ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
20 серпня 2020 року м. Київ № 640/864/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу:
за позовомКомунального підприємство по утриманню мостів і шляхів м.Києва "Київавтошляхміст"
до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00013441402
Комунальне підприємство по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, в якому просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.10.2018 року № 00013441402.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.01.2019 відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Заявлені вимоги позивач обґрунтовував безпідставністю висновків фіскального органу, викладених в акті документальної позапланової виїзної перевірки № 680/26-15-14-02-03/03359018 від 04.10.2018 про порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, пп.134.1.1 п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п. 5 П(С) БО 8, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999р. № 242, п. 8 П(С) БО 16, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. № 318, п. 29 П(С) БО 7, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000р. № 92, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 392760,00 гривень за 2017 рік.
Прийнятим на підставі акту позапланової виїзної документальної перевірки від 04 жовтня 2018 податковим повідомленням-рішенням від 29.10.2018 № 00013441402 позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 392760,00 гривень та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 196380,00 гривень.
Позивач скористався правом оскарження податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку, але рішенням ДФС України від 28.12.2018 йому було відмовлено у задоволенні скарги.
Сутність порушень, визначених при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки полягає у тому, що позивачем, на думку податкового органу, неправомірно віднесено до складу витрат вартість придбаного металевого огородження бар'єрного типу, яке кваліфіковане перевіряючими в акті перевірки, як основний засіб, що підлягає амортизації. З зазначених причин позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві проти задоволення позовних вимог заперечувало, вказавши про правомірність податкового повідомлення-рішення від 29.10.2018 року № 00013441402, оскільки актом документальної позапланової виїзної перевірки № 680/26-15-14-02-03/03359018 від 04.10. 2018 встановлено порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, пп.134.1.1 п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п. 5 П(С) БО 8, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999р. № 242, п. 8 П(С) БО 16, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. № 318, п. 29 П(С) БО 7, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000р. № 92, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 392760,00 гривень за 2017 рік.Наголошує, що придбане позивачем для заміни транспортної огорожі транспортної розв'язки металеве огородження бар'єрного типу, яке позивач вважає запасом, відповідно до вимог П(С) БО 1 є оборотним активом, а отже, є основним засобом.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що п. 29 П(С) БО 7 «Основні засоби» надає право підприємству визнавати або не визнавати окрему частину основного засобу окремим об'єктом основних засобів. При цьому, вказаний пункт не зобов'язує його визнавати або не визнавати окрему частину основного засобу окремим об'єктом основних засобів.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивача зареєстровано як юридичну особу, код за ЄДРПОУ 03359018.
Фахівцями Головного управління ДФС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2016 по 31.03.2018, валютного - за період з 01.04.2016 по 31.03.2018, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.04.2016 по 31.03.2018, про що складено акт від 06.08.2018 року № 525/26-15-14-02-03/03359018.
Висновками даного акту, встановлено порушення підприємством позивача п. 44.1 ст. 44, пп.134.1.1 п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п. 5 П(С) БО 8, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999р. № 242, п. 8 П(С) БО 16, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. № 318, п. 29 П(С) БО 7, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000р. № 92, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 2406533,00 гривень за 2017 рік.
Позивач, не погодившись з висновками вказаного акту надав заперечення №053/282/01-18/2044 від 16.08.2018, що стало причиною для проведення позапланової виїзної перевірки підприємства з питань, що стали предметом оскарження акту планової перевірки від 06.08.2018 року № 525/26-15-14-02-03/03359018.
За результатами вже позапланової виїзної перевірки Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» відповідачем складено акт документальної позапланової виїзної перевірки № 680/26-15-14-02-03/03359018 від 04.10.2018, яким встановлено порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, пп.134.1.1 п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п. 5 П(С) БО 8, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999р. № 242, п. 8 П(С) БО 16, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. № 318, п. 29 П(С) БО 7, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000р. № 92, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 392760,00 гривень за 2017 рік.
На підставі акту документальної позапланової виїзної перевірки № 680/26-15-14-02-03/03359018 від 04.10.2018 року відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення - рішення від 29.10.2018 року № 00013441402, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 392760,00 гривень та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 196380,00 гривень.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.
Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, статті 94 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
В ході перевірки працівниками відповідача встановлено, що ТОВ «НВП «Містпроект» надано послуги з комплексного спеціального обстеження правобережної естакади «Н» Південного мостового переходу з боку с. Корчувате в м. Києві, яка обліковуєтьсяна балансі КП «Київавтошляхміст». За результатами обстеження складено технічний звіт, у висновках якого вказано, що слід виконати капітальний ремонт естакади, в проекті якого слід передбачити заміну перильної огорожі проїзної частини.
КП «Київавтошляхміст» є замовником торгів згідно оголошення №UA-2017-06-21-002079-b на офіційному веб-порталі Уповноваженого органу, в особі в.о. начальника підприємства ОСОБА_1 , який діє на підставі розпорядження Київського міського голови № 590 від 28.07.2017 та Статуту, з однієї сторони, та ТОВ «Дорожні системи», що є переможцем процедури закупівлі згідно з рішенням про визначення від 13.07.2017 на офіційному веб-порталі Уповноваженого органу, в особі директора Тесленко Олени Валентинівни, яка діє на підставі Статуту, з другої сторони, уклали договір від 01.08.2017 №8-3 про закупівлю товару, згідно якого Постачальникзобов'язується поставити, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити «Дорожнє обладнання за кодом ДК 021:2015-34920000-2 (огородження металеве бар'єрного типу мостове однобічне)».
Загальна кількість товару, асортимент, одиниця виміру, кількість та ціна визначаються сторонами у специфікації, яка є невід 'ємною частиною Договору.
Якість товару, що є предметом поставки за цим Договором, має відповідати умовам діючих стандартів і норм.
Ціна цього Договору становить 3424000,15 гривень, в тому числі ПДВ 570666,69 гривень.
Ціна за одиницю товару встановлена відповідно до тендерної пропозиції та зазначена у специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору.
Розрахунки за відвантажений товар здійснюється Покупцем в національній валюті України шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника по факту відвантаження і відстрочкою платежу до 30 календарних днів за наявності бюджетного фінансування. Розрахунки будуть здійснюватися за рахунок бюджетних коштів Покупця (КПКВ 6516650 - р/р 35430010054848) в межах надходження бюджетних коштів.
Строк поставки товару - з дати підписання Договору до 31.12.2017 року.
Поставка товару здійснюється на балансовий об'єкт Покупця: транспортна розв'язка через Наддніпрянське шосе на Південному мостовому переході. Естакада з'їзду №1 (ПМП- Корчувате) автотранспортом Постачальника.
Строк дії Договору до 31.12.2017, але в будь-якому у випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором.
На виконання умов договору ТОВ «Дорожні системи» відвантажило товар, внаслідок чого Постачальником виписані видаткові та податкові накладні: № 218 від 28.08.2017, № 51 від 30.08.2017 на загальну суму 966720,00 гривень, у тому числі ПДВ 161120,00 гривень, № 285 від 27.09.2017, № 67 від 28.09.2017 на загальну суму 2143175,88 гривень, у тому числі ПДВ 357195,98 гривень, № 326 від 12.10.2017, № 25 від 13.10.2017 на загальну суму251589,31 гривень, у тому числі ПДВ 41931,55 гривень, № 322 від 12.10.2017, № 26 від 13.10.2017 на загальну суму 223634,96 гривень, у тому числі ПДВ 37272,49 гривень
Оплата здійснювалась через бюджетний рахунок в ГУ ДКСУ у м. Києві у безготівковому вигляді. Станом на 31.03.2018 по вищезазначеному договору дебіторська/кредиторська заборгованість відсутня.
Відповідачем встановлено, що відповідно до наданої картки рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» КП «Київавтошляхміст» по контрагенту ТОВ «Дорожні системи» за перевіряємий період в бухгалтерському обліку господарські відносини відображені наступним чином:
Дт. 23 «Виробництво» Кт. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»,
Дт. 6441 «Податковий кредит» Кт. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками Дт. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» Кт. 311 «Поточні національній валюті»,
Дт. 903 «Собівартість реалізованих робіт і послуг» Кт. 23 «Виробництво».
Дані металеві огородження бар'єрного типу придбані для заміни транспортної огорожі транспортної розв'язки через Наддніпрянське шосе на Південному мостовому переході з'їзду №1 (ПМП - с. Корчувате). Вартість одиниці транспортної огорожі складає 7824,9 гривень, кількість - 281, загальна сума становить 2181998,72 гривень.
Таким чином, відповідач в акті перевірки зазначив, що придбані ТМЦ позивач повинен віднести на рахунок 10 «Основні засоби» та витрати на ремонт мосту відображати через амортизаційні відрахування.
До таких висновків відповідач прийшов, оскільки, на його думку, металеве огородження бар'єрного типу є необоротним активом, строк корисного використання (експлуатації) якого з дати введення в експлуатацію становить понад один рік. Крім того, металеве огородження бар'єрного типу є основним засобом, оскільки воно є необоротним активом і його вартість перевищує 6000,00 гривень.
При цьому, слід зазначити, що основними відмінними рисами бухгалтерського і податкового обліку є, зокрема, відмінності у визначенні прибутку до оподаткування.
Так, в бухгалтерському обліку прибуток до оподаткування визначається за даними П(С)БО 17 «Податок на прибуток» і, в основному, представляє собою різницю між доходами та витратами за мінусом непрямих податків. В податковому ж обліку прибуток до оподаткування визначається як різниця між скорегованим валовим доходом, скорегованими валовими витратами та амортизацією необоротних активів виробничого призначення, тобто амортизація є окремою складовою при розрахунку прибутку до оподаткування.
Крім того, також існують відмінності у звітності. Звітністю бухгалтерського обліку є фінансова звітність, яка включає в себе баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал, примітки до річної фінансової звітності, а звітністю податкового обліку є податкова звітність у вигляді декларації з податку на прибуток підприємства.
Слід зауважити, що операцію з придбання металевого огородження бар'єрного типу, вартість якого за одиницю перевищує. 6000,00 гривень, позивачем вірно відображено в бухгалтерському обліку.
Стосовно відображення спірної операції в податковому обліку суд зазначає наступне.
Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 ПК України).
У відповідності до приписів пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, порушення якого вказано у акті документальної позапланової виїзної перевірки від 04.10.2018 року, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:
зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);
збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:
збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);
зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Відповідно до п. 3 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому.
Необоротні активи - всі активи, що не є оборотними; оборотні активи - гроші та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи використання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу.
Крім того, підпунктом 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік)
Відтак, за визначенням підпункту 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 ПК України та п. 3 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», придбані позивачем ТМЦ (металеве огородження бар'єрного типу) відноситься до необоротних активів, оскільки придбано для використання на строк більше дванадцяти місяців та вартість яких за одиницю перевищує 6000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік.
Підпунктом 14.1.3 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що, амортизація - систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).
Наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 затверджено Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби».
Аналогічне тлумачення встановлене пунктом 5 цього Положення: амортизація - систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).
Пунктами 28 - 29 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 передбачене наступне.
Метод амортизації обирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання.
Метод амортизації об'єкта основних засобів переглядається у разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання. Нарахування амортизації за новим методом починається з місяця, наступного за місяцем прийняття рішення про зміну методу амортизації.
Нарахування амортизації проводиться щомісячно.
Місячна сума амортизації при застосуванні прямолінійного методу визначається діленням річної суми амортизації на 12. Місячна сума амортизації при застосуванні методів зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості та кумулятивного визначається діленням суми амортизації за повний рік корисного використання на 12.
Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання. Нарахування амортизації при застосуванні виробничого методу починається з дати, що настає за датою, на яку об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання.
Нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об'єкта основних засобів, переведення його на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання, консервацію. Нарахування амортизації при застосуванні виробничого методу амортизації припиняється з дати, що настає за датою вибуття об'єкта основних засобів.
З аналізу наведених норм Податкового кодексу України та Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» вбачається, що при отриманні бюджетних коштів на придбання металевого огородження бар'єрного типу позивач у податковому обліку повинен був включити суми бюджетного фінансування в доходи, проте, в подальшому не включати їх до складу витрат, а поступово амортизувати в залежності від віднесення до групи основних засобів.
Замість того, позивач помилкового вважає, що придбані ним ТМЦ відносяться до запасів. Проте, таке тлумачення є хибним з огляду на наступне.
Пунктом 4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» передбачено, що запаси - активи, які утримуються для подальшого продажу (розподілу, передачі) за умов звичайної господарської діяльності;
перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;
утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.
Чиста вартість реалізації запасів - очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію.
Відновлювальна вартість - сучасна собівартість придбання.
А відтак, придбане позивачем металеве огородження бар'єрного типу не відповідає жодним ознакам запасів, передбачених пунктом 4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси».
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За таких обставин, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно і всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Відповідно до положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".
Відповідачем доведено правомірність прийнятого ним рішення, натомість доводи позивача не знайшли свого підтвердження та обґрунтування.
Відповідно до приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з відмовою у позові судові витрати не відшкодовуються.
Керуючись вимогами ст.ст.2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні позовних вимог Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» відмовити.
Судові витрати покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя А.С. Мазур