20 серпня 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/1629/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гомельчука С.В. , розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача Іщенка О.О. про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання незаконним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, у якому просить:
- визнати протиправними та скасувати витяг з Наказу від 01.06.2020р. №41-о та Попередження про можливе звільнення від 02.06.2020р.;
- зобов'язати відповідача здійснити переведення ОСОБА_1 з посади начальника Великоолександрівської ДПІ, як структурного підрозділу ГУ ДФС Херсонської області, на рівнозначну посаду начальника Великоолександрівської ДПІ, як структурного підрозділу ГУ ДПС Херсонської області, що є правонаступником прав та обов'язків реорганізованого, шляхом поділу податкового органу;
- допустити позивача до виконання своїх посадових обов'язків начальника Великоолександрівської ДПІ;
- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 не доплачені до заробітної плати кошти в сумі 26000 грн.;
- за наявності порушень трудових прав позивача, постановити окрему ухвалу суду яку спрямувати на виконання до органів прокуратури Херсонської області для подальшої організації досудового розслідування за фактами порушення законодавства України, що перебуває у причинному зв'язку зі службовим підробленням посадовими особами ГУ ДФС Херсонської області документів з метою подальшого звільнення з посади начальника Великоолександрівської ДПІ Херсонської області.
Ухвалою суду від 24.06.2020 року позовна заява відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України залишена без руху, позивачу надано час для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 07.07.2020 року провадження у справі відкрито, вирішено розглядати справу в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 28.07.2020 року.
В зв'язку з неявкою позивача 28.07.2020 року підготовче засідання відкладено до 11.08.2020 року.
В призначений час в судовому засіданні представник позивача заявив відвід головуючому судді по справі і попросив зробити перерву для написання відповідної заяви. Судом задоволено клопотання і відкладено підготовче засідання на 14.08.2020 року.
За клопотанням представника позивача судом відкладено розгляд справи на 18.08.2020 року.
В зв'язку з неявкою сторін 18.08.2020 року, розгляд справи відкладено на 09.09.2020 року.
20.08.2020 року до суду надійшла заява представника позивача Іщенка О.О. про відвід головуючого судді Гомельчука С.В., де він вказує на упереджену позицію головуючого в даній адміністративній справі.
Ухвалою суду від 20.08.2020 року вказана заява представника позивачів прийнята та призначена до розгляду у порядку письмового провадження.
Перевіривши обґрунтованість відводу судді на предмет його узгодженості нормам процесуального права, суд вказує на таке.
Питання щодо відводу (самовідводу) судді врегульовані ст. 36 КАС України. Так, підстави для відводу (самовідводу) визначено частиною 1 цієї статті, зокрема, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
В заяві про відвід представник позивача щодо обставин, які викликають упередженість судді, зазначає наступне:
- суддя безпідставно змусив позивача двічі подавати письмові докази, зазначаючи недоліком додаток до адміністративного позову письмових доказів, які не засвідчені особистим підписом ОСОБА_1, як позивача по справі;
- суддею безпідставно не задоволено заяву позивача про забезпечення позову;
- 11.08.2020 року суддя розпочав підготовче засідання та не зазначив секретаря судового засідання, що вказує на формальний підхід до судового розгляду даної справи;
- на початку підготовчого засідання суддя повідомив про наявність заяви представника відповідача про розгляд справи за його відсутності. При цьому суддя не повідомив про прізвище та повноваження цієї посадової особи;
- заява представника позивача про те, що клопотання про розгляд справи за відсутністю представника відповідача подана не уповноваженою особою, та необхідність взяття участі у розгляді справи цієї особи, викликала обурення судді;
- за принципову позицію представника позивача, для вчинення перешкоди адвокатській діяльності суддя почав залякувати адвоката Іщенка О.О. безпідставними зауваженнями з занесенням до протоколу судового засідання, щоб під час чергового судового засідання у справі мати підкореного, заляканого адвоката;
- суддя, перевищуючи свої владні повноваження, надав процесуальний статус «слухач» особі, що була присутня в залі судового засідання і яка не мала відношення до судового розгляду справи;
- відсутність в даній адміністративній справі № 540/1629/20 під головуванням судді Гомельчука С.В. номера провадження, що є порушенням Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах та Положення про автоматизовану систему документообігу суду.
Надаючи правову оцінку вказаним доводам представника позивачів, суд зазначає, що положення ст.160 КАС України містять вимоги до написання позовної заяви. В позовній заяві зазначаються, серед іншого, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (п. 5 ч.5 ст.160 КАС України). Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення (ч. 2, 5 ст. 94 КАС України).
Враховуючи те, що письмові докази, долучені до позовної заяви не були належним чином засвідчені, а також були неналежної якості, що унеможливлювало їх детальне дослідження, суд залишив позовну заяву без руху з зазначенням недоліків позовної заяви, способу і строку їх усунення, що відповідає вимогам ст.169 КАС України.
Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову. Ухвалою суду від 24.06.2020 року, яка залишена в силі постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2020 року, в задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.
Суд наголошує, що відповідно до ч. 4 ст. 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відтак, незгода представника позивачів з ухвалою суду від 24.06.2020 року про відмову в забезпеченні позову не може бути підставою для відводу судді відповідно до ст. 36, 37 КАС України.
Щодо доводу представника позивачів про не оголошення в судовому засіданні 11.08.2020 року прізвища секретаря, суд зазначає, що склад суду а також секретаря судового засідання було оголошено у відповідності до положень ч.2 ст.202 КАС України. Проте, в зв'язку з неналежною поведінкою представника позивача, секретарем цю запис не внесено до протоколу судового засідання.
В підготовчому засіданні 11.08.2020 року представник відповідача надав заяву про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження, що було оголошено головуючим. Представник позивача поставив під сумнів повноваження відповідача, без зрозумілого обґрунтування, наполягав на виклику відповідача саме в підготовче засідання.
Судом було наведено наказ ДФС України від 08.05 2020 року № 464-о, яким виконання обов'язків начальника ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі (відповідача по справі) покладено на ОСОБА_2 . Проте, на думку представника позивача вказана посадова особа повноважень представляти відповідача не мала, оскільки мала право лише на підпис фінансових документів. В судовому засіданні судом наголошено, що це особова думка представника позивача, в задоволенні клопотання про відкладення підготовчого засідання для виклику відповідача, відмовлено.
Щодо залякування представника позивача Іщенка О.О. безпідставними зауваженнями з занесенням до протоколу судового засідання, суд зазначає наступне.
Згідно положень ч.ч.1,3,4 ст.196 КАС України при одноособовому розгляді справи суддя, який розглядає справу, є головуючим у судовому засіданні. Головуючий у судовому засіданні відповідно до завдання адміністративного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин у справі, усуваючи із судового розгляду все, що не має значення для вирішення справи. Головуючий у судовому засіданні вживає необхідних заходів щодо забезпечення в судовому засіданні належного порядку.
Учасники судового процесу, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов'язані беззаперечно виконувати розпорядження головуючого, додержуватися в судовому засіданні встановленого порядку та утримуватися від будь-яких дій, що свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил (ч.3 ст.198 КАС України).
Відповідно до ст.144 КАС України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення.
Про застосування заходів процесуального примусу суд постановляє ухвалу.
В підготовчому засіданні 11.08.2020 року представником позивача Іщенком О.О. своєю поведінкою неодноразово створювалися протиправні перешкоди у здійсненні правосуддя, що виразилося в неодноразовому перебиванні головуючого, нав'язуванні своєї думки, заважанні вести процес розгляду справи. Протокольними ухвалами представнику позивача двічі робилося зауваження, що відображено в протоколі судового засідання. Вказані заходи були розцінені Іщенком О.О. як тиском з боку суду на адвоката. Суд вважає ці доводи безпідставними, а дії суду вчинені в рамках наведених норм КАС України.
Щодо присутності в залі вільного слухача, суд вказує, що відповідно до ч.ч.1, 2 ст.10 КАС України розгляд справ в адміністративних судах проводиться відкрито, крім випадків, визначених цим Кодексом. Будь-яка особа має право бути присутньою у відкритому судовому засіданні. Від особи, яка бажає бути присутньою у судовому засіданні, забороняється вимагати будь-які документи, крім документа, що посвідчує особу.
Судове засідання по дані справі проводиться відкрито. В судове засідання 11.08.2020 року з'явився гр-н ОСОБА_4 , який не був допущений до участі в розгляді справи на попередньому судовому засіданні, як представник відповідача, за відсутністю належних представницьких документів. Тому, за бажанням ОСОБА_4 , він був присутній в підготовчому засіданні як вільний слухач.
Отже, вказаний довід представника позивача для відводу головуючому також є безпідставним.
Щодо доводів про відсутність в даній адміністративній справі № 540/1629/20 номера провадження, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.3 ст.18 КАС України визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).
Правове регулювання відносин, пов'язаних із функціонуванням автоматизованої системи документообігу суду, здійснюється «Положенням про автоматизовану систему документообігу суду", затвердженим рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 року №30.
Загальні правила ведення діловодства в місцевих та апеляційних судах України, порядок роботи з документами з моменту їх надходження чи створення до знищення в установленому порядку або передачі до державної архівної установи визначаються «Інструкцією з діловодства в місцевих та апеляційних судах України», затвердженою наказом ДСА України від 20.08.2019 року №814.
Згідно п.2.2.4. Положення, які кореспондуються з п.п.15, 16 Інструкції, кожній судовій справі надається єдиний унікальний номер, який формується автоматизованою системою автоматично в суді першої інстанції та залишається незмінним незалежно від проходження судової справи в інстанціях чи надходження судової справи за підсудністю з іншого суду будь-якої юрисдикції, в тому числі в разі повторного надходження судової справи після її належного оформлення, та який повинен обов'язково вказуватися судами всіх інстанцій в судовому рішенні.
Структура єдиного унікального номера судової справи є такою: код суду першої інстанції (три цифри) / номер судової справи за порядком у поточному році / рік реєстрації (дві цифри). Наприклад: 512/362/15.
Автоматизованою системою може автоматично формуватися номер провадження судової справи, необхідний для діловодства відповідного суду. Цей номер може містити, зокрема, індекс, код суду, номер судової справи за порядком у поточному році, рік реєстрації, інші дані, необхідні для діловодства відповідного суду (п.2.2.5).
Отже, з наведених норм слідує, що кожній судовій справі надається єдиний унікальний номер. Формування номера провадження не є обов'язковим для діловодства суду. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 23.06.2020 року єдиним унікальним номером даної справи є №540/1629/20, головуючим по справі (суддю-доповідача) визначено Гомельчука С.В.
Таким чином, суд дійшов висновку, що доводи викладені в заяві про відвід головуючому судді Гомельчуку С.В. є необґрунтованими.
Керуючись ст.ст.40, 243, 248 КАС України, суд
ухвалив:
Заяву представника позивачів Іщенка Олега Олександровича про відвід судді Гомельчука С.В. від 20.08.2020 року. за вх. №11821/20 передати до відділу документального забезпечення і діловодства (канцелярії суду) для здійснення автоматизованого розподілу, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею.
Суддя С.В. Гомельчук