20 серпня 2020 року справа №200/5327/20-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Суддя-доповідач Першого апеляційного адміністративного суду Ястребова Л.В., розглянувши апеляційну скаргу Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 липня 2020 року у справі №200/5327/20-а за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови,-
До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 липня 2020 року.
Згідно з ч. 3 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Враховуючи предмет спору, процесуальні питання розгляду наведеної справи врегульовані параграфом 2 Глави 11 Розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, ст. 287 цього Кодексу, відповідно до ч. 6 якої апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Апеляційна скарга на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 липня 2020 року у справі №200/5327/20-а подана до суду апеляційної інстанції 03 серпня 2020 року, тобто після сплину десятиденного строку на оскарження рішення суду першої інстанції, встановленого в цій категорії справ.
Апелянтом не надано до суду клопотання про поновлення строку.
Частиною 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) регламентовано, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в ухвалі від 11 березня 2019 року в справі № 824/1069/18-а, норми ст. 287 КАС України є спеціальними по відношенню до ст. 295 КАС України, а відтак строк на апеляційне оскарження судового рішення становить десять днів з моменту його проголошення.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява № 23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання апеляційної скарги.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Враховуючи те, що апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження, суд вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без руху з наданням строку для подання апелянтом клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з обґрунтованими причинами такого пропуску.
Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, вважаю, що вона не відповідає вимогам ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв'язку з чим така скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Згідно ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Апелянт квитанцію про сплату судового збору не надав. Докази, які б підтверджували наявність пільг щодо сплати судового збору, в матеріалах справи відсутні.
Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлені Законом України «Про судовий збір», який набрав чинності з 1 листопада 2011 року.
Частиною 3 статті 9 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8 липня 2011 року (далі - Закон № 3674-VI) передбачено, що кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.
Відповідно до вимог ст. 3 Закону № 3674-VI в даному випадку об'єктом справляння судового збору є апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції, прийняте в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Згідно ч. 1 ст. 4 Законом № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений у місячному розмірі 2102,00 грн.
Як вбачається зі змісту позовних вимог позивачем у позовній заяві заявлені вимоги немайнового характеру.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду встановлюється ставка судового збору у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Таким чином при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги, апелянт повинен сплатити судовий збір в розмірі 1 261,20 грн. (2102,00 грн.*0,4*150%).
Судовий збір сплачується через банківські установи, чи поштові відділення зв'язку за рахунок платника. У призначенні платежу платник судового збору повинен вказати слова «судовий збір», код ЄДРПОУ суду, до якого він звертається, пункт з таблиці ставок судового збору, за яким визначено розмір судового збору.
Таким чином, апелянту потрібно сплатити судовий збір за наступними реквізитами: отримувач коштів Краматор.УК/м Краматорськ/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37944338; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банка отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA578999980313111206081005059; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу Судовий збір, за апеляційною скаргою (ПІБ чи назва установи, організації, позивача), Перший апеляційний адміністративний суд.
Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Апелянтом не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги.
Виходячи з вищевикладеного, зазначені обставини тягнуть за собою залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Керуючись статтями 169, 287, 295, 296, 298, 321, 328 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Апеляційну скаргу Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 липня 2020 року у справі №200/5327/20-а - залишити без руху для усунення недоліків, а саме: надати заяву про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження та докази сплати судового збору.
Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.
В разі невиконання вимог цієї ухвали апеляційна скарга повертається апелянтові.
Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Л.В. Ястребова