ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
19 серпня 2020 року м. Київ № 640/1549/19
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши клопотання представника позивача про призначення додаткової судово-медичної експертизи у справі за позовом ОСОБА_1 до Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров'я України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
В проваджені Окружний адміністративний суд міста Києва перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров'я України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 17.10.2019 року задоволено клопотання представника позивача та доручено Київському міському клінічному бюро судово-медичної експертизи проведення експертизи, призначеної судом.
На вирішення експерта поставлено наступне питання:
- який відсоток втрати загальної та професійної працездатності в ОСОБА_1 ?
01 квітня 2020 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов від Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи висновок експерта №032-8-2019.
Ухвалою суду від 23.04.2020 року поновлено провадження в адміністративній справі №640/1549/19 та призначено судове засідання.
16 липня 2020 року представником позивача подано до суду клопотання про призначення додаткової судово-медичної експертизи, обґрунтоване тим, що висновок експерта є неповним та не ясним, оскільки експертом не враховано підчас визначення ступеня втрати працездатності довідку ВЛК від 14.08.2015 року № 1351.
В судовому засіданні 16.07.2020 року заслухавши думку учасників справи, суд ухвалив продовжити вирішення клопотання про призначення додаткової судово-медичної експертизи в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та доводи зазначеного клопотання, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини 1 статті 102 КАС України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.
Частиною 4 статті 102 КАС України визначено, що питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Частиною 1 статті 103 КАС України передбачено, що в ухвалі про призначення експертизи суд зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій (яким) доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Згідно з частиною 1 статті 111 КАС України якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити додаткову експертизу, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).
Як вбачається з висновку експерта № 032-8-2019, на час проведення даної експертизи у ОСОБА_1 має місце різко виражене порушення функції хребта та визначено розмір стійкої втрати загальної працездатності -50%.
Однак, в подальшому у висновку експерта № 032-8-2019 зазначено, що у віддзеркаленні на період 01.10.2015 року - 17.10.2016 року, розмір стійкої втрати загальної працездатності у позивача з приводу захворювання хребта з порушенням його функцій склав 20%.
Відтак, з висновку експерта є не зрозумілим який саме відсоток загальної та професійної працездатності втрачено ОСОБА_1 , зважаючи на поставлений діагноз відповідно до Довідки військово-лікарської комісії від 14.08.2015 року № 1351 та виявлені після того захворювання.
Враховуючи поставлене судом перед експертом питання та наданий експертом висновок, суд дійшов висновку, що висновок експерта № 032-8-2019 є неповним та неясним, адже експертом чітко не конкретизовано який відсоток працездатності (загальної та професійної) позивачем втрачено, у зв'язку з наявними захворюваннями.
Таким чином, оскільки позивач наполягає на проведенні додаткової експертизи, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за необхідне доручити проведення судово-медичної експертизи Київському міському клінічному бюро судово-медичної експертизи (03038, м. Київ, вул. Докучаєвська, буд.4).
Разом з тим, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі призначення судом експертизи - до одержання її результатів.
З огляду на неможливість розгляду справи до отримання висновку судово-медичної експертизи, оскільки висновки даної експертизи впливатимуть на ретельний та об'єктивний розгляд справи по суті, суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі.
Суд вказує, що позивачем зазначено достатні підстави на підтвердження обгрунтованості поданого клопотання про призначення додаткової експертизи.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 102, 236, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Задовольнити клопотання представника ОСОБА_1 про призначення додаткової судово-медичної експертизи.
2. Доручити Київському міському клінічному бюро судово-медичної експертизи (03038, м. Київ, вул. Докучаєвська, буд.4) проведення додаткової судово-медичної експертизи.
3. На вирішення експерта поставити наступні питання:
- який відсоток втрати загальної та професійної працездатності в ОСОБА_1 ?
4. Попередити експертів про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 384 та 385 Кримінального кодексу України.
5. Покласти обов'язок на сторону позивача у вирішенні питання щодо проведення оплати витрат по проведенню експертизи у справі №640/1549/19.
6. Зупинити провадження у справі №826/1549/19 до закінчення проведення додаткової судово-медичної експертизи та отримання її висновків.
Ухвала набирає законної сили згідно статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя В.І. Келеберда