20 серпня 2020 року Чернігів Справа № 620/2191/20
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Лобана Д.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (без повідомлення сторін) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення № 2500-0346-8/8460 від 16.03.2020 Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - ГУПФУ в Чернігівській області, відповідач) про відмову ОСОБА_1 у зарахуванні до страхового стажу періодів роботи: з 01.12.1988 по 30.04.1991 у кооперативі «Рубин»; з 30.06.2002 по 26.10.2002 на приватному підприємстві «ТЛ» та періоду навчання в ПТУ № 4 м. Харкова з 01.09.1976 по 15.07.1978, та відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівські області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи: з 01.12.1988 по 30.04.1991 у кооперативі «Рубин»; з 30.06.2002 по 26.10.2002 на приватному підприємстві «ТЛ»; період навчання в ПТУ № 4 м. Харкова з 01.09.1976 по 15.07.1978, призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позов мотивовано тим, що позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії, надавши необхідний пакет документів. Рішенням відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 10.04.2020 позивачу відмовлено в призначенні пенсії відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи, крім того, не зараховано до страхового стажу період роботи з 01.12.1988 по 30.04.1991 у кооперативі «Рубин»; з 30.06.2002 по 26.10.2002 - на приватному підприємстві «ТЛ» та період навчання в ПТУ № 4 м. Харкова з 01.09.1976 по 15.07.1978.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.06.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також надано відповідачу 15-денний строк з дня вручення йому даної ухвали для надіслання відзиву на позов.
Представник відповідача у встановлений ухвалою судді строк подав відзив на позов, у якому просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог та зазначив, що у спірних правовідносинах діяв у межах наданих чинним законодавством повноважень, оскільки позивачем при поданні заяви про призначення пенсії будь-яких уточнюючих документів, які містять відомості про періоди роботи, до Головного управління не надавалось, отже, зарахувати вказані позивачем періоди роботи до його страхового стажу в Головного управління не було законних підстав.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги мають бути задоволені частково, виходячи з такого.
Судом встановлено, що позивач 26 липня 1976 року був прийнятий на роботу до Менської ПМК-84, де була заповнена трудова книжка НОМЕР_1 від 26.07.1976 (а.с. 11-14), в яку здійснювались записи про трудову діяльність позивача на різних підприємствах.
З 01.09.1976 по 15.07.1978 позивач навчався в ПТУ № 4 м. Харкова, що підтверджується копією атестату № НОМЕР_2 вді 15.07.1978 (а.с. 9).
З 01 грудня 1988 року позивач був прийнятий на роботу в порядку переведення до кооперативу «Рубин», де працював лісорубом, 30 квітня 1991 року позивач був звільнений з роботи в порядку переведення до МП «Альтернатива», з 30.06.2020 по 26.10.2002 позивач працював електриком в приватному підприємстві «ТЛ», про вказані періоди роботи в трудову книжку НОМЕР_1 були зроблені відповідні записи (а.с. 11-14).
При досягненні 60 років, позивач звернувся до спеціалістів Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області для призначення пенсії за віком згідно ч. 1 ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", надав їм свої документи, у тому числі і трудову книжку НОМЕР_1 від 26.07.1976, у якій вказані періоди роботи позивача з 26 липня 1976 року по теперешній час на різних підприємствах, атестат про навчання в ПТУ №4 та інші документи, які підтверджують страховий стаж позивача.
Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області надіслало позивачу лист за №2500-0346-8/8460 від 16 березня 2020 року, у якому проінформувало, що позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в зв'язку з відсутністю необхідно страхового стажу не менше 27 років. Як вбачається зі змісту листа Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, позивачу не зарахували у страховий стаж періоди роботи: з 01.12.1988 по 30.04.1991 у кооперативі «Рубин», з 30.06.2002 по 26.10.2002 - у приватному підприємстві «ТЛ» та період навчання в ПТУ № 4 м. Харкова з 01.09.1976 по 15.07.1978.
Вважаючи відмову відповідача у призначенні позивачу пенсії за віком протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг, врегульовано Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058; в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Статтею 1 Закон № 1058 передбачено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
За змістом пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 1058 право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Згідно з ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - це період протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі, не менший, ніж мінімальний страховий внесок.
Основні засади пенсійного забезпечення громадян врегульовані Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII).
Частиною 1 статті 44 Закону № 1788-XII передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).
Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 Порядку № 22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).
Положеннями пунктів 4.1, 4.2, 4.3 Порядку № 22-1 визначено, що орган, який призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження (п. 4.7 Порядку № 22-1).
Статтею 62 Закону № 1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до п. 1 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з п. 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообовязкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
Аналіз вказаних вище норм права дозволяє дійти висновку, що в разі відсутності в трудовій книжці необхідних записів або їх неправильному чи неточному оформленні за періоди роботи до 01.01.2004, зарахування таких періодів роботи до страхового стажу здійснюється на підставі даних, наявних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідок, виписок із наказів, особових рахунків і відомостей на видачу заробітної плати, посвідчень, характеристик, письмових трудових договорів і угод з відмітками про їх виконання та інших документів, які містять відомості про періоди роботи.
Як вбачається із наявної у матеріалах справи копії трудової книжки НОМЕР_3 (а.с. 11-14), у якій міститься наступна інформація згідно записів:
- № 20, з 01.12.1988 по 30.04.1991 позивач прийнятий у порядку переведення у кооператив «Рубин»;
- № 21, 30.04.1991 позивач звільнений з кооперативу «Рубин» у порядку переведення до МП «Альтернатива»;
- № 33, позивач прийнятий на посаду електрика у приватне підприємство «ТЛ» з 30.06.2002 згідно наказу № 9 від 30.06.2002;
- № 34, позивача 26.10.2002 звільнено з роботи з ПП «ТЛ» за власним бажанням згідно наказу № 14 від 26.10.2002.
Записи у трудовій книжці про роботу позивача на кооперативі «Рубин» та ПП «ТЛ» зроблені відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110. Під записами № 6 та № 7-9 є підписи посадових осіб та печатки підприємств.
Доказів, які б свідчили про недостовірність записів у трудовій книжці позивача відповідачем суду не надано, а тому останні безпідставно не взяті до уваги відповідачем при зверненні позивача за перерахунком пенсії за віком.
Більш того, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії та у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи відповідач зазначив єдиний недолік трудової книжки - наявність виправлень у наказах про звільнення. При цьому, відповідач не надав суду жодних доказів на підтвердження вказаних доводів.
Щодо зарахування до стажу позивача періоду навчання в ПТУ № 4 м. Харкова, суд зазначає наступне.
Статтею 38 Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту" встановлено, що час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Згідно запису копії трудової книжки позивач з 01.09.1976 по 15.07.1978 проходив навчання в ПТУ № 4 м. Харкова та 19.07.1978 зарахований на посаду електрика у Харківський завод «КОММУНАР» (зв. бік а.с. 10).
Оскільки відповідачем зраховано до стажу роботи позивача період роботи з 19.07.1978 по 01.02.1979 та беручи до уваги, що перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців, період навчання позивача в ПТУ № 4 м. Харкова підлягає зарахуванню до пільгового стажу.
Відповідно до Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту" від 10 лютого 1998 року № 103/98-ВР документом про професійну (професійно-технічну) освіту є диплом.
Згідно статті 48 Закону УРСР "Про освіту" (чинного на момент видачі позивачу атестату) особам, які закінчили професійно-технічні навчальні заклади, присвоюється відповідна кваліфікація (розряд, клас, категорія) з професії і видається атестат встановленого зразка, а тим, хто добився особливих успіхів у навчанні при зразковій поведінці, - атестат з відзнакою.
Враховуючи викладене, суд, визначаючись щодо періоду навчання позивача, бере до уваги копію атестату виданого професійно - технічним училищем № 4 м. Харкова від 15.07.1978, відповідно до якого позивач 01.09.1976 вступив до зазначеного навчального закладу та 15.07.1978 закінчив його, відтак до стажу роботи позивача підлягає зарахуванню період навчання позивача з 01.09.1976 по 15.07.1978.
Також, в матеріалах справи міститься копія архівної довідки № К-2 від 10 квітня 2020 року архівного відділу Адміністрації Казачинсько- Ленського району Іркутської області, якою підтверджується дислокація кооперативу «Рубин» у Казачинсько-Ленському районі Іркутської області, та у якій зазначено, що документи на зберігання в архівний відділ з кооперативу не надходили, тому архів не може підтвердити стаж роботи позивача в кооперативі (а.с. 10).
Разом з цим, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення, заповнення трудової книжки з вини адміністрації підприємства. Зазначений недолік не може бути єдиною підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
З аналогічним висновком погодився й Верховний Суд у справі № 687/975/17 від 21 лютого 2018 року.
Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку, що записами у трудовій книжці підтверджується стаж роботи позивача з 01.12.1988 по 30.04.1991 у кооперативі «Рубин», з 30.06.2002 по 26.10.2002 на приватному підприємстві «ТЛ» та навчання в ПТУ № 4 м. Харкова з 01.09.1976 по 15.07.1978.
У відповідності до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що відповідач неправомірно відмовив ОСОБА_1 у зарахуванні до страхового стажу періодів роботи: з 01.12.1988 по 30.04.1991 у кооперативі «Рубин»; з 30.06.2002 по 26.10.2002 - на приватному підприємстві «ТЛ» та періоду навчання в ПТУ № 4 м. Харкова з 01.09.1976 по 15.07.1978, та у призначенні пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а тому позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення № 2500-0346-8/8460 від 16.03.2020 Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській про відмову ОСОБА_1 у зарахуванні до страхового стажу періодів роботи: з 01.12.1988 по 30.04.1991 у кооперативі «Рубин»; з 30.06.2002 по 26.10.2002 на приватному підприємстві «ТЛ» та періоду навчання в ПТУ № 4 м. Харкова з 01.09.1976 по 15.07.1978, та у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівські області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи: з 01.12.1988 по 30.04.1991 у кооперативі «Рубин»; з 30.06.2002 по 26.10.2002 на приватному підприємстві «ТЛ» та період навчання в ПТУ № 4 м. Харкова з 01.09.1976 по 15.07.1978.
Призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з дати звернення за її призначенням.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області сплачений судовий збір у сумі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів,14005, код ЄДРПОУ 21390940).
Повний текст рішення виготовлено 20 серпня 2020 року.
Суддя Д.В. Лобан