ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
20 серпня 2020 року м. Київ № 640/20431/19
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
провизнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368), в якому просить визнати протиправними дії відповідача та зобов'язати відповідача вчинити дії щодо призначення та виплати пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач, отримуючи пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу», має право на переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», тоді як відповідачем безпідставно відмовлено у переведенні, у зв'язку з чим порушено матеріальне право позивача на очікуваний розмір пенсії.
У встановлений судом строк відповідачем не подано відзиву на позовну заяву, у зв'язку з чим суд розглядає справи за наявними доказами.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 є пенсіонером та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, як одержувач пенсії по інвалідності, яка була призначена відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII.
У подальшому, позивач, вважаючи, що набув право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», звернувся до Головного управління Пенсійного фонду у м. Києві з заявою про його переведення з пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Листом від 18.09.2019 № 205561/03 Головне управління Пенсійного фонду у м. Києві відмовило позивачу у проведенні перерахунку пенсії, оскільки такий перерахунок не передбачений законодавством України.
Позивач, вважаючи відмову відповідача протиправною та такою, що порушує його конституційні права на належний соціальний захист, звернувся з відповідним позовом до суду.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною першою статті 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
01.05.2016 набув чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII, яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців.
Відповідно до пункту 2 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, з набранням чинності вказаним Законом втратив чинність Законом № 3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Відповідно до частини першої статті 37 Закону № 3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Отже, необхідною умовою для наявності у осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону № 1058- IV.
Тобто до 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом України «Про державну службу» 10.12.2015 № 889-VIII право на пенсію державного службовця мали особи, які:
а) досягли певного віку (62 роки для чоловіків, 60 років для жінок) та мають передбачений законодавством страховий стаж;
б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Після 01.05.2016, відповідно до статті 90 Закону № 889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закон № 1058- IV.
При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 № 3723-XII.
Так, відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців Попереднього Закону та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 № 3723-XII, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно з пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Отже, після 01.05.2016 зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктом 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону № 3723-XII вік і страховий стаж.
Таким чином, після 01.05.2016 для призначення пенсії відповідно до частини першої статті 37 Закону № 3723-XII вік, страховий стаж та стаж державної служби позивача мають відповідати наступним умовам.
1. Особа має досягти 62-річного віку.
2. Особа має 35 років страхового стажу.
3. а) Особа перебуває, станом на 01.05.2016, на державній службі та має стаж державної служби
понад 10 років;
або
б) особа має стаж державної служби понад 20 років незалежно від того, чи перебуває, станом
на 01.05.2016, на державній службі.
ОСОБА_1 , станом на день звернення до пенсійного органу з заявою про переведення на пенсію за віком, досяг 62-річного віку.
Відповідно до розрахунку страхового стажу, виданий Солом'янський районним управлінням Пенсійного фонду України, ОСОБА_1 має загальний страховий стаж у розмірі 39 років 8 місяців 18 днів, в тому числі стаж державної служби 18 років 1 місяць 11 днів.
У матеріалах справи також міститься копія трудової книжки позивача, з якої вбачається, що, станом на 01.05.2016, позивач не перебував на державній службі.
Таким чином, стаж державної служби є недостатнім для призначення пенсії відповідно до пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, оскільки є меншим ніж 20 років.
Крім того, позивач не має права на призначення пенсії відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, оскільки даною нормою допускається розмір стажу державної служби понад 10 років лише за умови, якщо особа, станом на 01.05.2016, перебуває на посаді державній службі.
Разом з тим, станом на 01.05.2016, позивач не займав посади державної служби, а тому не має права на призначення пенсії відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII.
Таким чином, розмір стажу державної служби позивача не відповідає вимогам, встановленим пунктом 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, у зв'язку з чим за позивачем не зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Враховуючи викладене, у відповідача не було правових підстав для переведення позивача на пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», у зв'язку з чим відповідач діяв на підставі, в межах наданих йому повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на зазначене, керуючись статтями 241, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) - відмовити повністю.
Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.П. Огурцов