19 серпня 2020 року м. Дніпросправа № 280/6486/19
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.
суддів: Білак С.В., Олефіренко Н.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.02.2020 р. (суддя Сацький Р.В., повне судове рішення складено 20.02.2020 р.) в справі № 280/6486/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - ГУ ПФУ) про визнання протиправною бездіяльності щодо не проведення перерахунку пенсії, обчисленої за бажанням позивача виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з урахуванням ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язання призначити та виплачувати пенсію, обчислену за бажанням позивача виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з урахуванням ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 25 квітня 2019 року.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20.02.2020 р. позов задоволено частково, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо непроведення перерахунку ОСОБА_1 пенсії відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», викладені листом від 13.05.2019 №1168/Л-9; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію, обчислену виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з урахуванням ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 25 квітня 2019 року, з урахуванням раніше виплачених сумм; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Апелянт вказує на неврахування судом першої інстанції, що позивач отримує пенсію за віком, яка розрахована відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується протоколом від 10.12.2019 р. Задля перерахунку пенсії за приписами ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» необхідно переведення позивача з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків, яка розраховується за нормами Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Позивач не звертався із заявою про переведення на інший вид пенсії, рішення про призначення позивачу такого виду пенсії не приймалось, тому відсутні підстави для обчислення пенсії з урахуванням ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Також апелянт вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду, оскільки з цим позовом звернувся до суду 24.12.2019 р., хоча дізнався про ймовірне порушення права 13.05.2019 р. з момент у отримання листа від 13.05.2019 р. про відсутність підстав для перерахунку пенсії.
Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга має бути задоволена з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області (Шевченківський відділ обслуговування громадян м. Запоріжжя (сервісний центр)), отримує пенсію за віком, яка розраховується відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивач з 25.01.1987 по 13.06.1987 приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
25.04.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідач листом від 13.05.2019 №1168/Л-9 відмовив позивачу у перерахунку пенсії з тих підстав, що оскільки позивач приймав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи не під час проходження дійсної строкової служби, підстави для обчислення пенсії по інвалідності, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, відсутні.
Суд першої інстанції, враховуючи наявність у особи, яка є інвалідом внаслідок ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, призваної на військові збори, права на перерахунок пенсії відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 25 квітня 2019 року, а відповідачем за заявою позивача не прийнято відповідне рішення, замість чого складено лист від 13.05.2019 №1168/Л-9 щодо відсутності підстав для такого перерахунку, дійшов висновку про протиправність дій відповідача.
Також суд першої інстанції вважав, що належним і ефективним способом повного захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача здійснити в порядку, межах, спосіб та строки, визначені законодавством, перерахунок з 01.05.2019 р. та виплату позивачу пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, згідно з ч. 3 ст. 59 Закону № 796-ХІІ, з урахуванням виплачених сум пенсії.
Разом з тим, суд першої інстанції вказав, що позовна вимога у частині зобов'язання відповідача виплачувати пенсію звернута на майбутнє, в цій частині права позивача не порушені, тому вказана вимога задоволенню не підлягає.
Здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд визнає необґрунтованими приведені висновки суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалідом 2 групи за захворюванням, пов'язаним з ліквідацією аварії на Чорнобильській АЕС, при виконанні обов'язків військової служби.
Позивач як військовозобов'язаний у січні 1987 р. призваний на військові збори та в період з 25.01.1987 р. по 13.06.1987 р. приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
ОСОБА_1 отримує пенсію за віком, призначену за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області.
25.04.2019 р. позивач звернувся до ГУ ПФУ із заявою про перерахунок пенсії на підставі ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Листом від 13.05.2019 р. № 1168/Л-9 відповідачем позивачу повідомлено, що оскільки він приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної військової служби, підстави для обчислення пенсії по інвалідності виходячи з 5-кратного розміру мінімальної заробітної плати відсутні.
Спірним під час апеляційного перегляду справи є питання права позивача на перерахунок пенсії відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ) визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, умов проживання і трудової діяльності, соціального захисту потерпілого населення.
Відповідно до частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
Тобто, цією нормою надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом № 1058-IV або спеціальним Законом № 796-ХІІ.
Статтею 59 Закону № 796-ХІІ врегульоване питання пенсій військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Частиною 3 статті 59 Закону № 796-ХІІ в редакції до 25.04.2019 р. визначалось, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 25 квітня 2019 р. № 1-р(II)/2019 (справа № 3-14/2019 (402/19, 1737/19)) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю; словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Тобто, з 25.04.2019 р. приписи частини 3 статті 59 Закону № 796-ХІІ щодо обчислення пенсії по інвалідності відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, розповсюджується на осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
Разом з тим, право на отримання пенсії у п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати відповідно до частини 3 статті 59 Закону № 796-ХІІ мають особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, та отримують пенсію по інвалідності, призначену за Законом № 796-ХІІ.
Тобто, перерахунок пенсії згідно з частиною 3 статті 59 Закону № 796-ХІІ з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної може бути здійснений виключно за умови, коли пенсія призначена і виплачується відповідно до положень саме цього Закону.
ОСОБА_1 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС як військовозобов'язаний під час військових зборів, є інвалідом 2 групи за захворюванням, пов'язаним з ліквідацією аварії на Чорнобильській АЕС, при виконанні обов'язків військової служби, але отримує не пенсію по інвалідності, призначену за Законом № 796-ХІІ, а пенсію за віком, призначену за Законом № 1058-IV.
Позивач не звертався до відповідного органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії по інвалідності на умовах Закону № 796-ХІІ або переведення та такий вид пенсії, відповідно, відповідачем не приймалось такого рішення.
За таких обставин суд доходить до висновку, що обчислення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року, відповідно до частини 3 статті 59 Зaкoну № 796-ХІІ без дотримання передбаченої процедури попереднього переходу позивача за заявою з одного виду пенсії на інший не допускається, що свідчить про відсутність ознак протиправності у діях відповідача.
Отже, підстави для перерахунку пенсії позивачу відсутні, оскільки такому перерахунку мало передувати звернення позивача до відповідача із заявою про переведення на пенсію за Законом № 796-ХІІ, що ним не реалізовано.
Судом першої інстанції приведене не враховано, що призвело до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.
Оскільки предметом позову в цій справі є дії (рішення) суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, тобто ця справа є справою незначної складності у розумінні п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.02.2020 р. в справі № 280/6486/19 задовольнити.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.02.2020 р. в справі № 280/6486/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії скасувати.
Ухвалити в справі № 280/6486/19 нове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 19.08.2020 р. та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 19.08.2020 р.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя С.В. Білак
суддя Н.А. Олефіренко