19 серпня 2020 року м. Дніпросправа № 160/11256/19
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.
суддів: Білак С.В., Олефіренко Н.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2020 р. (суддя Прудник С.В.) в справі № 160/11256/19 за позовом ОСОБА_1 до Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення «Про розгляд заяви щодо затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки ОСОБА_1 АДРЕСА_1 » № 4574-44/VII від 12.09.2019 р., зобов'язання затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною її цільового призначення для розміщення та експлуатації будівель та споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2020 р. закрите провадження в адміністративній справі.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу з підстав невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апелянт вказує про неправильний висновок суду першої інстанції, що спірні правовідносини стосуються права власності на земельну ділянку, тому існує спір про право, оскільки в цьому випадку немає спору про право, а рішенням, яке оскаржується, порушується право особи на зміну цільового призначення земельної ділянки, яка знаходиться у власності позивача. Зазначає, що в ухвалі про відкриття провадження у справі суд першої інстанції дійшов висновку, що справа підсудна саме цьому суду, ухвала постановлена поза межами строку розгляду справ, встановленого статтею 258 КАС України.
Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв'язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга має бути задоволена частково з наступних підстав.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що у справі, що розглядається, спір стосується зміни цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 1221486200:05:005:0194 по АДРЕСА_1 , яка перебуває у приватній власності ОСОБА_1 на підставі рішення Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області №1529-17/VII від 31 січня 2017 року (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 80056247 від 10 лютого 2017 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1169109612214), з «для ведення особистого селянського господарства» на «для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства». Тобто, позивач захищає свій майновий інтерес як власник земельної ділянки щодо її подальшого використання для будівництва будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства.
При цьому суд першої інстанції послався на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 26.06.2018 р. у справі №902/517/17, відповідно до яких якщо у результаті прийняття рішення порушено право особи на земельну ділянку, спір стосується приватноправових відносин і належить до розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб'єктивного складу сторін.
Суд визнає такий висновок необґрунтованим, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, що розташована по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1221486200:05:005:0194, на підставі рішення Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області №1529-17/VII від 31.01.2017 р., що підтверджено витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 80056247, від 10.02.2017 р., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1169109612214, цільове призначення якої - ведення особистого селянського господарства.
ОСОБА_1 звернувся до Новоолександрівської сільської ради з питання затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення зазначеної вище земельної ділянки на цільове призначення - для розміщення і експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства.
Рішенням Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області № 4574-44/VII від 12.09.2019 р. відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки.
Предметом позову в цій справі є рішення Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області № 4574-44/VII від 12.09.2019 р. про відмову ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки.
Спірним під час апеляційного перегляду є питання наявності в спірних правовідносинах публічно-правового спору.
Відповідно до пунктів 1 та 2 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Частиною 1 статті 19 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.
До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 р. у справі № 914/2006/17.
Процедура зміни цільового призначення земельної ділянки врегульована Земельним кодексом України.
Так, відповідно до частини 1 статті 20 цього кодексу віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.
Згідно з частиною 3 статті 20 Земельного кодексу України зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок.
Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності провадиться: щодо земельних ділянок, розташованих у межах населеного пункту, - сільською, селищною, міською радою.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватної власності, цільове призначення якої змінюється, розробляється на замовлення власника земельної ділянки без надання дозволу Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування на його розроблення.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється в порядку, встановленому законом.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.
Підпунктом 9 пункту б) частини 1 статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою належить до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад як одне з делегованих повноважень.
Порядок затвердження документації із землеустрою, зокрема проектів землеустрою, встановлений статтями 186 та 186-1 Земельного кодексу України. При цьому такий порядок передбачає, що орган місцевого самоврядування може як затвердити поданий проект землеустрою, так й відмовити у затвердженні такого проекту.
В цих правовідносинах орган місцевого самоврядування законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою особи, що звертається для вирішення питання про затвердження проекту землеустрою, а така особа, відповідно, зобов'язана виконувати вимоги та приписи органу місцевого самоврядування.
Тобто, орган місцевого самоврядування в спірних відносинах діє саме як суб'єкт владних повноважень.
Суд визнає неправильним висновок суду першої інстанції, що позивач в межах цієї справи захищає свій майновий інтерес як власник земельної ділянки щодо її подальшого використання для будівництва будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, тому в цьому випадку наявний спір про право.
Суд вказує, що право власності позивача на земельну ділянку не є спірним, право власності на земельну ділянку є зареєстрованим та не оспорюється жодною особою; в результаті прийняття оспореного рішення не порушується право власності позивача на земельну ділянку.
При цьому суд вказує на неправильне застосування до цих правовідносин висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 26.06.2018 р. у справі №902/517/17, відповідно до яких якщо у результаті прийняття рішення порушено право особи на земельну ділянку, спір стосується приватноправових відносин і належить до розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб'єктивного складу сторін, оскільки в результаті прийняття оспоренного позивачем в межах цієї справи рішення не порушується право власності позивача на земельну ділянку.
Таким чином, суд доходить до висновку, що спірні правовідносини не є приватноправовими, а є публічно-правовими, відповідно, ця справа має розглядатися за правилами адміністративного судочинства.
Апеляційна скарга має бути задоволена частково, зважаючи на те, що судом не встановлено підстави для задоволення вимог апелянта про постановлення окремої ухвали.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання та є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2020 р. в справі № 160/11256/19 задовольнити частково.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2020 р. в справі № 160/11256/19 за позовом ОСОБА_1 до Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії скасувати.
Направити справу № 160/11256/19 до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 19.08.2020 р. та касаційному оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 19.08.2020 р.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя С.В. Білак
суддя Н.А. Олефіренко