Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
20 серпня 2020 р. Справа № 520/10911/2020
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи "Харківський обласний лабораторний центр МОЗ України" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати дії (бездіяльність) Державної установи "Харківський обласний лабораторний центр МОЗ України" протиправною;
- зобов'язати відповідача прийняти ОСОБА_1 індивідуальний запит на інформацію телефоном.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 КАС України, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Всупереч вищевказаної норми позивачем не зазначено ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України) відповідача, Державної установи "Харківський обласний лабораторний центр МОЗ України".
Також, суд зазначає що відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин; вирішуючи спір суд повинен встановити, що у зв'язку з прийнятим рішенням, вчиненням дії чи допущенням бездіяльності суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи інтереси особи у сфері публічно-правових відносин; при цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
Розгляду та задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.
При цьому слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Отже, визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.
Аналогічні висновки, викладені у постанові Верховного суду від 31.10.2018 року по справі № 826/16958/17.
Так, в прохальній частині позовної заяви позивач, просить суд: визнати дії (бездіяльність) Державної установи "Харківський обласний лабораторний центр МОЗ України" протиправною та зобов'язати відповідача прийняти ОСОБА_1 індивідуальний запит на інформацію телефоном.
Зі змісту вищевказаних позовних вимог не можливо встановити яким чином окреслені вимоги порушують права позивача, які саме дії (бездіяльність) відповідача вважати протиправними та як внаслідок зобов'язати вчинити певні дії.
Тобто, предмет позову має бути визначений чітко та конкретизовано в прохальній частині позовної заяви.
За таких обставин, позивачем заявлено вимогу про визнання певних дії (бездіяльність) відповідача протиправною, що не передбачено положеннями Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи вищевикладене, позивачу необхідно надати до суду позовну заяву з зазначенням позовних вимог, передбачених положеннями ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також, суд зазначає, відповідно до частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Пунктом 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Позивач в позовній заяві зазначає, що 13.08.2020 року звернулась до відповідача по телефону за номером НОМЕР_1 , щоб реалізувати своє право на подання запиту на інформацію у певній формі на її вибір, а саме телефоном, однак Державна установа "Харківський обласний лабораторний центр МОЗ України" відмовила позивачу у прийняті запиту на інформацію.
Так, всупереч вимогам ч. 4 ст. 161 КАС України, до адміністративного позову не надано жодного доказу, що підтверджує обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також не зазначено, чому такі докази не можуть бути надані до позовної заяви. Крім того, в позовній заяві відсутній виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги а саме: позивачем не вказано характер запиту який було адресовано відповідачу.
Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати до суду (уточнену) позовну заяву в якій викласти обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги з викладом змісту позовних вимог, передбачених положеннями ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України та докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст.8 Конституції України та ст.6 КАС України, суд на підставі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
"...Суд уже констатував, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності та що сторони провадження повинні мати право очікувати застосування вищезазначених норм. Принцип юридичної визначеності застосовується не тільки щодо сторін провадження, а й до національних судів" (див. рішення від 21 жовтня 2010 року у справі "Дія-97" проти України" (Diya 97 v. Ukraine), заява № 19164/04, п. 47, з подальшими посиланнями).
Тобто, встановлені процесуальним кодексом вимоги щодо змісту та форми позовної заяви обов'язкові до виконання усіма учасниками процесу та їх дотримання перевіряється судом.
Відповідно, адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної установи "Харківський обласний лабораторний центр МОЗ України" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, поданий з порушенням вимог ст. ст. 160 , 161 КАС України.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Для усунення вказаних вище недоліків позивачу необхідно:
- надати до суду (уточнену) позовну заяву вказавши ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - Державної установи "Харківський обласний лабораторний центр МОЗ України";
- надати до суду (уточнену) позовну заяву в якій викласти обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги з викладом змісту позовних вимог, передбачених положеннями ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України;
- надати до суду всі наявні у позивача докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Суд наголошує, що відповідно до ч.1 ст.161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Згідно з ч. 2 ст. 293 КАС України оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи "Харківський обласний лабораторний центр МОЗ України" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом п'яти календарних днів з моменту отримання даної ухвали, надавши вищевказані документи безпосередньо до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду.
Невідкладно повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки протягом п'яти календарних днів з моменту отримання даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику з усіма доданими до неї документами.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Ю. О. Супрун