20 серпня 2020 року справа №415/3358/20
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Гаврищук Т.Г., Казначеєва Е.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 на рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 28 липня 2020 року (повне судове рішення складено 28 липня 2020 року у м. Лисичанську) у справі № 415/3358/20 (суддя в І інстанції Калмикова Ю.О.) за позовом ОСОБА_2 до Поліцейського роти № 2 батальйону № 1 Управління патрульної поліції Луганській області молодшого лейтенанта поліції Плякіна Олексія Олексійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
У травні 2020 року представник позивача Оверченко О.А. звернулась до суду із зазначеним позовом.
В обґрунтування вимог зазначено, що 22.04.2020 Поліцейським роти № 2 батальйону № 1 Управління патрульної поліції Луганській області молодшим лейтенантом поліції Плякіним О.О. (далі - Поліцейський) була складена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК № 2422800 (далі - Спірна постанова), відповідно до змісту якої 22.04.2020 о 08 годині 49 хвилин ОСОБА_2 , в. м. Лисичанську біля магазину «Символ», керуючи транспортним засобом, здійснив обгін ближче ніж за 50 м перед пішохідним переходом у населеному пункті, чим порушив п. 14.6 "в" ПДР України - порушення правил обгону, заборон, обгін на пішохідному переході, за що ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП України) передбачена відповідальність та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.
Так, 22 квітня 2020 року приблизно о 08 годині 40 хвилин, керуючи транспортним засобом RENAULT TRAFIC, реєстраційний номер НОМЕР_1 , позивач рухався по вул. Сосюри в м. Лисичанську біля магазину «Автомир» та магазину "Символ", які розташовані за адресою: вул. Сосюри, 65, його зупинив екіпаж патрульної поліції. Оглянувши його документи, не пояснивши підстави зупинки транспортного засобу, відразу розпочали розгляд адміністративної справи, який було проведено без дотримання вимог ст. 268 КУпАП України, в тому числі відповідач відмовив в ознайомлені з фото- кіно фіксацією скоєного правопорушення. Крім того, в Спірній постанові неправильно зазначено місце скоєння правопорушення, а саме відповідач зупинив транспортний засіб позивача за адресою: вул. Сосюри, 65, район магазину «Автомир» та магазин «Символ», тобто не за місцем скоєння адміністративного правопорушення. Також в постанові неправильно вказане посвідчення водія « НОМЕР_2 », замість посвідчення позивача « НОМЕР_3 ».
Представник позивача також наголосила, що відповідно до відеозапису, яким нібито зафіксовано адміністративне правопорушення, обгін відбувався в районі Лисичанського тролейбусного Депо та магазину «Кардінал», а це по вул. Сосюри, 129, та 131а, а ніяк не по вул. Сосюри, 65, а попереджувальний знак 1.32 "Пішохідний перехід", який встановлюється за 50-100 метрів до дії знаку, на тому відрізку дороги відсутній.
Відповідно до пункту 14.6 «в» ПДР України, обгін заборонено, ближче ніж за 50 м перед пішохідним переходом у населеному пункті і 100 м - поза населеним пунктом, тому на переконання представника позивача, належним доказом такого правопорушення, виходячи з його природи, є замір відстані на місці вчинення правопорушення під час його вчинення, що і підтверджувало б факт обгону ближче ніж за 50 м перед пішохідним переходом.
З урахуванням наведеного представник позивача вважала, що вказані вище обставини свідчать про те, що Поліцейський розглянув справу та притягнув позивача до відповідальності за відсутністю доказів вчинення ним правопорушення, за відсутності доказів його вини, упереджено, оскільки не взяв до уваги його пояснення, не дослідив обставини справи в сукупності, а керувався лише домислами, припущеннями та не існуючими даними, тому просила суд скасувати Спірну постанову.
Рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 28 липня 2020 року позов залишено без задоволення.
Не погодившись з таким судовим рішенням, представник позивача подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування скарги зазначено ті ж самі аргументи, які були наведені в позовній заяві.
Всі особи, які беруть участь в справі, до апеляційного суду не прибули, тому апеляційне провадження здійснено в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що згідно змісту Спірної постанови ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 22.04.2020 о 08 годині 49 хвилин в м. Лисичанську по вул. В. Сосюри, 65, керуючи транспортним засобом RENAULT TRAFIC, номерний знак НОМЕР_1 , здійснив обгін ближче ніж за 50 м перед пішохідним переходом у населеному пункті, чим порушив п.14.6 «в» ПДР України, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Згідно з посвідченням водія серії НОМЕР_3 від 17.10.2007, позивач має відкриті категорії В, С1, С, D1, D, ВЕ, С1Е, СЕ, D1Е, DЕ.
Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 05.05.2010, транспортний засіб марки RENAULT, модель TRAFIC, номерний знак НОМЕР_1 , 2004 року випуску, власник ОСОБА_3 .
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Так, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як вже було зазначено вище судом, в Спірній постанові зазначено, що позивач здійснив обгін ближче ніж за 50 м перед пішохідним переходом у населеному пункті, чим порушив п. 14.6 в ПДР України.
Так, п. 14.6 «в» ПДР України передбачає, що обгін заборонено ближче ніж за 50 м перед пішохідним переходом у населеному пункті і 100 м поза населеним пунктом.
В матеріалах справи міститься відеозапис на DVD-R диску.
З постанови про накладення адміністративного стягнення вбачається, що в. п. 7 до якої додається відео DSJX300038_BB0038.
З дослідженого відео DSJX300038_BB0038 вбачається, що 22.04.2020 року о 08 годині 49 хвилин в м. Лисичанську, керуючи транспортним засобом RENAULT TRAFIC, номерний знак НОМЕР_1 , водій здійснив обгін ближче ніж за 50 м перед пішохідним переходом у населеному пункті.
Зазначений відеозапис є цілком достатнім та об'єктивним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення, отже, відповідачем доводи позивача спростовані.
Посилання на те, що в Спірній постанові неправильно зазначена адреса, за якою начебто вчинено правопорушення та зроблено помилку в зазначені номеру посвідчення водія не заслуговують на увагу, з огляду на наступне.
На переконання колегії суддів, це не може бути грубим порушенням прав позивача, яке б обумовлювало необхідність скасування Спірної постанови.
При цьому апеляційний суд враховує практику Верховного Суду, який, зокрема, в постанові від 28.11.2018 в справі № 537/1214/17 дійшов висновку, що зазначення інспектором в оскаржуваній постанові неправильного номера будинку… не спростовує порушення позивачем вимог… Правил дорожнього руху, та є опискою, оскільки як встановлено судами попередніх інстанцій, вищевказане порушення вчинено... Отже в даному випадку основною та обов'язковою ознакою об'єктивної сторони є протиправне діяння, відсутність якого б виключала склад наведеного адміністративного правопорушення (номер в Єдиному реєстрі судових рішень - 78192067).
Попереджувальний знак 1.32 "Пішохідний перехід", за ПДР України, встановлюється лише на небезпечних ділянках за 50-100 метрів до дії знаку, тому його присутність не є обов'язковою.
Доводи представника позивача, що належним доказом такого правопорушення, виходячи з його природи, є замір відстані на місці вчинення правопорушення під час його вчинення, що і підтверджувало б факт обгону ближче ніж за 50 м перед пішохідним переходом, не приймаються до уваги, оскільки з відеозапису вбачається, що позивач звершував обгін майже на пішохідному переході, тому відсутні сумніви щодо недотримання позивачем ПДР України.
Інші доводи апелянта суд не приймає до уваги, оскільки вони не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та спростовуються матеріалами справи.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідачем доведено наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, адміністративне стягнення було накладено на позивача законно та обґрунтовано, а тому відсутні підстави для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 28 липня 2020 року у справі № 415/3358/20 - залишити без змін.
Повне судове рішення - 20 серпня 2020 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І. В. Сіваченко
Судді Е. Г. Казначеєв
Т. Г. Гаврищук