241/440/20
2/241/254/2020
19.08.2020 року Першотравневий районний суд Донецької області
у складі:
головуючого судді Чудопалової С.В.,
за участю секретаря Небиліченко Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Мангуш цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, та зняття з реєстрацій,-
12.03.2020 позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить визнати його таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 , мотивований тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 05.09.2019 № 1898, посвідченого приватним нотаріусом Слащевим А.Г.
Відповідно до адресної картки, виданої Мангушською селищною радою 01.10.2019, у квартирі зареєстровано троє осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Відповідно до довідки про склад сім'ї від 05.03.2020 № 856, виданої Мангушською селищною радою, у квартирі фактично проживають двоє людей: вона - ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Відповідач на даний час зареєстрований за вищевказаною адресою, але фактично з дня реєстрації по даний час у квартирі не мешкає та не з'являється до неї, що підтверджується актами обстеження від 21.02.2019 та 04.03.2020. Тому, оскільки відповідач не проживає у спірному житлі понад один рік, просить визнати його таким, що втратив право користування квартирою.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, надала заяву, в якій просить справу розглянути без її участі, позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про місце, день та час розгляду справи повідомлений належним чином - судовою повісткою, які надсилались рекомендованими листами із повідомленням за місцем реєстрації, однак конверти були повернуті суду без отримання адресатом. Заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України в зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не надав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних обставин.
Так, згідно договору купівлі-продажу від 05.09.2019 № 1898, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Слащевим А.Г., ОСОБА_1 є влаником квартири АДРЕСА_1 , що також підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 179967443 від 05.09.2019 (а.с. 6, 7).
З адресної картки вбачається, що у квартирі АДРЕСА_1 зареєстрований ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 27.01.2016 (а.с. 8).
З довідки про склад сім'ї, виданої виконавчим комітетом Мангушської селищної ради Мангушського р-ну Донецької області № 856 від 05.03.2020, вбачається, що ОСОБА_1 , 1976 року народження, проживає у квартирі АДРЕСА_1 , разом зі своєю донькою ОСОБА_3 , 1994 року народження (а.с. 9).
Згідно довідки виконавчого комітету Мангушської селищної ради Донецької області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
З актів про фактичне місце проживання (не проживання) від 21.02.2019 та від 04.03.2020, складених депутатом селищної ради ОСОБА_4 за участю сусідів - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , вбачається, що ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_1 фактично не проживає (а.с. 4, 5).
У відповідності до положень ст.ст. 317, 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Положеннями ст. 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Вказаним право обґрунтовано скористався позивач, як власник спірного будинку.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. При цьому згідно до ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування і розпоряджання своїм майном.
За ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 відповідно до Закону №475/97-ВР від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст.71 Житлового кодексу Української РСР при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Відповідно до ст.72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Враховуючи викладене, зважаючи на конкретні обставини справи, а саме те, що відповідач в спірному житловому приміщенні без поважних причин не проживає понад встановлений законодавством строк, що в свою чергу перешкоджає позивачу здійсненню його права користування та розпорядження належною квартирою, а тому позов підлягає частковому задоволенню, а відповідача слід визнати таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 .
Крім того, відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
Отже, позов в частині примусового зняття відповідача з реєстраційного обліку в квартирі задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до ст.7 ч.1 п.2 зазначеного вище Закону зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням.
На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 5, 13, 81, 247 ч.2, 263-265, 280-289 ЦПК України, ст.ст. 15, 391 ЦК України, ст.ст.71, 72 ЖК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрацій, - задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 .
В іншій частині позову - відмовити.
Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, який його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду.
Суддя С.В. Чудопалова