ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
20 серпня 2020 року м. Київ № 640/1668/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу:
за позовомПриватного сільськогосподарського підприємства ім.Т.Г.Шевченка
до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0033181406 від 06.11.2018
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Приватне сільськогосподарське підприємство ім. Т.Г. Шевченка із позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, в якому просив суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 06.11.2018 №033181406.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.02.2019 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки при його прийнятті відповідач дійшов необґрунтованих висновків про порушення позивачем законодавства у сфері обігу готівки всупереч доводам позивача про те, що кошти в сумі 52 485,98 надійшли на його розрахунковий рахунок в банківській установі як безготівкова оплата від фізичних осіб за договорами купівлі-продажу та не мають жодного відношення до касових операцій.
Станом на час проведення перевірки позивача відповідачем відповідні документи, що підтверджують зарахування згаданих коштів на його розрахунковий рахунок були відсутні, оскільки перебували в розпорядженні аудиторської фірми, яка на підставі договору обслуговує позивача. Однак, в установленому законодавством порядку у п'ятиденний строк з дня отримання акту перевірки зазначені документи були надані відповідачу, який безпідставно не взяв їх до уваги при прийнятті оскаржуваного повідомлення-рішення.
У подальшому ДФС України також безпідставно відмовила позивачу у задоволенні його скарги на згадане податкове повідомлення-рішення.
Відповідач проти позову заперечив, зазначивши у відзиві на позовну заяву, що під час перевірки встановлено неоприбуткування позивачем готівкових коштів в касі підприємства в сумі 52 485,98 грн. Внесення готівкових коштів на розрахунковий рахунок позивача відбувалося в робочий час працівниками підприємства. Первинні документи та договори, згідно з якими відбувались розрахункові операції позивач не надав, пояснивши їх відсутністю. Зазначене, на переконання контролюючого органу, свідчить про порушення порядку оприбуткування готівки.
Ознайомившись із матеріалами справи, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
На підставі наказу ГУ ДФС у Київській області від 28.09.2018 №2037 та направлень на проведення перевірки від 09.10.2018 №405, №406 відповідач провів фактичну перевірку позивача, за результатами якої складено акт фактичної перевірки від 18.10.2018 №009856.
Перевірка тривала 10 діб з 09.10.2018.
В акті зафіксовано виявлені перевіркою порушення позивачем пункту 11 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 №148.
Суть порушення полягає в неоприбуткуванні позивачем готівкових коштів на загальну суму 52 485,98 грн., зокрема:
- працівником ПСГП ім. Т.Г. Шевченка ОСОБА_1 , яка згідно з даними табелю обліку використання часу за квітень 2018 року перебувала на робочому місці, 13.04.2018 були внесені на розрахунковий рахунок підприємства готівкові кошти за товар у сумах 15 681,95 грн. та 16 194,03 грн. відповідно;
- працівником ПСГП ім. Т.Г. Шевченка ОСОБА_2 , який згідно з даними табелю обліку використання часу за травень 2018 перебував на робочому місці, 03.05.2018 були внесені на розрахунковий рахунок підприємства готівкові кошти за товар у сумі 20 610,00 грн.
При цьому позивач не заперечує того, що указані особи - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є працівниками ПСП ім. Т.Г. Шевченка та упродовж квітня-травня 2018 року перебували на роботі.
Листом від 30.10.2018 №166 позивач надіслав свої заперечення на акт перевірки та надав документи, які спростовують встановлені відповідачем порушення.
Листом від 06.11.2018 №19551/10/10-36-14-06 відповідач повідомив позивача, що указані заперечення та документи залишено без розгляду у зв'язку з несвоєчасним їх наданням.
На підставі вищевказаного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.11.2018 №0033181406, яким згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та згідно з абзацом 3 статті 1 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» на позивача накладено штраф в розмірі 262 429,90 грн.
Не погодившись із таким податковим-повідомленням рішенням, позивач звернувся до ДФС України зі скаргою про скасування податкового повідомлення-рішення від 06.11.2018 №0033181406.
За результатами розгляду указаної скарги ДФС України рішенням від 15.01.2019 №2123/6/99-99-11-06-01-25 відмовила позивачу у задоволенні його скарги.
Уважаючи податкове повідомлення-рішення від 06.11.2018 №0033181406 протиправним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.
Згідно з пунктом 1.1 статті 1 Податкового кодексу України, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.
Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно з пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 №148 затверджено Положення порядок про ведення касових операцій (далі - Положення №148), яким визначено порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою.
Відповідно до пункту 11 розділу ІІ Положення №148 готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі.
Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, а також у касах фізичних осіб-підприємців, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО без ведення касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень на підставі даних розрахункових документів шляхом формування та друку фіскальних звітних чеків і їх підклеювання до відповідних сторінок КОРО/занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.
Пунктом 5 розділу ІІ Положення №148 визначено, що суб'єкти господарювання здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.
Відповідно до підпункту 13 пункту 3 розділу І Положення №148 книга обліку - касова книга, книга обліку виданої та прийнятої старшим касиром готівки, книга обліку розрахункових операцій, книга обліку доходів і витрат.
Згідно з підпунктом 18 пункту 3 розділу І Положення №148 оприбуткування готівки - проведення суб'єктами господарювання обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі/книзі обліку доходів і витрат/книзі обліку доходів/фіскальному звітному чеку/розрахунковій квитанції.
Пунктами 23, 25 та 26 розділу ІІІ Положення №148 визначено, що касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівки.
Приймання готівки в касу проводиться за прибутковим касовим ордером, підписаним головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником установи/підприємства. До прибуткових касових ордерів можуть додаватися документи, які є підставою для їх складання.
Про приймання установами/підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера), підписана головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником, підпис яких може бути засвідчений відбитком печатки цієї/цього установи/підприємства. Використання печатки установою/підприємством не є обов'язковим.
Видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки підписуються керівником і головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником. До видаткових ордерів додаються заяви на видачу готівки, розрахунки.
У разі недотримання суб'єктом господарювання при здійсненні діяльності зазначених вимог законодавства, до нього за рішенням відповідних органів застосовуються штрафні (фінансові) санкції згідно з абзацом 3 статті 1 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».
Згідно з указаною правовою нормою уразі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, а саме за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Як вбачається з акту перевірки «на момент перевірки суб'єкт господарювання не забезпечив облік готівкових коштів в повній сумі їх фактичного надходження в касовій книзі підприємства у день одержання готівки, а саме: згідно з наданою банківською випискою за 13.04.2018 та 03.05.2018 на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 АТ «Райффайзен банк Аваль» надійшли готівкові кошти в сумі 52 485,98 грн., які не були оприбутковані в касі підприємства. Відповідно до банківської виписки ці готівкові кошти були внесені на розрахунковий рахунок працівниками підприємства, а саме: ОСОБА_1 в сумі 15 681,95 грн. 13.04.2018 о 16 год. о 16 год. 13 хв. згідно з договором від 20.02.2018 №2002-2018, в сумі 16 194,03 грн. 13.04.2018 о 16 год. 23 хв. згідно з договором від 28.03.2018 №2803 та ОСОБА_2 в сумі 20 610,00 грн. 03.05.2018 о 16 год. 13 хв. згідно з рахунком від 08.05.2018 №382. Первинні документи та договори згідно з якими відбувались розрахункові операції, до перевірки не надані, а саме: відмови в їх наданні у зв'язку з відсутністю».
Внесення готівкових коштів на розрахунковий рахунок підприємства відбувалося в робочий час підприємства. Відповідно до наданого табеля обліку використаного часу за квітень 2018 та за травень 2018, а також відомостей про нарахування заробітної плати працівникам ОСОБА_2 та заступник директора ОСОБА_1 перебували в робочому процесі та виконували свої трудові обов'язки в інтересах підприємства. Таким чином, готівкові кошти в сумі 52 485,98 грн. не оприбутковані в касі підприємства»
Однак, суд не погоджується із висновками відповідача про порушення позивачем Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 №148, шо пояснюється таким.
Як встановлено судом, 20.02.2018 між ПСП ім. Т. Г .Шевченка (далі - продавець) та ОСОБА_1 (далі - продавець) укладено договір №2002-2018 (далі - договір 1), відповідно до пунктів 1.1, 2.3, 3.1, 4.1 та 4.2 якого передбачено, що продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених даним договором, передати у власність покупцю вівці породи «Німецький Меріноленд» у живій вазі (далі - товар), а покупець зобов'язаний прийняти та сплатити кошти за придбаний товар в кількості та асортименті згідно з видатковими накладними. Асортимент та кількість товару визначається у видаткових накладних. Загальна вартість даного договору становить загальну вартість товару, придбаного гідно з видатковими накладними. Розрахунок за цим договором між продавцем і покупцем проводиться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця. Покупець сплачує вартість фактично отриманого товару протягом 60 календарних днів з дня отримання товару покупцем.
На підставі указаного договору ПСП ім. Т.Г. Шевченка передало ОСОБА_1 товар, а саме вівці породи «Німецький Меріноленд», що підтверджується видатковими накладними від 20.02.2018 №№2, 3, 4, 5, 6 та 13 на суму відповідно 2 912,36 грн., 2 592,32 грн., 2 784,35 грн., 2 176,27 грн., 2 304,29 грн. та 2 912,36 грн., всього на суму 15 681,96 грн.
Відповідно до рахунків на оплату від 20.02.2018 №№65, 66, 67, 68, 69, 70 ОСОБА_1 сплатила кошти в сумі 15 681,96 грн. на розрахунковий рахунок позивача в банківській установі. Підставою для виставлення указаного рахунку, як зазначено в ньому, є договір купівлі-продажу від 20.02.2018 №2002-2018.
28.03.2018 між ПСП ім. Т. Г. Шевченка (продавець) та ОСОБА_1 укладено договір №2803-2018 (далі - договір 2).
Пунктами 1.1, 2.3, 3.1, 4.1 та 4.2 цього договору передбачено, що продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором 2, передати у власність покупцю вівці породи «Німецький Меріноленд» у живій вазі (далі - товар), а покупець зобов'язаний прийняти та сплатити кошти за придбаний товар в кількості та асортименті згідно з видатковими накладними. Асортимент та кількість товару визначається у видаткових накладних. Загальна вартість даного договору становить загальну вартість товару, придбаного згідно з видатковими накладними. Розрахунок за цим договором між продавцем і покупцем проводиться після перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця. Покупець сплачує вартість фактично отриманого товару протягом 30 календарних днів з дня отримання товару покупцем.
На виконання договору 2 ПСП ім. Т. Г. Шевченка передало ОСОБА_1 товар, а саме вівці породи «Німецький Меріноленд», що підтверджується видатковими накладними від 28.03.2018 №№7, 8, 9, 10, 11 та 12 на суму відповідно 2 368,30 грн., 2 624, 33 грн., 2 560,32 грн., 2 912,36 грн., 3 040,38 грн., 2 688,34 грн., всього на суму 16 194,03 грн.
Відповідно до рахунків на оплату від 28.02.2018 №№222, 223, 224, 225, 226, 228 ОСОБА_1 сплатила кошти у сумі 16 194,03 грн. на розрахунковий рахунок позивача в банківській установі. Підставою для виставлення указаного рахунку, як зазначено в ньому, є договір купівлі-продажу від 20.02.2018 №2002-2018.
03.05.2018 між ПСП ім. Т.Г. Шевченка та ОСОБА_2 укладено договір №0305-2018 (далі - договір 3), пунктами 1.1, 2.3, 3.1, 4.1 та 4.2 якого передбачено, що продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених даним договором передати у власність покупцю вівці породи «Німецький Меріноленд» у живій вазі (далі - товар), а покупець зобов'язаний прийняти та сплатити кошти за придбаний товар в кількості та асортименті згідно з видатковими накладними. Асортимент та кількість товару визначається у видаткових накладних. Загальна вартість даного договору становить загальну вартість товару, придбаного згідно з видатковими накладними. Розрахунок за цим договором між продавцем і покупцем проводиться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця. Покупець сплачує вартість фактично отриманого товару протягом 30 календарних днів з дня отримання товару покупцем.
На виконання цього договору ПСП ім. Т. Г. Шевченка передало ОСОБА_2 товар, а саме вівці породи «Німецький Меріноленд», що підтверджується видатковою накладною від 03.05.2018 №463 на суму 20 610,00 грн.
Відповідно до рахунку на оплату від 28.02.2018 №382 ОСОБА_2 сплатив кошти у сумі 20 610,00 грн. Підставою для виставлення указаного рахунку, як зазначено в ньому, є договір купівлі-продажу від 03.05.2018 №0305-2018.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що кошти на загальну суму 52 485,98 грн., що надійшли на розрахунковий рахунок позивача в банківській установі від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , сплачені ними не як працівниками позивача, а як фізичними особами - його контрагентами за вищевказаними договорами. Та обставина, що ці особи водночас є працівниками ПСП ім. Т .Г. Шевченка, відповідно до законодавства не є перешкодою для укладення між ними та позивачем договорів щодо придбання товару та придбання товару на виконання умов такого договору.
Крім того, відповідачем фактично не встановлено факту надходження готівкових коштів в сумі 52 485,98 грн. в касу ПСП ім. Т.Г. Шевченка, у зв'язку з чим висновок відповідача про порушення позивачем Положення №148 є необґрунтованим та не відповідає дійсним обставинам справи.
Та обставина, що кошти згаданими особами внесено ними на розрахунковий рахунок позивача в банківській установі упродовж робочого дня не заслуговує на увагу суду, оскільки не є підтвердження того, що відповідні кошти вносилися ними як працівниками підприємства.
Питання дотримання указаними особами розпорядку робочого дня та трудової дисципліни не є предметом цього спору, тому обставини, що стосуються цього питання не підлягають встановленню та оцінюванню судом.
Щодо відсутності станом на час проведення перевірки первинної документації, на підставі якої на його розрахунковий рахунок були зараховані кошти в сумі 52 485,98 грн., позивач пояснив, що через відсутності на підприємстві бухгалтера та/або бухгалтерської служби ПСП ім. Т. Г. Шевченка на підставі договору від 02.05.2015 №5, укладеного з ТОВ «Аудиторська фірма «АБК Сервіс», користується аудиторськими, консультаційними послугами останньої, а також послугами щодо ведення бухгалтерського обліку.
Відповідно до пункту 1.3.3 вищевказаного договору ПСП ім. Т.Г. Шевченка зобов'язується своєчасно та в повному обсязі надавати ТОВ «Фудиторська фірма «АБК Сервіс» оригінали первинних документів, укладені правочини та інш. Інформацію, необхідну для виконання умов цього договору.
На виконання умов цього договору усі первинні документи, на підставі яких проводились розрахункові операції, а саме: договори купівлі-продажу від 20.02.2018 №2002-2018, від 28.03.2018 №2803-2018, від 03.05.2018 №0305-2018, видаткові накладні від 20.02.2018 №№2, 3, 4, 5, 6, 13, від 28.03.2018 №№7, 8, 9, 10, 11, 12, від 03.05.2018 №463, які наявні у позивача, перебували в розпорядженні ТОВ «Аудиторська фірма «АБК Сервіс», проте, з пропозицією позивача про надання згаданих документів до завершення проведення перевірки посадові особи відповідача не погодилися.
Згідно з абзацом першим підпункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.
За змістом пункту 44.7 статті 44 Податкового кодексу у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який проводить перевірку, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).
Протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, платник податків має право подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.
Зв змісту листа ГУ ДФС у Київській області від 06.11.2018 №19551/10/10-36, адресованого позивачу, вбачається, що останній примірник акта перевірки отримав 25.10.2018, що позивачем не заперечується.
Заперечуючи викладений в акті перевірки висновок відповідача про порушення ним Положення №148 ПСП ім. Т.Г. Шевченка, позивач відповідно до підпункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України листом від 30.10.2018 №166 направив, поміж іншого, копії договорів купівлі-продажу від 20.02.2018 №2002-2018, від 28.03.2018 №2803-2018, від 03.05.2018 №0305-2018, видаткових накладних від 20.02.2018 №№2, 3, 4, 5, 6, 13, від 28.03.2018 №№7, 8, 9, 10, 11, 12, від 03.05.2018 №463, рахунків від 20.02.2018 №№65, 66, 67, 68, 69, 70, від 28.03.2018 №№222, 223, 224, 225, 226, 228, від 03.05.2018 №382, виписок від 30.10.2018 по рахунку № НОМЕР_1 за період з 13.04.2018 по 13.04.2018, від 30.10.2018 по рахунку № НОМЕР_1 за період з 05.03.2018 по 03.05.2018, договору про надання аудиторських та консультаційних послуг від 02.01.2015 №5.
Указаний лист 01.11.2018направлено на адресу відповідач рекомендованим листом із описом вкладення, що підтверджується фіскальним чеком ПАТ «Укрпошта» ЦПЗ-5 від 11.01.2018, описом вкладення у рекомендований лист.
Відтак, позивач подав заперечення на акт перевірки та додаткові документи, що стосуються цієї перевірки, в межах строку, визначеного пунктом 86.7 статті 86, пунктом 44.7 статті 44 Податкового кодексу України, тому відповідач безпідставно не взяв до уваги зазначене заперечення позивача та надані ним документи, які спростовують його висновок про порушення ПСП ім. Т.Г. Шевченка Положення №148.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що відповідач необґрунтовано прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 06.11.2018 №0033181406 про застосування до позивача штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частиною першою статті 77 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідачем належним чином не доведено порушення позивачем вимог законодавства з питань регулювання обігу готівки, тому, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі, а податкове повідомлення-рішення від 06.11.2018 №0033181406 - визнанню протиправним і скасуванню судом.
Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно з приписами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись, ст. ст. 2, 9, 19, 77, 90, 139, 194, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
Позовні вимоги Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Т.Г. Шевченка (08670, Київська область, вул. Кірова, буд.4, код ЄДРПОУ 31379694) до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5, код ЄДРПОУ 39393260) задовольнити.
Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 06.11.2018 №0033181406, яким застосовано штрафні санкції в розмірі 262 429,90 грн.
Стягнути на користь Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Т.Г.Шевченка (08670, Київська область, вул. Кірова, буд.4, код ЄДРПОУ 31379694) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5, код ЄДРПОУ 39393260) сплачений судовий збір в розмірі 3 937,00 грн. (три тисячі дев'ятсот тридцять сім гривень 00 коп.).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя А.С. Мазур