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, відповідно до положень частини п'ятої ст.54 МКУ, митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Вказав, що позивач 23.12.2019 року звернувся до відповідача з метою здійснення митного оформлення товарів «Мотоблок Кентавр» в асортименті згідно ЕМД №UA110150/2019/421858. Зазначені товари ввезені на митну територію України за контрактом від 23.01.2018 року № MQ/6, укладеним з компанією Chongqing Meiqi Industry CO., Ltd. Митна вартість товарів заявлена позивачем за ціною договору (основний метод) відповідно до ст. 58 МКУ. Автоматизованою системою аналізу та управління ризиками за електронною митною декларацією № UA110150/2019/421858 від 23.12.2019р. згенеровано форми контролю: 105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів», 106-2 «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів», 117-2 «Здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів із залученням спеціалізованого підрозділу митниці ДФС для перевірки числового значення заявленої митної вартості». За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень статті 337 Кодексу, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності, та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Враховуючи викладене, та з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч.5 ст.54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п.2, 3 ст. 53 МКУ, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи. Відсутність у органу доходів та зборів та у декларанта необхідних документів призвела до визначення митної вартості товарів митницею відповідно до заявлених декларантом товарів у валюті контракту, згідно з положеннями ст.64 МКУ, що ґрунтується на ціновій інформації відповідно до наявної у митного органу інформації щодо вартості товарів співставних з оцінюваним з урахуванням опису товару, сфери застосування, технічних характеристик, вагових характеристик, враховуючи заявлену одиницю виміру товару (штука), митну вартість товарів скориговано митним органом за резервним методом відповідно до вимог статті 64 МКУ. У зв'язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, з урахуванням вищезазначеного було прийняте рішення про коригування митної вартості № UA110000/2019/000035/2 від 26.12.2019року. Відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів прийнято митницею відповідно до норм чинного законодавства.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 березня 2020 року позов ТОВ "АМТ ТРЕЙД" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA110000/2019/000035/2 від 26.12.2019року задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Дніпровської митниці Держмитслужби України про коригування митної вартості товарів №UA110000/2019/000035/2 від 26.12.2019 року.
Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на його необґрунтованість та незаконність, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову у задоволенні вимог адміністративного позову.
Вимоги апеляційної скарги відповідач обґрунтовує аналогічними доводами, що наведені у відзиві на позов.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України.
Згідно зі ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав щодо задоволення вимог апеляційної скарги відповідача, з огляду на наступне.
З матеріалів справи встановлено, 23.01.2018 року ТОВ «АМТ ТРЕЙД» (м. Дніпро) уклало з компанією CHONGQING MEIQI INDUSTRY CO., LTD., (Китай) зовнішньоекономічний контракт №MQ/6, на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід'ємною частиною вказаного контракту.
Партії товару, відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту від 23.01.2018 року №MQ/6, додатків (специфікацій) до нього: від 23.01.2018 року №2018-1А2, від 03.05.2018 року №2018-3А, від 06.06.2018 року №2018-3С, поставлялись на умовах поставки CFR-Одеса, згідно Міжнародних торговельних правил Інкотермс 2010.
З метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту товарів, в порядку, визначеному п. 7.2 Порядку заповнення митних декларацій, на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012року №651, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 року за №1372/21684, відповідно до якого, за бажанням Декларанта товари, що ввозяться на митну територію України у складі однієї партії, можуть декларуватись за кількома МД за умови, що фактурна вартість кожної частини партії, отриманої в результаті такого розділення, перевищує суму, еквівалентну 100 євро, підприємством було задекларовано частину товарів з партії поставленого товару за окремою митною декларацією, а саме: 23.12.2019 року, до митного поста «Дніпро-Правобережний» Дніпровської митниці ДМС, задекларовано шляхом подання електронної митної декларації, зареєстрованої за № UA110150/2019/421858 частину товарів, а саме: трактори, що керуються водієм, який іде поряд, нові: мотоблоки ДТЗ-570Б, в кількості 100 шт., мотоблоки ДТЗ 470Б, в кількості 70 шт., мотоблоки Кентавр МБ2050Д/М2/М2 в кількості 48 шт., мотоблоки ДТЗ-585Д в кількості 50 шт.
Митна вартість товару підприємством була визначена відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України - за основним методом, який встановлений ст. 58 Митного кодексу України - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій).
На підтвердження митної вартості товару Товариством надано митному органу документи, передбачені частинами 2, 3 ст. 53 МКУ, перелік яких зазначений в гр. 44 митної декларації № UA110150/2019/421858: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний контракт від 23.01.2018 року № MQ/6, додатки (специфікації) до нього: від 03.05.2018 року № 2018-3А, від 06.06.2018року, № 2018-3С; рахунки - фактури (інвойси): № МQ2018-3А від 27.08.2018року, № МQ2018-3С від 27.08.2019року; пакувальні листи: від 27.07.2018року, від 27.08.2019року, коносаменти: від 10.08.2018року № MRFB18080912, від 07.09.2018року, № MRFB18090577; додаткові угоди до зовнішньоекономічного контракту від 23.01.2018 року № MQ/6: № 4 від 01.03.2019року, № 5 від 12.04.2019року, №7 від 29.07.2019року, №8 від 14.08.2019року, №11 від 24.10.2019року, №12 від 08.11.2019року; висновок експерта щодо визначення ринкової вартості товарів № ГО-916/4 від 16.04.2019року, лист-роз'яснення, № 558 від 20.12.2019року; платіжне доручення в іноземній валюті № 38 від 17.04.2019року, платіжне доручення в іноземній валюті № 98 від 31.07.2019року; комерційні пропозиції: від 25.04.2018року, від 21.05.2018року; прайс листи на товари: від 25.04.2018року, від 21.05.2018року; запит ТОВ АМТ ТРЕЙД до АТ ОТП Банк № 191 від 17.04.2019року; лист АТ ОТП Банк № 300-3-300-3-1/297 від 17.04.2019року; лист ZENITH ELECTRIC TOOLS LIMITED від 15.04.2019року; технічні характеристики товарів від 23.01.2018року.
Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, митницею підприємству було направлено повідомлення №1 від 24.12.2019 року, відповідно до якого були виявлені розбіжності у наданих документах, які, на думку митниці, впливають на числові значення митної вартості, а також встановлено, що подані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.
Митницею були додатково витребувані від ТОВ «АМТ ТРЕЙД», наступні документи:
1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
3) виписку з бухгалтерської документації;
4) копію митної декларації країни відправлення;
5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Листом від 24.12.2019року №562 від ТОВ «АМТ ТРЕЙД» надало митниці відповідь щодо висунутих зауважень та повідомило, що усі наявні у позивача документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, надані разом з митною декларацією.
26.12.2019 року митницею прийняте Рішення про коригування митної вартості № UA110000/2019/000035/2, згідно якого митниця здійснила коригування митної вартості частини задекларованих товарів.
Відповідно до графи 33 оскаржуваного рішення, митна вартість, визначена митницею відповідно до заявлених декларантом товарів у валюті контракту за резервним методом, відповідно до вимог ст. 64 МК України.
Відповідно до пункту 2 частини 3 ст. 52 МКУ ТОВ «АМТ ТРЕЙД» задекларувало зазначені товари, а митниця випустила товар у вільний обіг.
Вважаючи свої права порушеними, а дії митниці протиправними, Товариство звернулося з даним позовом до суду.
Вирішуючи спір на користь Товариства, суд першої інстанції зазначив, що надані документи мають числові значення, які дозволяють здійснити перевірку розрахунку митної вартості, здійсненого декларантом, не мають розбіжностей, ознак підробки та містять відомості, що підтверджують відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. Документи про якість товару не входять у перелік документів які надаються для підтвердження розрахунку митної вартості, відтак, зауваження митниці щодо відсутності документів виробника про якісні характеристики товару, як розбіжність, яка впливає на числові значення митної вартості, необґрунтоване і протирічить положенням митного законодавства. При цьому, суд послався на позицію Верховного Суду з приводу ненадання документів про якість товару для підтвердження митної вартості у постанові від 16.11.2018 року по справі №813/1012/17 якою визначено, що виключний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження митної вартості, наведений у ст. 53 МК України і серед цього переліку відсутні документи щодо якості товарів. Також, суд зазначив, що документи щодо якості товарів не підтверджують та не спростовують ціни товару, а відтак, вони не впливають на визначення митної вартості товару.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як встановлено ст. 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;
2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Декларація митної вартості подається у разі:
1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни;
2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу;
3) якщо покупець та продавець пов'язані між собою.
Згідно з ч. ч. 8-9 цієї статті у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.
Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.
Статтею 53 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:
1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Відповідно до ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний:
1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;
3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;
4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:
у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;
Згідно з ч. 6 цієї статті орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Як зазначено вище, підставою для коригування митної вартості є встановлення в ході здійснення митного контролю наявності розбіжностей в поданих для митного оформлення документах, які, на думку відповідача, унеможливлюють перевірку числового значення митної вартості імпортованого товару.
Судом встановлено, що декларантом для підтвердження обґрунтованості заявленої у деклараціях митної вартості товару подані документи, передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.
При перевірці правильності визначення митної вартості товару Дніпропетровською митницею встановлено, що документи, які надані для митного оформлення товару, не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності.
Під час апеляційного перегляду справи встановлено, що на момент декларування товару, Покупцем (позивачем) перераховано Продавцю:
- за специфікацією від 03.05.2018, 2018-3А в редакції додаткової угоди № 4 від 01.03.2019 року: 160,00 дол. США. (відповідно до листа АТ «ОТП Банк», вих. № 300-3-300-3-1/297 від 17.04.2019р., наданого до митного оформлення) за платіжним дорученням в іноземній валюті № 38 від 17.04.2019р. Залишок коштів за товар склав 256 490,15 дол. США;
-за специфікацією від 06.06.2018, № 2018-3C - 672,00 дол. США. (відповідно до листа АТ «ОТП Банк», вих. № 300-3-300-3-1/297 від 17.04.2019р., наданого до митного оформлення ) за платіжним дорученням в іноземній валюті № 38 від 17.04.2019р. + 70 710,00 дол. США (відповідно до листа-роз'яснення АТ «ОТП Банк» № 300-3-300-3-1/434 від 22.08.2019р.) за платіжним дорученням в іноземній валюті 98 від 31.07.2019р., усього на суму 71382,0000 дол. США. Заборгованість за товар склала 210028,55 длол.США.
Згідно додаткової угоди № 11 від 24.10.2019 року, сторони Контракту домовились продовжити термін оплати товару, що поставлений за Специфікацією № 2018-3С від 06.06.2019 року у розмірі 210 028,55 дол.США - до 30.12.19року.
Згідно додаткової угоди № 12 від 08.11.2019 року, сторони контракту домовились продовжити термін оплати товару, що поставлений за Специфікацією №2018-3А від 06.06.19 у розмірі 256 490,15 дол.США - до 30.12.2019 року.
Таким чином, відповідно до умов зазначених додаткових угод, термін залишку оплати за товар було продовжено до 30.12.19 року і на момент декларування він не сплинув, у зв'язку з чим, позивач не міг надати відповідачу банківські та платіжні документи щодо її оплати.
Укладання додаткових угод після фактично поставлених партій не протирічить вимогам діючого законодавства, оскільки обов'язки сторін за контрактом ще не виконані.
Специфікація № 2018-1А2 від 23.01.2018 року, в даному випадку, не має відношення до задекларованих товарів, оскільки до митного оформлення надано частини з партії товарів, що тривалий час перебувала на зберіганні на митному ліцензійному складі. Частини з партії товарів, що декларується, поставлялась на підставі специфікацій № MQ 2018-3A від 03.05.2018 року та № MQ 2018-3С від 06.06.2018 року.
Платіжним дорученням № 98 від 31.07.2019року поряд з частиною партії товарів за специфікацією № MQ 2018-3С, позивачем було також оплачено іншу частину партії товарів, яка поставлялась за специфікацією MQ 2018-1А2, тому в платіжному дорученні № 98 і міститься посилання, у тому числі, на специфікацію MQ 2018-1А2, хоча ніякого відношення до задекларованих товарів вона не має, тому її наявність не може впливати на визначення числових значень митної вартості, і вона не повинна була надаватись позивачем відповідачу в даному випадку.
Під час здійснення митного оформлення товарів, позивачем були надані відповідачу платіжні доручення, відповідно до яких було здійснено часткову оплату ввезеного товару: № № 38, 98. Разом з ними позивачем надавався лист-роз'яснення АТ «ОТП Банк» щодо оплати за специфікаціями: № 2018-3А, № 2018-3С, № 300-3-300-3-1/297 від 17.04.2019року.
В зазначених додаткових угодах до зовнішньоекономічного контракту № 11, № 12 зафіксовано суму заборгованості за кожною специфікацією та продовжено термін оплати саме на цю суму.
Поставка задекларованих товарів здійснювалась за наданими до митного оформлення: зовнішньоекономічним контрактом від 23.01.2018 № MQ/6, специфікаціями від 06.06.2019 року №2018-3С, № 2018-3А від 03.05.2018 року, які є його невід'ємною частиною. Після здійснення поставки, товари були розміщенні на митному ліцензійному складі та вже після цього сторони досягли домовленості та згоди щодо зміни умов зовнішньоекономічного контракту, які і були ними узгоджені та викладені в додаткових угодах: №4 від 01.03.2019 року, №5 від 12.04.2019, №7 від 29.07.2019, №8 від 14.08.2019, №11 від 24.10.2019, №12 від 08.11.2019, якими визначено умови оплати з урахуванням заборгованостей та визначені нові строки оплати.
Згідно ч. 5 ст. 53 Митного кодексу України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Зі змісту ч.ч. 1, 2 ст. 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Дана норма кореспондується з положеннями ст. 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Згідно ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 3 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України).
Нормами п.п. 1, 2 ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості та у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Зі змісту ч. 3 ст. 53, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 54, ст. 58 Митного кодексу України вбачається, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного кодексу України.
Суд апеляційної інстанції вважає, що досліджені документи не мають розбіжностей та протиріч, та у своїй сукупності підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та дозволяють здійснити контроль шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом та провести обчислення митної вартості.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції, що позивачем подано відповідачу достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за першим методом.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з того, що всі доводи скаржника були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, їм було надано належну правову оцінку.
Враховуючи викладені обставини у їх сукупності, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.03.2020 в адміністративній справі №160/933/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 20.08.2020 року.
Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко
суддя С.В. Білак
суддя В.А. Шальєва