19 серпня 2020 року справа № 200/14379/19-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гайдара А.В., суддів: Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року (повний текст складено 13 травня 2020 року в м. Слов'янськ Донецької області) у справі № 200/14379/19-а (суддя в 1 інстанції - Кониченко О.М.) за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» про визнання протиправними дії та стягнення коштів,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної установи «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - відповідач), відповідно до якого просила: визнати протиправною бездіяльність Державної організації «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» щодо невиплати ОСОБА_1 гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом (депозитом); стягнути з Державної організації «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» на користь ОСОБА_1 кошти у розмірі 188922,66 грн. за вкладом, які було внесено за договором банківського вкладу № 42488 від 27 червня 2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Український Фінансовий світ» та 4000,00 грн. витрат на правову допомогу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 27 червня 2014 року між позивачем та ПАТ «Комерційний Банк «Український фінансовий світ» було укладено договір банківського вкладу (депозиту) «ПЛАНЕР» № 42488, відповідно до якого Банк приймає від Вкладника на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти в сумі 185500 гривень у тимчасове строкове користування на строк до 01.08.2014 року та зобов'язується сплачувати проценти за його користування в розмірі, встановленому п. 1.2 цього договору.
27.06.2014 року відповідно до платіжного доручення TR.56792.16908.341. на вкладний рахунок позивача зараховано грошові кошти у розмірі 185500 грн.
Постановою Правління Національного банку України від 10.11.2014 року № 717 постановлено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати «Комерційний банк «Український фінансовий світ».
Згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду від 13.11.2014 року № 119 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб відповідно до плану врегулювання з 13.11.2014 року та призначено Гончарова С.І. уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» строком на 1 рік з 13.11.2014 року по 12.11.2015 року.
Уповноважена особа Фонду у листі від 03.12.2014 року № 001/507 повідомила, що договір банківського вкладу № 42488 від 27.06.2014 року, укладений між позивачем та «Комерційний банк «Український фінансовий світ» та операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору, є нікчемними відповідно до вимог ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та ст. 228 Цивільного кодексу України.
07 грудня 2017 року постановою Вищого адміністративного суду України по справі № 826/3309/15 рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково: визнано протиправним та скасовано рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Гончарова Сергія Івановича від 18.11.2014 року № 6 щодо визнання нікчемними договору банківського вкладу від 27.06.2014 року № 42488, укладеного між публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Український фінансовий світ» та ОСОБА_1 .
Не дивлячись на прийняття рішень судом на користь позивача, Фондом дотепер так і не була здійснена виплата гарантованої Законом суми.
Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, тому звернулася з позовом до суду з вимогою про стягнення належних їй коштів за вкладом.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року у справі № 200/14379/19-а позовні вимоги було задоволено частково, внаслідок чого: визнано протиправними дії Державної установи «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» щодо невиплати ОСОБА_1 гарантованої суми відшкодування за договором банківського вкладу № 42488 від 27 червня 2014 року; стягнуто з Державної установи «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» на користь ОСОБА_1 кошти у розмірі 188922,66 гривень за вкладом, які було внесено за договором банківського вкладу № 42488 від 27 червня 2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Комерційний Банк «Український фінансовий світ»; в задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій зазначено, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, та просили скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Сторони у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду судового засідання, тому, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до вимог частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
27 червня 2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Комерційний Банк «Український фінансовий світ» (Банк) було укладено договір банківського вкладу (депозиту) «ПЛАНЕР» №42488, відповідно до якого Банк приймає від Вкладника на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти в сумі 185500,00 гривень у тимчасове строкове користування на строк до 01.08.2014 року та зобов'язується сплачувати проценти за його користування в розмірі, встановленому п.1.2 цього договору.
Згідно п. 1.3 договору датою внесення грошових коштів Вкладником є дата надходження грошових коштів на вкладний (депозитний) рахунок в Банку.
Відповідно до підпунктів 2.1.2, 2.1.3 пункту 2.1 договору, Банк зобов'язується при настанні дати повернення вкладу, при зверненні вкладника до банку за отриманням вкладу або в день розірвання цього договору, повернути Вкладнику суму вкладу та нараховані в порядку, встановленому п.2.1.4 цього договору, але не сплачені проценти, шляхом передбаченим чинним законодавством України (готівкою перерахування на інший рахунок Вкладника за письмовим розпорядженням вкладника тощо).
27.06.2014 року відповідно до платіжного доручення TR.56792.16908.341. на вкладний рахунок позивача зараховано грошові кошти у розмірі 185 500,00 грн.
Згідно постанови Правління Національного банку України від 14.08.2014 року № 491 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» до категорії неплатоспроможних. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 14.08.2014 року № 69 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ», згідно з яким з 15 серпня 2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ»; уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Гончарова С.І.
Постановою Правління Національного банку України від 10.11.2014 року № 717 постановлено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати «Комерційний банк «Український фінансовий світ».
Згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду від 13.11.2014 року № 119 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб відповідно до плану врегулювання з 13.11.2014 року та призначено Гончарова С.І. уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» строком на 1 рік з 13.11.2014 року по 12.11.2015 року.
Уповноважена особа Фонду у листі від 03.12.2014 року №001/526 повідомила, що договір банківського вкладу № 42476 від 27.06.2014 року, укладений між позивачем та «Комерційний банк «Український фінансовий світ» та операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору, є нікчемними відповідно до вимог ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та ст. 228 Цивільного кодексу України.
Позивач не погодившись з такими діями позивача, звернувся з позовом до суду.
07 грудня 2017 року постановою Вищого адміністративного суду України по справі № 826/3309/15 рішення Окружного адміністративного суду м. Києва скасовано, прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково: визнано протиправним та скасовано рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Гончарова Сергія Івановича від 18.11.2014 року № 6 щодо визнання нікчемними договору банківського вкладу від 27.06.2014 року № 42488, укладеного між публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Український фінансовий світ» та ОСОБА_1 , зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» вчинити дії щодо включення позивача, шляхом подання додаткової інформації про нього, до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
07 червня 2019 року на сайті відповідача у розділі ПАТ «КБ «УФС» розміщена інформація, що 05 червня 2019 року уповноваженою особою Фонду було подано документи державному реєстратору юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань для державної реєстрації припинення банку як юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та з цієї дати завершились виплати коштів вкладникам ПАТ «КБ «УФС».
На вересні 2019 року позивач дізнався, що ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 03 травня 2019 року по справі №757/21167/19-к, накладено арешт на рахунки 2478 вкладників, в тому числі позивача. Як вбачається з мотивувальної частини ухвали, що арешт грошових коштів на рахунках вкладників (фізичних осіб) відповідно до списку наданого Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, однак рахунок позивача внесений до переліку без будь-яких правових підстав чи доказів.
Як вбачається з тексту означеної ухвали, залишок коштів на арештованому рахунку позивача складає 188 922,66 грн.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 24.01.2020 року по справі № 759/19765/19, скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03.05.2019 на грошові кошти та рахунки фізичних осіб - вкладників ПАТ «КБ «Український фінансовий світ».
Незгода позивача із невиплатою тривалий час на його користь гарантованої суми відшкодування зумовила звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Частиною першою статті 28 Закону № 4452-VI встановлено, що Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України в порядку та у черговості, встановлених Фондом, не пізніше 20 робочих днів (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500000 рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку.
Колегією суддів встановлено, що, незважаючи на неодноразові звернення позивача до Фонду гарантування вкладів із заявами про виплату гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «КБ «УФС» за договором «Планер» № 42488 від 27 червня 2014 року, відповідачем в порушення вимог вищенаведених норм допущено протиправну бездіяльність, яка призвела до того, що станом на теперішній час кошти у сумі 185 500 грн. позивачем не отримано.
Посилання відповідача на ухвалу слідчого судді від 03 травня 2019 року про накладення арешту на грошові кошти як на доказ правомірності не проведення виплат позивачеві колегія суддів вважає безпідставними.
При цьому, відповідачем не наведено об'єктивної причини неможливості вжиття заходів спрямованих на відшкодування коштів позивачу з моменту набрання законної сили постановою суду по справі № 826/3309/15, якою визнано протиправним та скасовано наказ Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 18 листопада 2014 року № 6 в частин визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) «Планер» укладеного між позивачем та ПАТ «КБ «УФС».
Колегія суддів зауважує, що у цих правовідносинах Фонд виконує управлінські функції щодо виплати гарантованої державою суми відшкодування за банківським вкладом у межах граничного розміру за рахунок коштів Фонду незалежно від перебігу процедури ліквідації банку, продажу його майна.
Юридичний факт неплатоспроможності банку є підставою для виникнення правовідносин щодо відшкодування вкладникам їх вкладів за рахунок коштів Фонду, проте процес ліквідації має окремий перебіг і не впливає на обсяг гарантованого державою відшкодування вкладникам.
З огляду на внесення 14 серпня 2019 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису №12661110046007762 про припинення державної реєстрації ПАТ «КБ «УФС» як юридичної особи, належним способом захисту прав позивача, крім визнання протиправною бездіяльності відповідача, є стягнення з відповідача на користь позивача гарантованої суми відшкодування коштів в розмірі 188922,66 грн.
Фонд або його уповноважена особа зобов'язані дотримуватися положень частини другої статті 19 Конституції України відповідно до якої, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Одночасно, суд наголошує, що право громадянина на власність як важливий атрибут правової держави і демократичного суспільства закріплено в Конституції України, у якій установлено основні положення щодо власності (статті 13, 41, 142 та 143 Конституції України), закріплено рівність усіх суб'єктів права власності (статті 1 та 13 Конституції України), гарантії права власності та обов'язки власників (статті 13 і 41 Конституції України). Крім того, стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися, розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.
Поширення на грошові кошти, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника), режиму права власності підтверджується положеннями статей 1058, 1066 ЦК України та статей 8, 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні», відповідно до яких, зокрема, власник рахунку має право у будь-який час розпоряджатися коштами, які перебувають на такому рахунку на умовах та у порядку, встановленому Законом та договором.
Дотримання прав вкладників банків передусім проявляється в законодавчих гарантіях повернення всієї суми вкладу та процентів на неї або доходів у іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором банківського вкладу (частина перша статті 1058 ЦК України). У разі визнання банку неплатоспроможним гарантією забезпечення прав вкладників є поетапне відшкодування, в порядку передбаченому законом, суми за вкладом: Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку; у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом, в порядку загальних правил відшкодування за процедурами ліквідації.
Відповідно до позиції Конституційного Суду України, сформованої в Рішенні від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005, до обмеження прав належить звуження їх змісту й обсягу, проте сутність змісту основного права не може бути порушена. Крім того, у Рішенні від 22 травня 2018 року № 5-р/2018 Конституційний Суд України зазначив, що обмеження стосовно реалізації конституційних прав не можуть бути свавільними та несправедливими, мають установлюватися виключно Конституцією й законами, переслідувати легітимну мету, бути зумовленими суспільною необхідністю її досягнення, пропорційними й обґрунтованими.
Враховуючи вищенаведене, зміст статті 41 Конституції України поширюється на право вкладника - фізичної особи вимагати отримання відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду.
З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року у справі № 200/14379/19-а - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року у справі № 200/14379/19-а - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 19 серпня 2020 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 та п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.В. Гайдар
Судді Е.Г. Казначеєв
І.Д. Компанієць