Справа № 297/2588/19
про залишення позовної заяви без розгляду
18 серпня 2020 року м. Берегово
Берегівський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючого Ільтьо І. І.,
за участю секретаря Гарані О. А.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в залі суду, матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів,-
Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів.
Ухвалою суду від 23.12.2019 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження
Ухвалою судді Берегівського районного суду від 17 січня 2019 року здійснено перехід із спрощеного позовного провадження загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
06.02.2020 року ухвалою Берегівського районного суду закрито підготовче провадження по даній цивільній справі та призначено до судового розгляду.
11.08.2020 року позивач ОСОБА_1 через канцелярію суду подала заяву про залишення вищевказаного позову без розгляду.
ОСОБА_2 подала до суду заяву про розгляд питання щодо компенсації понесених витрат на правову допомогу.
Сторони та їх представники у судове засідання не з'явилися, про час, місце слухання справи повідомлялися належним чином.
Відповідно до п.5 ч.1ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо, позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необхідність залишення заяви без розгляду на підставіп.5 ч.1 ст. 257 ЦПК України, що не позбавляє заявника повторно звернутися до суду з даною заявою в межах встановленого законом строку для захисту своїх прав.
Згідно з ч.1 ст.137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
На підставі п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу. А саме зазначила, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
На підтвердження понесених позивачем витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги, надано ордер та договір про надання правничої допомоги від 18.02.2019 року та квитанції про оплату за професійну правничу допомогу.
Згідно зі ст.142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Відповідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це є його диспозитивним правом, передбаченим нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації. Крім того, звернення до суду з позовом є суб'єктивним правом позивача, гарантованим ст. ст. 55, 124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.
Позивач, скористався своїм правом і подав заяву про залишення позову без розгляду.
Отже подання заяви про залишення позову без розгляду є правом позивача і формою закінчення справи без ухвалення рішення та без з'ясування обставин, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються, що не свідчить про необґрунтованість дій та зловживання правами зі сторони позивача.
Таким чином, звернення до суду з позовом за захистом порушених цивільних прав та подальше залишення позову без розгляду не може вважатись необґрунтованими діями особи.
Дана позиція закріплена у постанові Верховного Суду від 26.09.2018 при розгляді справи № 148/312/16-ц.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що підстави для стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу відсутні.
На підставі викладеного, керуючись п.5 ч.1 ст.257,ст. 258,260 ЦПК України,-
постановив :
Заяву задовольнити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що вона має право звернутися до суду із заявою повторно, після усунення умов, що були підставою для залишення заяву без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції на протязі п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції до Закарпатського апеляційного суду.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Берегівський районний суд Закарпатської області.
Суддя: Ільтьо І. І.