ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
19 серпня 2020 року м. Київ № 640/7397/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши заяву представника позивача - адвоката Ковальчука Ігоря Володимировича про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування наказу в частині, зобов'язання вчинити дії,-
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2020 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування наказу в частині, зобов'язання вчинити дії. Відповідно до ухваленого рішення визнано протиправним та скасовано наказ Державної міграційної служби України від 11 червня 2015 року №81 «Про визнання недійсними бланків» в частині визнання недійсним (анулювання) бланку паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 та бланку паспорту громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 , виданих на ім'я ОСОБА_1 ; зобов'язано Державну міграційну службу України належним чином поінформувати Державну прикордонну службу України про визнання протиправним та скасування наказу Державної міграційної служби України «Про визнання недійсними бланків» від 11 червня 2015 року №81 в частині визнання недійсним (анулювання) бланку паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 та бланку паспорту громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 , виданих на ім'я ОСОБА_1 ; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної міграційної служби України на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1 536, 80 грн.
Через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Окружного адміністративного суду міста Києва від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №640/7397/19.
Згідно поданої заяви, представник позивача просить суд ухвалити додаткове рішення, яким зобов'язати Державну міграційну службу України належним чином поінформувати Адміністрацію Державної прикордонної служби України про необхідність вилучення із баз даних загублених, викрадених та оголошених недійсними документів, відомостей про визнання недійсними (анулювання) паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 та бланку паспорту громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 , а також вилучити відомості про визнання недійсними (анулювання) цих паспортів із відповідної бази даних Державної міграційної служби України.
Розглянувши подану заяву про ухвалення додаткового рішення, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується заява, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду заяви і вирішення її по суті, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно частини другої вказаної статті заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. (частина третя статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до змісту вказаної статті, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.
Додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
Додатковими судовими рішеннями вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (або вирішені не всі клопотання.
Додаткове судове рішення є невід'ємною складовою основного судового рішення.
Як вбачається з резолютивної частини рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2020 року у справі №640/7397/19 судом вже вирішено питання стосовно зобов'язання суб'єкта владних повноважень - Державної міграційної служби України належним чином поінформувати Державну прикордонну службу України про визнання протиправним та скасування наказу Державної міграційної служби України «Про визнання недійсними бланків» від 11 червня 2015 року №81 в частині визнання недійсним (анулювання) бланку паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 та бланку паспорту громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 , виданих на ім'я ОСОБА_1 .
При цьому, суд зазначає, що виходячи з положень частини другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, має забезпечуватися у найбільш ефективний спосіб, який не суперечить закону.
Метою суду (правосуддя) є захист порушених прав, свобод та інтересів, належних безпосередньо особі, яка звертається за захистом (її суб'єктивних прав).
У даному випадку захист прав та інтересів позивача забезпечено судом саме у такий спосіб, усуваючи перешкоди у реалізації позивачем своїх законних прав та уникаючи при цьому будь-якого втручання в дискреційні повноваження тих суб'єктів владних повноважень, які компетентні на вчинення відповідних дій у зв'язку з виконанням ухваленого рішення суду.
Як зазначає представник позивача у заяві про ухвалення додаткового рішення: не ухвалення рішення щодо однієї з позовних вимог у запропонованій ним редакції, перешкоджає його належному виконанню. Однак, жодних підтверджень таким аргументам представник позивача не надає, а окрім цього, питання порядку, способу заміни сторін, повороту виконання судових рішень вирішуються в порядку, визначеному розділом ІV Кодексу адміністративного судочинства України.
Зважаючи на викладене, суд не вбачає правових підстав для задоволення заяви представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 640/7397/19.
Відповідно до частини четвертої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Керуючись статтями 29, 30, 242, 243, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва,-
Відмовити у задоволенні заяви представника позивача - адвоката Ковальчука Ігоря Володимировича про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування наказу в частині, зобов'язання вчинити дії.
Відповідно до частини п'ятої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення у порядок, визначений статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.І. Келеберда