19 серпня 2020 року м. Дніпросправа № 215/4290/18
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.08.2019 у справі №215/4290/18 за позовом ОСОБА_1 до Директора комунальної установи " Будинок нічного перебування" Криворізької міської ради Бовкуна Олександра Петровича про визнання дій протиправними та притягнення до адміністративної відповідальності,-
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року позов повернуто позивачеві.
Не погодившись з ухвалою суду, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.02.2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.08.2019 у справі №215/4290/18 повернуто у зв'язку з не усуненням недоліків апеляційної скарги.
27.04.2019 року ОСОБА_1 повторно подав апеляційну скаргу до Третього апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.08.2019 у справі №215/4290/18 залишено без руху та запропоновано у десятиденний строк з дати отримання зазначеної ухвали надати до суду доказів на підтвердження отримання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.08.2019 у справі №215/4290/18, або заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження та актуальні станом на дату подання апеляційної скарги відомості щодо розміру річного доходу за весь попередній календарний рік, або докази на підтвердження наявності інших обставин, визначених п. 2 ч.1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", або ж документу про сплату судового збору у розмірі та порядку, передбаченому чинним законодавством.
Копію даної ухвали було направлено скаржнику за вказаною в апеляційній скарзі адресою рекомендованим листом з повідомленням, та розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Проте, на адресу Третього апеляційного адміністративного суду повернувся конверт разом з копією ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2020 року про залишення апеляційної скарги без руху, з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання".
03 липня 2020 року копія ухвали від 14 травня 2020 року була повторно направлена на адресу заявника рекомендованим листом з повідомленням.
На адресу Третього апеляційного адміністративного суду повернулось повідомлення про вручення поштового відправлення з якого вбачається, що копія ухвали була отримана скаржником 08 серпня 2020 року.
В обґрунтування заяви повивач зазначає, що його сукупний дохід є нижчим від 5% розміру річного доходу. На підтвердження своїх доводів, позивач додав довідку № 3060 від 04.06.2020 Управління праці та соціального захисту населення Тернівського району м. Кривий Ріг.
На адресу суду надійшла заява про відкриття провадження у справі, в якому просить звільнити від сплати судового збору, посилаючись, що його сукупний дохід є нижчим від 5% розміру річного доходу. На обґрунтування своєї позиції надав довідку від 03.08.2020 року за № 4520, відповідно до якої ОСОБА_1 призначено компенсаційну виплату непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю першої групи - ОСОБА_2 . Також вказав те, що сплата судового збору перешкоджає вільному доступу особи до правосуддя. При цьому, у своєму клопотанні скаржник зазначає дату отримання копії повного судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується.
Розглянувши повторно клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору, суд апеляційної інстанції приходить висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Як вбачається з наведеної норми, єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.
У контексті відстрочення, розстрочення або звільнення сплати судового збору слід зазначити, що майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити його та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Враховуючи, що відстрочення, розстрочення або звільнення сплати судового збору допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.
При цьому, посилання заявника в апеляційній скарзі на незадовільне матеріальне становище, отримання щомісячної компенсаційної виплати непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю не може бути розцінено як належний доказ на підтвердження скрутного матеріального становища позивача, оскільки останній не може в повній мірі відобразити майновий стан, за якого неможливо сплатити судовий збір, а додана до заяви про звільнення від сплати судового збору довідка про розмір отриманої щомісячної компенсаційної виплати непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю не містить відомостей безпосередньо про майновий стан позивача.
Щодо посилань апелянта на звільнення від сплати судового збору в рамках забезпечення принципів доступу до правосуддя та рівності всіх учасників судового процесу перед судом, колегія суддів зазначає таке.
Статтями 8, 55 Конституції України регламентовано кожній особі право на захист її прав та законних інтересів, також гарантовано право на судовий захист, вказані норми - принципи вказують на гарантоване державою право особи, яке вона може реалізувати якщо порушені її права та охоронювані законом інтереси.
В свою чергу, відповідно до ст. 129 Конституції України та ст. 8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
В той же час, питання щодо справляння судового збору в Україні регламентовано спеціальними нормами права, зокрема нормами КАС України та Законом України "Про судовий збір".
За приписами ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується також, у разі подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України.
Колегія суддів зазначає, що обов'язок щодо сплати судового збору не можна розцінювати як перепону для судового захисту або як надання переваги одному учаснику судового процесу перед іншим, оскільки обов'язок сплати судового збору встановлений Законом для будь-якої особи, що звертається до суду та не має пільг зі сплати судового збору, або не звільнена від його сплати в силу Закону.
З огляду на викладене, враховуючи те, що надана апелянтом довідка від 03.08.2020 року за № 4520 не відображає відомості про об'єктивний матеріальний стан особи на час подання апеляційної скарги, яка може мати і інші джерела доходу, суд приходить висновку про відмову у задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору.
Щодо вимоги позивача у заяві про звільнення від сплати судового збору - скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2020 року згідно з ч.3 ст.323 КАС України.
Статтею 323 КАС України визначений порядок розгляду апеляційної скарги, що надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи та не є тією нормою, що б регламентувала перегляд ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху.
Приймаючи до уваги, що позивачем у встановлений судом строк недоліки апеляційної скарги не усунені, апеляційна скарга підлягає поверненню відповідно до ст.ст. 169, 298 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. ст.169, 296, 298 КАС України, суд, -
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.08.2019 у справі №215/4290/18 за позовом ОСОБА_1 до Директора комунальної установи " Будинок нічного перебування" Криворізької міської ради Бовкуна Олександра Петровича про визнання дій протиправними та притягнення до адміністративної відповідальності - повернути.
Повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання відповідно до ч. 2 ст. 325 КАС України та може бути оскаржена у касаційному порядку в строк, визначений ст. 329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко
суддя С.В. Білак
суддя В.А. Шальєва