Справа № 297/514/20
10 серпня 2020 року м. Берегове
Берегівський районний суд Закарпатської області в особі:
головуючого Ільтьо І. І.,
при секретарі: Гарані О. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Берегове за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди, -
ОСОБА_1 звернувся із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 2000 гривень та моральної шкоди в розмірі 20000 гривень, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди..
Вимоги позову мотивовані тим, що 26 липня 2019 року о 19:30 годині ОСОБА_2 , по вул. Головній, в с. Яноші керував вантажним автомобілем марки «КАМАЗ», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем марки «Volkswagen Caddy», реєстраційний номер « НОМЕР_2 », який зупинився попереду, під керуванням ОСОБА_1 .. В результаті ДТП вказані автомобілі зазнали механічних пошкоджень. Крім водія в салоні автомобіля перебували донька водія 1981 року народження та троє неповнолітніх дітей 2005, 2006, 2010 р.н.. Двоє з діток зазнали забійних травм, однак після обстеження в Берегівській ЦРЛ та надання першої медичної допомоги батьками дітей було прийнято рішення про відмову від госпіталізації. Лікування та психологічне відновлення дітей відбувалося під наглядом сімейного лікаря.
ОСОБА_1 зазначає, що цивільно - правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована у ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» та за умовами страхового полісу передбачена франшиза у розмірі 2 000 грн. 00 коп. Згідно розрахунку страхового відшкодування, вартість відновлювального ремонту складає 46159,51 грн. яка була виплачена позивачу. Позивач ОСОБА_1 вказує, що із питанням оплати 2 000 грн. 00 коп., які були недоплачені страховою компанією, він неодноразово звертався до відповідача, однак останній відмовився виплачувати кошти. Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь різницю між фактичним розміром шкоди та виплачених страховим відшкодуванням в розмірі 2 000 грн..
Окрім того, позивач зазначає, що йому було заподіяно моральну шкоду, яка полягала у душевних стражданнях, яких позивач зазнав у зв'язку з травмуванням дітей та ушкодженням автомобіля. Також Останній тривалий час не мав можливості протягом тривалого часу користуватися автомобілем, що призвело до порушення його нормальних життєвих зв'язків. Розмір заподіяної моральної шкоди позивач оцінив у 20 000 грн..
Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідачем ОСОБА_2 через канцелярію суду подано відзив, згідно якого позов він визнав частково та зазначив, що не заперечує факту дорожньо-транспортної пригоди, однак вважає необгрунтованим розмір моральної шкоди в сумі 20000 грн. оскільки розмір такої позивачем належними доказами не доведено. В зв'язку з цим, позовні вимоги позивача в частині відшкодування матеріальної шкоди просив відмовити.
Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України передбачено право особи на звернення в порядку, встановленому цим Кодексом, до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до статті 5 Цивільного процесуального кодексу України, здійснюючі правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.
Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
В судовому засіданні встановлено, що 26 липня 2019 року о 19:30 годині ОСОБА_2 , по вул. Головній, в с. Яноші керував вантажним автомобілем марки «КАМАЗ», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем марки «Volkswagen Caddy», реєстраційний номер « НОМЕР_2 », який зупинився попереду, під керуванням ОСОБА_1 .. В результаті ДТП вказані автомобілі зазнали механічних пошкоджень
Вказаною дорожньо-транспортною пригодою позивачу ОСОБА_1 було нанесено матеріальних збитків внаслідок пошкодження його автомобіля, внаслідок чого позивач звернувся до ПрАТ «СК «ПЗУ Україна», де застрахована цивільно - правова відповідальність ОСОБА_2 , із заявою про виплату страхового відшкодування та на основі оцінки збитку потерпілого автомобіля та за вирахуванням розміру франшизи, передбаченої умовами договору страхування, в розмірі 2 000 грн. 00 коп., потерпілому відшкодовано збиток в розмірі 48159,51 грн..
Зазначена вище обставина підтверджується страховим актом ПрАТ «ПЗУ Україна» №UA2019072900055/L01/01 від 27 вересня 2019 року (а.с. 5).
Згідно розрахунку страхового відшкодування до страхового акту №UA2019072900055/L01/01 від 27 вересня 2019 року, вартість відновлювального ремонту після дорожньо - транспортної пригоди, складає 46159,51 грн..
Згідно частиною 1 статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Пунктом 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме - шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно з вимогами частини 1 статті 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівський порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та для інших осіб.
Згідно із положеннями статті 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01 липня 2004 року, страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до положень пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01 липня 2004 року, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
За викладених вище обставин, встановлених в судовому засіданні, оскільки позивачу фактично відшкодовано суму завданих йому матеріальних збитків лише частково, з урахуванням умов договору цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів особи, з вини якої сталася дорожньо - транспортна пригода, та на підставі зазначених вище норм чинного законодавства, суд вважає, що з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь позивача ОСОБА_1 сума шкоди в розмірі 2 000 грн. 00 коп., тобто сума франшизи, передбачена умовами полісу №АМ 9265317 обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власника наземних транспортних засобів.
Щодо позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди, суд виходить з наступного.
Відповідно до статей 1167, 1172 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Згідно із пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Згідно вказаної Постанови, особа несе відповідальність за заподіяну моральну шкоду лише у випадку доведеності її вини та коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України, іншими нормативними актами, які встановлюють відповідальність за заподіяння такої шкоди.
Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Позивач ставить питання про відшкодування моральної шкоди, яка завдана йому в результаті винних дій відповідача, від яких він отримав матеріальні збитки внаслідок пошкодження автомобіля, душевних стражданнях, яких позивач зазнав у зв'язку з травмуванням дітей, що призвело до порушення його нормальних життєвих зв'язків та з урахуванням обсягу понесених моральних страждань, оцінив завдану йому моральну шкоду у розмірі 20 00 грн..
Приймаючи до уваги вищезазначені принципи, які повинні враховуватись при стягненні моральної шкоди, із врахуванням характеру завданої шкоди позивачу, обсяг та глибину моральних страждань, які він переніс, суд вважає, що заявлена останнім сума відшкодування моральної шкоди не співмірна із обсягом понесених ним немайнових витрат, у зв'язку із чим з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 підлягає до стягнення сума в розмірі 8000 грн..
Статтею 141 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено в частково, то з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь позивача сума сплаченого ним судового збору при подачі позову до суду в розмірі 420 грн. 40 коп.
Керуючись статтями 4, 5, 10, 13, 19, 76, 77, 81, 133, 141, 263, 264, 265, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 15, 22, 1167, 1172, 1187, 1188 Цивільного кодексу України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-ІV від 01 липня 2004 року , суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 мешканця АДРЕСА_2 матеріальну шкоду в розмірі 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп., моральну шкоду в розмірі 8000 (вісім тисяч) грн. та 420 грн. 40 коп. судового збору.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Ільтьо І. І.