Номер провадження № 1-кп/243/212/2020
Номер справи 219/3469/19
«24» червня 2020 року судова колегія Слов'янського міськрайонного суду Донецької області, у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
- секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
- прокурора - ОСОБА_5 ,
- обвинуваченого - ОСОБА_6 , який бере участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції,
- захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 5 Слов'янського міськрайонного суду Донецької області кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12019050150000185 від 24.01.2019 року по обвинуваченню:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Артемівськ Донецької області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.306, ч.2 ст.307, ч.1 ст.317 КК України,
В провадженні Слов'янського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження за обвинувальним актом у відношенні ОСОБА_6 за обвинуваченням за ч.1 ст.306, ч.2 ст.307, ч.1 ст.317 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 до 60 днів, оскільки строк тримання під вартою спливає, а справа до теперішнього часу по суті не розглянута, підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому не має.
Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні з приводу заявленого клопотання прокурора заперечував.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив змінити обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою на більш м'який.
Згідно із п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.
При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
При вирішенні питання про доцільність продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України та враховує обставини передбачені ст. 178 КПК України.
Заслухавши думку учасників судового засідання, при вирішенні питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, судова колегія дійшла висновку про необхідність задовольнити Клопотання прокурора.
Відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 178 КПК України, передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Судова колегія виходить з практики Європейського суду з прав людини, яка є частиною національного законодавства України, та зазначає, що утримання під вартою не є передумовою покарання у виді позбавлення волі, але при збережені розумної підозри відносно затриманої особи у скоєні злочину є умовою законності та відповідає реальним вимогам суспільного інтересу.
Судова колегія не відхиляє доводів сторони захисту на користь обвинуваченого, але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальних ризиків, незаконного впливу на свідків, які ще не допитані у судовому засіданні.
Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості мають більшу вагу ніж правила про повагу до свободи особи (справа ЄСПЛ «Лабіта проти Італії», «Рохліна проти РФ»).
Крім того, з Обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких належить до категорії особливо тяжких злочинів.
Тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для продовження строку тримання під вартою (рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі Волосюк проти України).
Доказів того, що обставини, які були прийняті судом при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з часом змінились, стороною захисту та обвинуваченим не наведено.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
У відповідності до п.п. 61,62 Рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинності, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.
За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у виді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
У судовому засіданні прокурор просить продовжити обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою до 60 днів.
Судова колегія, враховуючи, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, з метою запобігання спробам вчинити нове кримінальне правопорушення, враховуючи, що по справі не допитані всі свідки, ризики, які були заявлені під час застосування запобіжного заходу до ОСОБА_6 , не зменшились, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини та вимоги національного законодавства України, які встановлюють зобов'язання забезпечувати дотримання його матеріально-правових і процесуальних норм, дійшла висновку про необхідність продовжити ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк, що не може перевищувати 60 днів, тобто по 22 серпня 2020 року включно.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 369-372, 395 КПК України, судова колегія, -
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Вважати продовженим застосування обраного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою з утриманням в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» строком на 60 днів, тобто з 24 червня 2020 року по 22 серпня 2020 року включно.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому та направити Начальнику Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№6)».
Ухвала про продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а особами, які тримаються під вартою, з моменту вручення її копії.
Ухвалу постановлено та підписано в нарадчій кімнаті в одному екземплярі.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3