19 серпня 2020 року м. Дніпросправа № 340/2833/19
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Прокопчук Т.С., Шлай А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.02.2020 року (головуючий суддя І інстанції - Жук Р.В., повний текст рішення складено 13.02.2020 року) в адміністративній справі № 340/2833/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврощебінь" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови у прийнятті декларації,-
встАновив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Єврощебінь" звернулось до суду з адміністративним позовом до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 10.06.2019 року № UA901000/2019/000193/2 та картку відмови декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA901010/2019/00246.
В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначив, що спірні рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації були прийняті митним органом безпідставно та з порушенням приписів чинного законодавства, оскільки складові митної вартості, заявлених до декларування товарів підтверджуються належним чином складеними документами.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.02.2020 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврощебінь" було задоволено.
Визнано протиправним та скасувані рішення Кіровоградської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів про коригування митної вартості товарів рішення від 10.06.2019 року № UA901000/2019/000193/2 та картку відмови декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA901010/2019/00246 від 10.06.2019 року.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Дніпровська митниця Держмитслужби звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення вимог норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що спірні рішення прийняті останнім на підставі, у межах повноважень та у спосіб, які передбачені чинним законодавством, що свідчить про відсутність підстав для їх скасування.
Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до п.1 ч.1 ст. 311 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 20.05.2019 ТОВ “Єврощебінь” укладено контракт №BE-DRZ20-05. Пунктом 1 визначено предмет договору щодо придбання продукції (рукавиці робочі з полієстеру, трикотажу, латексу та нітрилу), які заявлені в рахунку-проформі №ES20190520 від 20.05.2019. Опис товару, розміри, кількості і ціни продукції вказані у відповідному рахнку-проформі та упаковочному листі. Сума контракту згідно рахунку-проформи № ES20190520 від 20.05.2019 - 55883,80 дол. США (а.с.46).
06 червня 2019 року позивачем до Кіровоградської митниці ДФС було подано вантажну митну декларацію (ВМД) №UA901010/2019/007585, у якій для митного оформлення було пред'явлено товар, а саме: рукавички виготовлені з бавовняного та з синтетичного трикотажного полотна, які мають покриття з вулканізованого синтетичного нітрильного каучуку(гуми); Бавовняні рукавиці з повним покриттям з нітрилу, артикул Кп2+,жовтого кольору, розмір 10, 27360 пар; Бавовняні рукавиці з повним покриттям з нітрилу, артикул Кп2+, жовтого кольору, розмір 9, 8352 пар; Бавовняні рукавиці з повним покриттям з ніт.
Використовуються як робочі та промислові. Торговельна марка: ВЕYВІ. Країна виробництва: ТR, Виробник: Вeybi Malzemeleri San/Tic.A.S (а.с.108).
Митна вартість товару за вказаною ВМД склала 15806,08 дол. США і була визначена із застосуванням основного методу за ціною договору (контракту).
На підтвердження заявленої митної вартості товару митному органу були подано:
- митну декларацію №901010/2019/007585;
- пакувальний лист (Раскіng List) від 20.05..2019;
- рахунок-проформа №ES20190520 від 20.05.2019;
- домашня транспортна накладна №OOLU4048072240 від 20.05.2019;
- коносамент GCL/EVY/1190280 від 25.05.2019;
- автотранспортна накладна №156 від 03.06.2019;
- автотранспортна накладна №647 від 03.06.2019;
- сертифікат про проходження товару №Р 0766224 від 21.05.2019;
- книжка МДП (TIR carnet) АХ.82172586 dsl 01/03/2019;
- висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи №142008200-0506 від 18.03.2019;
- акт про проведення огляду (перегляду) товарів транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA500030/2019/2705 від 03.06.2019;
- некласифікований комерційний документ- комерційна пропозиція №2 від 21.05.2019;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №ВЕ-DRZ20-05 від 20.05.2019;
- договір про надання послуг митного брокера №476 від 07.02.2019;
- інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів іншими держ. 4193663;
- інші некласифіковані документи листі від 21.05.2019;
- інші некласифіковані документи техн. опис №З від 21.05.2019;
- єдиний уніфікований документ на розміщення та тимчасове зберігання товарів №UA901010\ 2019/165 від 05.06.2019;
- копію митної декларації країни відправлення №19410300ЕХ045079 від 21.05.2019.
Розглянувши подані позивачем документи для підтвердження заявленої у ВМД митної вартості, митний орган направив позивачеві електронне повідомлення, у якому зазначив, що під час контролю правильності визначення митної вартості було встановлено відсутність у документах, приєднаних до ВМД, всіх відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, а також виявлені у них розбіжності. Тому, запропонував надати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів та висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару.
Листом від 10.06.2019 року позивачем надано рахунок-проформа №ES20190520 від 20.05.2019, в якому виділено окремо транспортна витрати, а також оригінал рахунок-проформа №ES20190520 від 20.05.2019 українською мовою.
10.06.2019 року Кіровоградською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів 1 №UA901000/2019/000193/2 та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA901010/2019/00246.
У зазначеному рішенні про коригування заявлена позивачем митна вартість товарів скоригована відповідачем за 6-м (резервним) методом визначення митної вартості (другорядний метод 2-ґ - резервний метод визначення митної вартості) до загальної вартості 132077,03 дол. США (11,93 дол. США/кг).
Обґрунтовуючи підстави не прийняття заявленої позивачем митної вартості товару, митний орган у графі 33 спірного рішення зазначив, що відсутні всі дані відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості:
- неможливо перевірити правильності визначення числових значень окремих складових заявленої митної вартості товарів (інформація щодо затрат на транспортування товарів, відсутність документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів) згідно умов поставки; СРТ - Кропивницький.
Скоригована відповідачем митна вартість товару ґрунтується на інформації митної декларації від 20.04.2019 №UA500020/2019/004358.
На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару, Кіровоградська митниця ДФС видала позивачу картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №№UA901010/2019/00246.
Не погодившись з обґрунтованістю прийняття наведених рішень, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що висновки відповідача щодо документального не підтвердження позивачем митної вартості ручних інструментів є необґрунтованими, а подальше коригування його вартості на підставі митної декларації від 20.04.2019 №UA500020/2019/004358 є протиправним.
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.
За приписами ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Як передбачено ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію) (ч. 4 ст. 53 Митного кодексу).
Відповідно до ст. 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Як встановлено ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України, основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Вказана правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 26.06.2018 року (справа № 814/1996/15), від 19.06.2018 року (справа № 826/6346/16), що враховується судом апеляційної інстанції, у відповідності до приписів ч. 5 ст. 242 КАС України.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття відповідачем спірного рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення були висновки відповідача про те, що:
- неможливо перевірити правильність визначення числових значень окремих складових заявленої митної вартості товарів (інформація щодо затрат на транспортування товарів, відсутність документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів) згідно умов поставки CPT - Кропивницький;
- згідно п. 3 «Умови оплати та доставки» контракту BE-DRZ20-05 від 25.05.2019 року, поставка товару проводиться за умови 100% передплати у відповідності до рахунку-проформи від ES20190520 від 20.05.2019 року. Банківські документи про оплату товару відсутні.
Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з вказаними висновками відповідача, з огляду на наступне.
Як вбачається з п. 3 Контракту № BE-DRZ20-05, умовами поставки є CPT, Україна, Кіровоградська область, місто Кропивницький згідно правил Інкотермс 2010.
За офіційними правилами тлумачення торгівельних правил Інкотермс 2010 термін CPT (Фрахт/перевезення оплачені до (…назва місця призначення) передбачає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики чи втрати ушкодження товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику.
Отже, поставка товару на умовах CPT зобов'язує продавця оплатити витрати на перевезення товару до пункту призначення, що свідчить про необґрунтованість вимог митного органу щодо надання документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів до кордону України, оскільки за умовами поставки витрати на транспортування включені у вартість товару.
Що стосується ненадання позивачем банківських документів про оплату товару, то колегія суддів апеляційного суду зазначає, що відповідно до п. 3 Контракту № BE-DRZ20-05, термін оплати рекомендується як « 100% передоплата банківським переводом» від загальної суми рахунку-проформи від 20.05.2019 року № ЕS20190520 від 20.05.2019 року.
В свою чергу, відповідно до доповнення № 1 від 20.05.2019 року до контракту від 20.05.2019 року № BE-DRZ20-05, до п. 3 Контракту були внесені зміни та викладено останній в наступній редакції: «Оплата здійснюється протягом 365 днів з моменту поставки товару на склад Покупця, банківським переказом загальної суми рахунку-проформи від 20.05.2019 року № ES20190520.
Відтак, наведеним положеннями контракту сторонами було відтерміновано оплату поставленого товару до 365 днів з моменту поставки товару на склад Покупця.
Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що відповідно за приписами п. 4 ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару подаються за умови сплати рахунку.
Таким чином, з огляду на вказані обставини, посилання відповідача на неідтвердження позивачем митної вартості товару з огляду на неподання банківських документів, є безпідставними.
Що стосується посилань відповідача на те, що у останнього наявні підстави вважати, що заявлена декларантом митна вартість не ґрунтується на дійсній вартості імпортованих товарів, то колегія суддів апеляційного суду зазначає, що вказані доводи, в межах спірних правовідносин, мають характер припущення та не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами, в розумінні приписів ст. 73-76 КАС України, що свідчить про безпідставність їх врахування відповідачем, як обґрунтованої підстави для прийняття спірних рішень.
З урахуванням викладеного, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо безпідставності прийняття відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів від рішення про коригування митної вартості товарів від 10.06.2019 року № UA901000/2019/000193/2 та картку відмови декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA901010/2019/00246 та необхідності визнання їх протиправними і скасування.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, прийнятим із дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права, підстави для його зміни або скасування відсутні.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325 КАС України суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби - залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.02.2020 року в адміністративній справі № 340/2833/19 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Повний текс постанови складено 19.08.2020 року.
Головуючий - суддя О.О. Круговий
суддя Т.С. Прокопчук
суддя А.В. Шлай