Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код за ЄДРПОУ 34390710
20 серпня 2020 р. справа № 520/9400/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Тітова О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби України в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ: 00034039), які полягають у не здійсненні визначення розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) шляхом множення 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на 1 січня 2019 року та на 1 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт і не поданні до Головного управління пенсійного фонду України в м. Харкові відповідних Довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з відображенням у них щомісячних основних і додаткових видів грошового забезпечення в установлених розмірах;
- зобов'язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ: 00034039) визначити розмір посадового окладу та окладу за військовим званням, ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) станом на 1 березня 2018 року, на 1 січня 2019 року та на 1 січня 2020 року шляхом множення 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом відповідно на 1 січня 2018 року, на 1 січня 2019 року та на 1 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт;
- зобов'язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ: 0034039) виготовити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Харкові оновлені Довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) станом на 1 березня 2018 року, на 1 січня 2019 року та на 1 січня 2020 року з відображенням у них розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом відповідно на 1 січня 2018 року, на 1 січня 2019 року та на 1 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та інші щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення в установлених розмірах.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем у 2018-2020 роках, а саме: з 01.03.2018 по 31.12.2018, з 01.01.2019 по 31.12.2019 та з 01.01.2020 не було встановлено посадовий оклад позивача та оклад за військовим званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. На думку позивача, відповідачем протиправно у 2018 - 2020 роках не застосувало пункт 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 при обчисленні розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням 50 відсотків розмір мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01.01.2018, 01.01.2019, 01.01.2020 відповідно.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2020 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Відповідачем 14.08.2020 до суду надано відзив на позовну заяву, згідно з яким він просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю посилаючись на те, що обчислення розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, здійснено відповідачем відповідно до чинного законодавства.
Розглянувши документи надані сторонами, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.
Судом з матеріалів справи встановлено, що позивач проходив дійсну військову службу в лавах Збройних Сил України, є пенсіонером Державної прикордонної служби, перебуває на обліку у ГУ ПФ України в Харківській області як отримувач пенсії за вислугу років згідно Закону України №2262-ХІІ.
Згідно довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 від 30.03.2018 №11/6241, позивачу з 01.01.2018 встановлено посадовий оклад у розмірі - 6910,00 грн., оклад за військові звання (полковник) - 1410,00 грн., процентна надбавка за вислугу 50% - 4160,00грн.
Для визначення розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, відповідач застосував норму пункту 4 ПКМУ №704 в редакції постанови №103, положеннями якої було установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 1З і 14.
З листа відповідача від 22.06.2020 №11/3-5675 слідує, що позивачку було визначено розмір посадового окладу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року на коефіцієнт, передбачений додатком 1 до постанови КМУ №704.
З листа відповідача від 22.06.2020 при визначенні посадових окладів та окладів за військовим званням керувався п. 4 Постанови №704, якою визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового га начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом па 1 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12,13 і 14.
Не погодившись із обчисленням розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, здійсненим відповідачем, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі по тексту - Закон України від 20.12.1991 №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частиною 2 статті 9 Закону України Закон України від 20.12.1991 №2011-XII визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до частини третьої статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Приписами частини четвертої статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 (далі по тексту - Постанова Кабінету міністрів України №704) встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови Кабінету Міністрів України №704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Згідно зазначеної тарифної сітки для тарифного розряду 37 встановлено коефіцієнт 3,92.
Відповідно до пункту 5 та з урахуванням додатків 1, 2, 5 до Постанови Кабінету Міністрів України №704, з метою визначення посадових окладів осіб офіцерського складу Державної прикордонної служби України наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02.03.2018 №169 затверджено схеми тарифних розрядів за посадами осіб офіцерського складу Державної прикордонної служби України.
Відповідно до пункту 18 розділу ІІІ Схеми тарифних розрядів №169 для посади «заступник командира ескадрильї» встановлено 37 тарифний розряд та відповідає тарифний коефіцієнт 3,92, що не заперечується сторонами.
Для військового звання позивача, передбачено тарифний коефіцієнт 0,8.
Пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України №704 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), установленого, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 (пункт 4 у редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103).
За попередньої редакцією пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України №704, установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Однак, у лютому 2018 року постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 №103 (далі по тексту - Постанова кабінету Міністрів України №103) до Постанови Кабінету Міністрів України №704 були внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови Кабінету Міністрів України №704 було викладено у новій редакції, а саме: « 4.Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
У той же час, згідно із Приміткою 1 Додатку 1 до вказаної Постанови Кабінету Міністрів України, посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт та відповідно до примітки до Додатку 14 також передбачено що, оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
На підставі викладеного, суд приходить до висновків, що розрахунки посадового окладу позивача мають проводитись шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018 прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 1762,00 грн., мінімальна заробітна плата - 3723,00 грн.
Таким чином, вихідний показник, який повинен братися для перерахунку показників значень для визначення розміру окладу за посадою та військовим званням повинен складати не менше 1861,50 грн.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» станом на 01.01.2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 1921,00 грн., мінімальна заробітна плата - 4173,00 грн.
Отже, вихідний показник, який повинен братися для перерахунку показників значень для визначення розміру окладу за посадою та військовим званням повинен складати не менше 2086,50 грн.
У разі, коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2020 році, визначений Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» складає 2102,00 грн., а мінімальна заробітна плата - 4723,00 грн. Таким чином, вихідний показник, який повинен братися для перерахунку показників значень для визначення розміру окладу за посадою та військовим званням повинен бути не менше 2361,50 грн.
Отже, як вбачається з правового аналізу Примітки Додатку 14 та враховуючи розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб і мінімальної заробітної плати у 2018 році, то для коректного визначення окладу позивача за військовим (спеціальним) званням варто застосовувати мінімальний множник - прожитковий мінімум для працездатних осіб, але у розмірі не меншому за 50% мінімальної заробітної плати - 1861,50 грн. (на 2018 рік), 2086,50 грн. (на 2019 рік) та 2361,60 грн. (на 2020 рік).
Цим самим суд зазначає, що величина розрахунку для перерахунку показників значень для визначення розміру окладу за посадою та військовим званням залишалась незмінною на протязі всього існування постанови КМУ №704 та становила собою прожитковий мінімум для працездатних осіб, проте положення про розмір множника для перерахунку показників значень для визначення розміру окладу за посадою та військовим званням повинен становити не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, суд не може залишити поза увагою, а вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.
Вказаний висновок відповідає змісту рішення ЄСПЛ «Щокін проти України»: вирішення колізій у законодавстві завжди має тлумачиться на користь особи (ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, Заяви №№ 23759/03 та 37943/06, від 14 жовтня 2010 року). У цьому рішенні ЄСПЛ визначено концепцію якості закону, наявна вимога, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Як зазначається в рішенні відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості і точності, порушує вимогу «якості закону». В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.
Щодо доводів відповідача, наведених у відзиві на адміністративний позов, суд вважає необхідним наголосити, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.04.2008 у справі «Вассерман проти Росії» вказав, що засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути «ефективним» як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством.
Водночас, позивач, звертаючись до суду із позовом, порушив питання, що стосується здійснення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі.
Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Враховуючи, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду, а також приписи статті 2, 3, 14 Кодексу адміністративного судочинства України щодо обов'язковості судових рішень, суд не вбачає підстав для встановлення контролю за виконанням даного рішення шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання.
Частиною першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог адміністративного позову.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Адміністрації Державної прикордонної служби України (вул. Володимирська, буд. 26, м. Київ,01601, код ЄДРПОУ 00034039) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ: 00034039), які полягають у не здійсненні визначення розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) шляхом множення 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на 1 січня 2019 року та на 1 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт і не поданні до Головного управління пенсійного фонду України в м. Харкові відповідних Довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з відображенням у них щомісячних основних і додаткових видів грошового забезпечення в установлених розмірах.
Зобов'язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ:00034039) визначити розмір посадового окладу та окладу за військовим званням, ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) станом на 1 березня 2018 року, на 1 січня 2019 року та на 1 січня 2020 року шляхом множення 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом відповідно на 1 січня 2018 року, на 1 січня 2019 року та на 1 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Зобов'язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ:0034039) виготовити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Харкові оновлені Довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) станом на 1 березня 2018 року, на 1 січня 2019 року та на 1 січня 2020 року з відображенням у них розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом відповідно на 1 січня 2018 року, на 1 січня 2019 року та на 1 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та інші щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення в установлених розмірах.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Тітов