20 серпня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/3052/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гіглави О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
12 червня 2020 року (згідно даних на поштовому конверті) ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області про:
- визнання протиправним та скасування рішення Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області від 15.05.2020 тридцятої сесії сьомого скликання "Про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 ";
- зобов'язання Нехворощанську сільську раду Новосанжарського району Полтавської області повторно розглянути клопотання від 05.05.2020 ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га, що розташована за межами населених пунктів на території Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням тридцятої сесії сьомого скликання Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області від 15.05.2020 "Про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 " протиправно відмовлено їй у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення запитуваної земельної ділянки із загальними посиланнями на статті 12, 83, 118, 122 Земельного кодексу України. Вказує, що частина сьома статті 118 Земельного кодексу України містить вичерпний перелік підстав для відмови особі у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №440/3052/20, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (в письмовому провадженні).
Копію ухвали суду від 22.06.2020 відповідач отримав 26.06.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення /а.с. 19/.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 №540-IX у Кодексі адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436): розділ VI "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 3 такого змісту: "3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 №731-IX, який набрав чинності 17.07.2020, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.
Таким чином, процесуальний строк для надання відзиву на позову заяву закінчився 06.08.2020.
Відповідач Нехворощанська сільська рада Новосанжарського району Полтавської області не скористалася правом на надання відзиву у встановлений строк.
Згідно з частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
За відсутності клопотань сторін про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.
Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
05.05.2020 ОСОБА_1 звернулась до Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земельної ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 38,8970 га кадастровий номер 5323484200:00:001:1311, що розташована на території Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області, додавши до клопотання, зокрема, графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки /а.с. 10-11/.
Рішенням тридцятої сесії сьомого скликання Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області від 15.05.2020 "Про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 " з посиланнями на пункт 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статті 12, 83, 118, 122 Земельного кодексу України вирішено відмовити громадянці ОСОБА_1 в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності орієнтовною площею 2,0000 га, кадастровий номер 53234842100:00:001:1131 для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Нехворощанської сільської ради, оскільки двадцять другою сесією сьомого скликання Нехворощанської сільської ради 08.08.2019 прийнято рішення "Про надання дозволу гр. ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення фермерського господарства площею 38,8970 га, кадастровий номер 53234842100:00:001:1311 з подальшим наданням в оренду для городництва за межами населених пунктів на території Нехворощанської сільської ради" /а.с. 12/.
Позивач, не погодившись із прийнятим щодо неї рішенням, вважаючи його необґрунтованим та протиправним, звернулася до суду за правовим захистом порушеного права.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Частиною першою статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Відповідно до пункту "б" частини першої статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Згідно з частиною першою статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин визначені статтею 12 Земельного кодексу України, відповідно до приписів частини першої якої до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Згідно з пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Відповідно до частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб'єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.
Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені у постановах Верховного Суду від 07.06.2019 у справі №826/17196/17 та від 25.02.2020 у справі №723/1964/14-а.
Як встановлено судом, рішенням тридцятої сесії сьомого скликання Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області від 15.05.2020 "Про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 " з посиланнями на пункт 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статті 12, 83, 118, 122 Земельного кодексу України вирішено відмовити громадянці ОСОБА_1 в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності орієнтовною площею 2,0000 га, кадастровий номер 53234842100:00:001:1131 для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Нехворощанської сільської ради, оскільки двадцять другою сесією сьомого скликання Нехворощанської сільської ради 08.08.2019 прийнято рішення "Про надання дозволу гр. ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення фермерського господарства площею 38,8970 га, кадастровий номер 53234842100:00:001:1311 з подальшим наданням в оренду для городництва за межами населених пунктів на території Нехворощанської сільської ради" /а.с. 12/.
З викладеного сліду, що оскаржуване рішення фактично не містить посилань на невідповідність місця розташування запитуваної позивачем земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
При цьому, у спірному рішення в якості підстави для відмови у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою на бажану земельну ділянку вказано рішення двадцять другої сесії сьомого скликання Нехворощанської сільської ради від 08.08.2019 "Про надання дозволу гр. ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення фермерського господарства площею 38,8970 га, кадастровий номер 53234842100:00:001:1311 з подальшим наданням в оренду для городництва за межами населених пунктів на території Нехворощанської сільської ради".
Слід зазначити, що в ухвалі від 22.06.2020 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі №440/3052/20 суд зобов'язував сільську раду надати документи, що підтверджують надання земельної ділянки, до якої входить запитувана земельна ділянка, в оренду для ведення фермерського господарства гр. ОСОБА_2 .
Разом з тим, вимоги ухвали суду від 22.06.2020 сільська рада не виконала та не надала до суду доказів на підтвердження дійсного прийняття рішення двадцять другої сесії сьомого скликання Нехворощанської сільської ради від 08.08.2019 "Про надання дозволу гр. ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення фермерського господарства площею 38,8970 га, кадастровий номер 53234842100:00:001:1311 з подальшим наданням в оренду для городництва за межами населених пунктів на території Нехворощанської сільської ради".
Крім того, суд також вважає за доцільне відмітити, що кадастровий номер запитуваної позивачем земельної ділянки у заяві від 05.05.2020 на одну цифру не відповідає кадастровому номеру земельної ділянки, дозвіл на розробку землеустрою на яку нібито наданий гр. ОСОБА_2 рішенням двадцять другої сесії сьомого скликання Нехворощанської сільської ради від 08.08.2019, а тому відсутня можливість констатувати, що це одна і та ж земельна ділянка.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, суд вважає, що у спірному випадку відповідач не довів того, що приймаючи оскаржуване рішення він діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з дотриманням вимог частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому рішення тридцятої сесії сьомого скликання Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області від 15.05.2020 "Про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 " слід визнати протиправним та скасувати, а також зобов'язати Нехворощанську сільську раду Новосанжарського району Полтавської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 05.05.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земельної ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 38,8970 га кадастровий номер 5323484200:00:001:1311, що розташована на території Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області, з урахуванням висновків суду.
Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов ОСОБА_1 (фактично зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області (вул. Миру, 3, с. Нехвороща, Новосанжарський район, Полтавська область, 39354, ідентифікаційний код 21045225) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення тридцятої сесії сьомого скликання Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області від 15 травня 2020 року "Про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 ".
Зобов'язати Нехворощанську сільську раду Новосанжарського району Полтавської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 05 травня 2020 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земельної ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 38,8970 га кадастровий номер 5323484200:00:001:1311, що розташована на території Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області, з урахуванням висновків суду.
Стягнути за рахунок Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області (ідентифікаційний код 21045225) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Гіглава